Всього: 3486 Нових сьогодні: 0 Нових учора: 0 Нових за тиждень: 0 Нових за місяць: 1 Із них: Новачків: 1111 Продвинутих: 2363 Журналістів: 5 Модераторів: 3 Адмінів: 4 Із них: Чоловіків: 2733 Жінок: 753
Як ви вважаєте, яка людина щасливіша: та, в якої щира посмішка і ясний погляд, чи та, яка постійно нахмурена і поза власними проблемами нічого і нікого не помічає? Виявляється, той, хто посміхається, легше йде по життю! Посмішка може створити справжнє диво! :) Чи часто ми це робимо? По-доброму, щиро, весело? Виховання, конкретні ситуації, вдавані й реальні докори інших людей не дають нам на це права: "Недоречно! Неінтелігентно! Не час!". Дивний і водночас якийсь інтригуючий вигляд має людина, яка йде вулицею й чомусь усміхається. А якщо вона ще й пісню співає, то зустрічні від неї просто сахаються. Якщо ж очі усміхненої людини горять любов'ю, і при цьому її поведінка не принижує, не ображає присутніх, ні на кого не «давить», то вона сприймається схвально. І навіть викликає у перехожих усмішку у відповідь. А на запитання: «Котра година?» чи «Як пройти до універсаму?» - вони готові не тільки коротко відповісти, а й, виразно жестикулюючи, пояснити всі найкоротші шляхи... Приємно, коли незнайомець відповідає нам на все те усмішкою подяки, терпляче вислуховуючи всі наші доброзичливі, хоч і дещо нав'язливі пояснення. Відбувається контакт, короткий, швидкий, зате такий підбадьорливий. Посмішка - як візитна картка, знак якості в ставленні однієї людини до іншої, індикатор відкритості, готовності до спілкування. Давно помічено, що приємна, добра людина й посміхається відкрито, широко. І ще спостереження: якщо особа вам подобається, то для когось іншого невиразна пересічна її усмішка видасться вам справді чарівною. Уявімо собі знайому для всіх ситуацію. Заходимо, наприклад, у магазин. За прилавком - звичайна жінка. Проте як вона розцвітає, коли до неї звертаються чемно, бачачи в ній не тільки продавця-автомата, а й живу людину! Зовсім здоровим почувається хворий, коли йому усміхається турботливе, небайдуже обличчя лікаря. А як добре засинає дитина після маминої усмішки й ласкавого «На добраніч, любий!» Узагалі, нам чомусь запам'ятовуються усміхнені люди. Навіть коли людина йде з життя, ми пам'ятаємо її усмішку... Усмішка нікому й ніколи не заважає. Навіть у найтрагічніших ситуаціях вона може означати дружню підтримку, небайдужість до того, кого спіткало горе. Ви скажете: «Але ж усмішки теж бувають різними». І будете праві. Так, деякі люди мають усмішку-маску майже на всі випадки життя. Про таких кажуть: «У них професійна усмішка». І, певно, вона необхідна при бізнесових переговорах, у діловій обстановці. А чи така вже й однозначна горезвісна «американська посмішка»? Думаю, що, як і всі люди, американці теж усміхаються по-різному. Посмішка типу «с-и-и-р» обслуговує переважно, скажемо так, ритуальні події і поєднує багатьох малознайомих людей. Усмішка буває соромлива й нахабна. Улеслива (підлеглого) й поблажлива (начальника). Уїдлива – щасливого суперника, іронічна - критика. А ностальгічна, спрямована кудись у минуле, у незбутнє? А ще підступна, єхидна, кокетлива... І, нарешті, особливо вирізняється святкова усмішка, якимось чудесним чином об'єднуючи і просвітлюючи усіх нас, від малого до великого. Від неї всім добре, вона недвозначна, всім зрозуміла. Її дарують і одержують рівною мірою. Ми зустрічаємо гостей і самі приходимо в чужий дім, щасливо усміхаючись. Що в ній, в цій усмішці? Захват, радість, щастя? І це, й багато чого іншого. Вона – мов такий собі "чеширський кіт". Вона приходить у кожен будинок... Вона була, є і залишатиметься найкращим подарунком собі й іншому.
Головна 
