Всього: 3486 Нових сьогодні: 0 Нових учора: 0 Нових за тиждень: 0 Нових за місяць: 1 Із них: Новачків: 1111 Продвинутих: 2363 Журналістів: 5 Модераторів: 3 Адмінів: 4 Із них: Чоловіків: 2733 Жінок: 753
Робочий час і час відпочинку взаємозв'язані. Чим коротший робочий час,
тим більше часу у працівника на відпочинок. Конституційне право на
відпочинок забезпечується не тільки законодавчим обмеженням робочого
часу, наднормових робіт, але і закріпленням в законі різних видів часу
відпочинку і щорічних відпусток, як основних, так і додаткових. Поняття
«час відпочинку по трудовому праву» і «вільний час для саморозвитку» не
співпадають, але від тривалості першого залежить тривалість другого.
Часом
відпочинку називається вільний від роботи час, який працівник може
використовувати на свій розсуд. У нього входить і час в дорозі на
роботу і з роботи.
Види часу відпочинку наступні: - перерви протягом робочого дня (зміни); - перерви між робочими днями, змінами; - вихідні дні (щотижневий безперервний відпочинок); - неробочі святкові дні; - відпустки.
Розкриємо ці види часу відпочинку.
Внутрішньозмінні
перерви протягом робочого дня, зміни – це обідня перерва на всіх
виробництвах, а на деяких (пов'язаних з деякими особливостями робіт) –
ще короткострокові (5-10 хвилинні), які включаються в робочий час і
оплачуються по середньому заробітку.
Обідня перерва тривалістю
до 2 годин і не менше 30 хвилин не включається в робочий час і
надається для відпочинку і харчування не пізніше ніж через 4 години
після початку робочого дня. У цю перерву працівник може відлучитися з
виробництва (обідати, наприклад, удома або в кафе) і використовувати
його на свій розсуд. Час початку і закінчення обідньої перерви
визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку або за угодою
працедавця з працівником.
До внутрішньозмінних перерв також
відносяться перерви для годування дитини до 1,5 років. Вони включаються
в робочий час і оплачуються по середньому заробітку. Тривалість їх – не
менше 30 хвилин для однієї дитини, а за наявності двох і більш дітей до
1,5 років – не менше години.
Міжзмінний
відпочинок – це перерва між робочими днями, змінами, який звичайно
продовжується 12-16 годин. Перехід з однієї зміни в іншу при змінній
роботі відбувається після вихідного дня відповідно до графіка змінності.
Щотижневий
безперервний відпочинок, тобто вихідні дні, повинен бути не менше 42
годин. Загальним вихідним днем є неділя. Другий вихідний день при
п'ятиденному робочому тижні встановлюється колективним договором або
Правилами внутрішнього трудового розпорядку і, як правило, підряд,
тобто або субота, або понеділок.
На безперервно діючих
виробництвах, в установах, організаціях вихідні дні працівникам
надаються в різні дні тижня по черзі кожній групі працівників згідно
графікам змінності.
На виробництвах, пов'язаних з
обслуговуванням населення, де робота не може впиратися в загальний
вихідний день (магазини, театри, музеї і ін.), вихідні дні
встановлюються в різні дні тижня по черзі кожній групі працівників
згідно правилам внутрішнього трудового розпорядку.
Робота у
вихідні дні забороняється. Допускається залучення лише окремих
працівників з їх письмової згоди тільки у виняткових випадках,
визначуваних законодавством: - для запобігання або ліквідації суспільного або стихійного лиха, виробничої аварії або негайного усунення їх наслідків; - для запобігання нещасним випадкам, загибелі або псуванню виробничого майна; -
для невідкладних, непередбачених наперед робіт, від термінового
виконання яких залежить надалі нормальна робота всього виробництва або
окремих його підрозділів.
До робіт у вихідні дні не притягуються вагітні жінки і працівники молодше 18 років.
Робота у вихідний день компенсується відгулом або, за згодою сторін, в грошовій формі – не менше подвійного розміру оплати.
Головна 
