Всього: 3486 Нових сьогодні: 0 Нових учора: 0 Нових за тиждень: 0 Нових за місяць: 1 Із них: Новачків: 1111 Продвинутих: 2363 Журналістів: 5 Модераторів: 3 Адмінів: 4 Із них: Чоловіків: 2733 Жінок: 753
Головна »2012»Січень»23 » лля Василенко: «Відповідальність за все те, що відбувається в державі, лежить на всіх партіях незалежно від того, чи то опозиційна, чи провл
лля Василенко: «Відповідальність за все те, що відбувається в державі, лежить на всіх партіях незалежно від того, чи то опозиційна, чи провл
14:27
Ілля Василенко – громадський діяч, політик, правозахисник, заступник голови Карлівської районної організації Української Народної Партії, автор статей на суспільно-політичну тематику. Багато років збирає колекції предметів українського народного побуту та інші старовинні речі.
Скажіть будь-ласка, чи провадила якусь політичну діяльність Карліська міська партійна організація Української Народної Партії після арешту її голови Сергія Яковенка?
– Місцеві партійні організації брали активну участь у місцевих виборах. Карлівська міська та районна організації Української Народної Партії на спільних зборах в кінці вересня 2010 р. запропонували мою кандидатуру на участь у виборах на посаду міського голови Карлівки, а також очолити список до районної ради. Це рішення не було чимось не сподіваним для багатьох, бо не є таємницею, що мій особистий рейтинг на другому місці після рейтингу Сергія Яковенка, як в партії так і загалом серед тих хто підтримує опозицію. Крім того, я на той момент був головою районної організації УНП, і мав підтримку однопартійців та своїх прихильників в Карлівському районі. Адже займаюся політикою не один рік, і переважно це опозиційна діяльність.
На місцевих виборах за нашими даними партія набрала 3 % до районної та обласної ради. Але вибори мали тотальну та нахабну фальсифікацію, адмінресурс та зомбування людей. Цьому сприяла явка виборців у 30 %, бо людям говорили, що від голосування нічого не зміниться, буде той хто потрібен владі. Таким чином в депутати не зміг пройти жоден кандидат, в тому числі і я на посаду мера.
На виборах міського голови моя перемога була очевидною, бо всі знали, що я йду замість Сергія Яковенка, якого люди збиралися обрати мером повторно. Про велику підтримку С. Яковенка свідчать зіпсовані бюлетені, де були написи "наш мер Яковенко", "поверніть Яковенка" та ін. Таких бюлетенів було багато. Таким чином партійна організація показала, що ми не боїмося провокацій з боку тих хто організував справу проти Яковенка, ми пішли на вибори мера, хоча дехто з наших опонентів вважав, що ми відмовимся від участі у перегонах не тільки на посаду мера, а й до місцевих рад.
Партійна організація достойно вистояла всі перепони на своєму шляху, це і погрози, і тиск і перешкоджання зустрічам з виборцями тощо. Районна організація УНП висунула кандидатів в депутати та на посади голів до кількох сільських рад, а також кандидатів до Карлівської міської та районної рад.
Окремо слід зазначити, що загальний тираж листівок був найбільшим серед інших учасників виборчих перегонів. Цікава історія з тим, що я як кандидат на посаду міського голови мав найбільший тираж листівок на відміну моїх опонентів, і всі листівки були роздані особисто в руки кожному виборцю. Я особисто їх роздавав разом з групою підтримки, говорячи з кожним виборцем про його проблеми та турботи. В декого тираж був 50 листівок! І чим менший тираж, тим більше був задіяний адмінресурс. Адже не є таємницею, що більшість кандидатів мали відношення до влади, окрім мене, бо я в справжній та принциповій опозиції до місцевої та центральної влади. Тому коли я вийшов у центр міста на третій день після підрахунку голосів, мене вітали люди скандуючи "Ілля, ми з тобою!" з протилежної сторони вулиці, жінки махали руками, подаючи знак солідарності, а також прості перехожі підходили й говорили слова підтримки. Це і є доказом того, що народ готовий бачити при владі чесних, порядних та принципових політиків. Для мене це дуже важливо, і я ніколи не зраджу їх сподівання та підтримку!
Підсумовуючи сказане, хочу додати, що партійна організація буде й надалі продовжувати свою діяльність у районі та місті Карлівка, які б виклики не стояли перед нами.
Чи припинилися погрози рідним Сергія Яковенка?
– Погрози рідним Сергія Яковенка припинилися, бо ті хто їх надсилав зрозуміли, що Сергій Михайлович та його родина не з тих хто бояться. Крім того, погрози були надіслані підчас досудового слідства, таким чином, це є доказом того, що слідство не змогло довести причетність Яковенка до корупції. Коли не має аргументів починають погрожувати! Питання в іншому, де сьогодні слідчі, які розслідували цю справу? Чому вони ховаються і не з’являються на судові засідання в якості свідків? Як відомо, один з них в званні полковника! Де ж його офіцерська честь?! Якщо він вважає, що були підстави порушувати кримінальну справу, то нехай прийде і дасть свідчення в суді, як справжній офіцер! Адже суд не раз викликав їх для дачі свідчень. Оце і є обличчя нинішньої правоохоронної системи. Дуже шкода мені, що слово "честь" забуте! Чи буде хтось від Української Народної Партії іти на вибори від того округу, що включає Карлівський район.
– Нині це питання, ще не вирішено, але йдуть дискусії. Я думаю, що кандидат обов’язково з’явиться, і не важливо з якої опозиційної партії, чи взагалі безпартійний. Головне, щоб йому довіряли люди, щоб він сповідував демократичні цінності і був справжнім патріотом. Сподіваюся, що це буде молода та не заплямована особа, яка вміє та не боїться брати на себе відповідальність за громадян. Потрібно зрозуміти, що настав час молодих та енергійних політиків, які мають кристалічно чисту репутацію і нове мислення. І такі політики вже є серед нас. Прийде час і вони ще скажуть своє слово... Чи прораховували Ви конкретні економічні програми розвитку регіону? (з конкретними пропозиціями і цифрами)
– Економічні, енергозберігаючі та інші програми були розроблені та надані в органи місцевої влади, ще коли я очолював Карлівську районну організацію Української Народної Партії. Дещо з цих програм було взято до уваги, але більшість відхилено.
На сьогодні не має сенсу щось розробляти для влади, бо яскравим прикладом того, як відгороджується влада від людей та опозиції, є скасування Громадської колегії при обласній та районних держадміністраціях.
Колись була Громадська колегія при райдержадміністрації, до складу якої я входив. Вона слугувала майданчиком для політичних та громадських діячів, і давала можливість сказати свою думку представникам громадськості. А влада, в свою чергу, могла почути свіжі ідеї та пропозиції. Зараз цього не має, натомість створена Громадська рада, до якої заборонено включати осіб, які очолюють партії на місцях, або займаються політичною діяльністю. В цій раді збираються "свої люди" і вирішують свої проблеми. Тому діалог по лінії влада-опозиція відсутній.
Влада намагається показати, що все добре. Але там не все ідеально, тому економічний моніторинг потрібно проводити, і я його проводжу, як лідер опозиції в Карлівському районі. Адже люди повинні знати правду про справжній стан речей в економіці, та інших галузях.
Як Ви оцінюєте політичну ситуацію в Україні?
– Політичну ситуацію в Україні я оцінюю, як таку, що загрожує європейським та демократичним цінностям, а також правам і свободам громадян. Адже ті хто сьогодні при владі поводять себе як мародери. Адже тільки мародери знищують і забирають все до останнього. Колись відомий гангстер Алька Поне говорив, що не можна забирати в людини останнє, бо вона стане не безпечною! Але то був гангстер, а наші чини працюють по "бєспрєдєлу". Складається таке враження, що вони не збираються жити в Україні, тому і діють методом "випаленої землі", як колись у війну. У них діти давно живуть і навчаються за кордоном, на лікування та розваги вони теж їдуть за кордон. Навіщо їм Україна, вони ставляться до неї, як до джерела прибутку, або як до трудового табору "Освенцім" чи "Бухенвальд"! Сьогодні чиновники поводять себе так, наче вони феодали, а ми з Вами кріпаки, яких можна проміняти на собак. Пам’ятаєте у Тараса Шевченка вірш:
О люди! люди небораки! Нащо здалися вам царі? Нащо здалися вам псарі? Ви ж таки люди, не собаки!...
Вважаю його актуальним і сьогодні, адже нині права людини порушуються нахабно та безцеремонно. І не має до кого звернутися за допомогою, адже опозицію кидають за грати, інших залякують, погрожують. Замкнуте коло виходить. І те, що Юлія Тимошенко та інші опозиціонери сьогодні сидять у в’язниці, ще раз доводить - при владі диктатори. Але час не той вже, щоб люди терпіли диктаторів так довго, як скажімо при СРСР. Тому я вірю в перемогу справедливості та демократії. І бажаю всім вірити в добро та правду яка неминуче переможе.
Чи згодні Ви з тим, що частину відповідальності, за те, що відбувається зараз мають узяти на себе опозиційні партії, оскільки вони мали можливості дещо змінити, але результативно не використали їх?
– Без умовно, відповідальність за все те, що відбувається в державі, лежить на всіх партіях незалежно від того, чи то опозиційна, чи провладна партія. Але в кожного своя відповідальність. В когось вона більша в когось менша, і її ніхто ні з кого не знімав. Я згоден з тим, що деякі негативні політичні процеси, що відбуваються в країні могли б і не мати місце в нашому житті, якби сьогоднішні опозиційні, а раніше провладні партії більше думали про реформи для людей, а не займалися розбірками між собою.
оловною помилкою опозиційних сил є їх роздрібленість, яка заважає нормально та адекватно реагувати на засилля влади. Тому деякою мірою відповідальність лежить на опозиційних партіях, за стан речей в державі, адже був шанс почати змінювати життя людей на краще. На жаль, ми той шанс втратили. З цього потрібно зробити висновки і рухатися далі. Тому кожен повинен відчувати свою відповідальність перед державою та народом. Кожен на своєму місці. Сподіваюся, що коли до влади прийде опозиція, вона врахує свої прорахунки та помилки, і буде більше думати про країну та народ.
Якою на Вашу думку має бути реакція українського народу на чинну владу? Чому не відбувається масштабних акцій протесту?
– На мою думку, реакція народу на дії нинішньої влади повинна бути жорсткою і водночас мати мирний характер, я маю на увазі акції протесту. Адже владі буде вигідно, коли почнуться силові погроми. Це дасть змогу застосувати силу і ввести надзвичайний стан в країні, що зможе призвести до масових репресій, і в першу чергу опозиції. Тому я думаю, вихід проти свавілля влади можна знайти тільки в мирних акціях протесту. Але ці акції повинні бути масовими по всій країні і мати безстроковий характер.
Я переконаний, що влада сама доведе людей до акцій протесту своїми діями. Масштабні акції протесту не відбуваються, бо люди надіються на зміни в кращий бік. Але їх надії тануть, як перший сніг. Тому я прогнозую масові акції протесту, але не так швидко, як би хотілося. Народу потрібна "розкачка". Припускаю, що 2012 рік стане переломним моментом в протестних настроях, особливо після спроби фальсифікації парламентських виборів.
У майбутньому нас чекає революція, але до того протестні настрої будуть все більше і більше зростати. Спочатку акції протесту не матимуть великих успіхів, а вже в 2014 році ситуація зміниться кардинально, тому революцію слід чекати на середину осені 2014 року.
У 2015 році президентом буде кандидат від опозиції. Так само місцеві та парламентські вибори виграє опозиція. Тому сьогодні головне завдання народу – гуртуватися в єдиний "кулак". Гуртуватися потрібно від села до Києва, тоді ефект буде кращий і результат якісніший. У нас є досвід самоорганізації, згадаймо той самий Майдан 2004 року. Саме Майдан є прикладом чудової самоорганізації простих людей. Хто був на Майдані знає це.
Дякую Вам за запитання. Хай береже всіх Вас Господь! Слава Україні!