Всього: 3486 Нових сьогодні: 0 Нових учора: 0 Нових за тиждень: 0 Нових за місяць: 1 Із них: Новачків: 1111 Продвинутих: 2363 Журналістів: 5 Модераторів: 3 Адмінів: 4 Із них: Чоловіків: 2733 Жінок: 753
На початку 2012 року світ дізнався про те, що американська влада вирішила змінити свої оборонні пріоритети, і, підтверджуючи свої наміри, випустили цікаве видання, яке розповідає про те, що військові контингенти в Африці, Європі і навіть на Близькому Сході треба скорочувати, проте військову присутність в Азії слід негайно нарощувати.
Світова громадськість відразу заговорила про те, що американці, що називається, остаточно поклали око на Китай, і що КНР потрібно будь-що відповісти на нову американську стратегії, щоб не опинитися затиснутими у лещата.
Проте менталітет китайців вкрай далекий від менталітету як європейців, так і американців. Ця «віддаленість» менталітетів стала відомою зі слів заступника директора Інституту міжнародних відносин Китаю пана Цзінь Цаньчжуна. Відповідаючи на запитання про те, як Китай реагуватиме на тенденцію до збільшення чисельності військового контингенту США в Азії, Цаньчжун сказав, що Китай поки реагувати жодним чином не збирається. Така відповідь явно став несподіваною для багатьох. Адже експерти, у тому числі й американські, відверто чекали, що китайські офіційні особи почнуть демонструвати нервозність і за допомогою преси робити заяви про те, що відразу ж приступають до заходів у відповідь. Але зась... Холоднокровні заяви Цзінь Цаньчжуна про ходи у відповідь бездіяльного Китаю просто застали зненацька всіх експертів.
Цаньчжун до своїх слів додав, що зростаюче військове угруповання США у безпосередній близькості від кордонів КНР виглядає показним і навіть, швидше, символічним. Цілком ймовірно, китайська влада тримає у своїй пам’яті історичне протистояння між США та Радянським Союзом, коли Штати нав'язали СРСР нескінченну гонку озброєнь, яка і стала однією з причин появи величезної діри у бюджеті Країни Рад. Пам'ятаючи про це, Пекін не збирається клювати на американську вудку, залишаючись у рамках своєї оборонної концепції, яка розробляється один раз на кілька років. У якості документа, що визначає цю концепцію, в Китаї виходить так звана «Біла книга оборони». Наступний «екземпляр» вийде у 2013-му році і прискорювати цей вихід на догоду американським військовим ігрищам Пекін, вочевидь, не має жодного наміру.
У цій ситуації китайській конфуціанскій холоднокровності можна тільки позаздрити, адже американці після слів Цинь Цаньчжуна виглядають не більше, ніж мухами, які б’ються у прозоре скло.
Однак є й судження з приводу того, що офіційний Пекін все-таки лукавить. На словах - одне, у реальності – зовсім інше, і перегляд військової стратегії, можливо, вже ведеться. Але у цьому і є головний секрет міждержавної взаємодії, розкривати який Пекін вочевидь не має наміру.
Про нову американську військову стратегію висловився й заступник директора Інституту історії та географії Академії наук КНР пан Сін Гуанчен. Він взагалі заявив, що при наявних на сьогоднішній день умовах, американці не можуть зробити істотного тиску безпосередньо на Китай хоча б тому, що обидві ці економіки буквально «заточені» одна під одну. Дійсно, будь-який варіант із спробою розхитати ситуацію у Піднебесній може обернутися справжнім кошмаром і для американської, і для світової економіки. Через призму глобальної фінансової інтеграції спроби Вашингтона затиснути Китай у військові лещата виглядає не цілком зрозумілими. Це теж є однією з причин того, що Пекін не витрачає нервів на те, аби намагатися «адекватно відповідати» військовим пертурбаціям Білого Дому.
Натомість китайська влада сьогодні більше турбує ситуація в КНДР. Незважаючи на те, що політичні еліти Північної Кореї здаються консолідованими і після смерті Кім Чен Іра, там може цілком виникнути ситуація, яку сьогодні прийнято називати підготовкою до «помаранчевої» революції. І тут американці, як завжди, можуть «допомогти», що внесе свій внесок у дестабілізацію ситуації в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні планети.
За словами Цинь Цаньчжуна, Китай вже сьогодні готовий зробити все, щоб Північна Корея не стала жертвою класичної «демократизації» з Заходу. Пекін намагається своїми силами переорієнтувати Північну Корею на новий шлях розвитку, аби потенційними розбіжностями у вищих ешелонах влади КНДР не скористалися американці. Отримати «Лівію» у себе під боком керівництво Піднебесної зовсім не бажає.
Не будемо забувати, що якщо американці спробують розхитати обстановку в Північній Кореї, то «Лівія» з'явиться під боком не тільки у Китаю, але й у Росії. Саме тому прагнення несподівано підсилити військове угруповання в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні з боку Білого Дому зрозумілі: одним пострілом вполювати жодного, і навіть не двох, а цілих трьох зайців - власне КНДР, потім Китай і до всього ще й Росію. Ступінь заподіяння шкоди «здоров'ю» перерахованим країнам буде різною, але якою б вона не була - американцям це буде тільки на руку.