Мені соромно за... - Форум
Неділя, 04.12.2016, 20:19
Привіт Гість | RSS
 
Головна РеєстраціяВхід Головна сторінка      Вхід      Написати нам
[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
Сторінка 1 з 11
Модератор форуму: Нереклама 
Форум » Все про все » Про життя-буття... » Мені соромно за... (Вчинки, які примушують червоніти)
Мені соромно за...
ТумановаДата: Пятниця, 23.01.2009, 13:35 | Повідомлення # 1
Новачок
Група: Продвинуті
Повідомлень: 32
Репутація: 5
Статус: Offline
Пропоную форумчанам признатись у вчинках про які згадуєш, а при цьму ж соромно просто згадувати!!! З дитинства події, з дорослого... Згадуєм і сміємось з самих себе :D

:D :D



"Час минає!" – звикли ви казати. Час стоїть – минаєте ви.
Талмуд
 
НерекламаДата: Пятниця, 23.01.2009, 14:48 | Повідомлення # 2
Оберіг форуму
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1205
Репутація: 47
Статус: Offline
Колись в дитинстві я відлупцювала одну дівчину blush вже не пам'ятаю за що... однак коли її мама прибігла до нас додому і соромила мене за цей вчинок, непевно, не забуду ніколи girl_sigh


"Життя - це шанс на щастя."

 
Tatyano4kaДата: Неділя, 25.01.2009, 17:13 | Повідомлення # 3
Бувалий
Група: Продвинуті
Повідомлень: 269
Репутація: 9
Статус: Offline
А мені соромно за те, що погано вивчила віршика і на сцені його забула((( ото дійсно мені соромно було, ніколи не забуду :)


Самое большое щастье в жизни - уверенность в том, что тебя любят!!!
 
mazepas2008Дата: Понеділок, 26.01.2009, 23:59 | Повідомлення # 4
Професіонал
Група: Продвинуті
Повідомлень: 874
Репутація: 18
Статус: Offline
Мені соромно за те, що влада краде людські податки, обдурює народ, а я нічого не роблю щоб побороти це зло. dash
 
ataskumДата: Середа, 28.01.2009, 15:44 | Повідомлення # 5
Не дуже активний
Група: Продвинуті
Повідомлень: 125
Репутація: 5
Статус: Offline
Сором- пережиток комунізму. Несоромно все, що вигодно собі!
 
НерекламаДата: Четвер, 29.01.2009, 10:52 | Повідомлення # 6
Оберіг форуму
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1205
Репутація: 47
Статус: Offline
Quote (Tatyano4ka)
А мені соромно за те, що погано вивчила віршика і на сцені його забула((( ото дійсно мені соромно було, ніколи не забуду

А віршик який тоді розповідала?



"Життя - це шанс на щастя."

 
ТумановаДата: Вівторок, 24.02.2009, 13:22 | Повідомлення # 7
Новачок
Група: Продвинуті
Повідомлень: 32
Репутація: 5
Статус: Offline
Мені соромно, що колись мені подобався хлопець який не вартував того. І я плакала за ним . І навіть напилась через нього - вперше. Хоч не пю взагалі. Ото дурне робила. %) . Багато в житті за що соромно :(


"Час минає!" – звикли ви казати. Час стоїть – минаєте ви.
Талмуд
 
premiumДата: Пятниця, 27.02.2009, 11:17 | Повідомлення # 8
Досвідчений
Група: Продвинуті
Повідомлень: 488
Репутація: 12
Статус: Offline
Quote (Нереклама)
Колись в дитинстві я відлупцювала одну дівчину вже не пам'ятаю за що... однак коли її мама прибігла до нас додому і соромила мене за цей вчинок, непевно, не забуду ніколи
ооо, а до мене додому прибігла ціла вулиця... як мене паскудили... за те, що я нечайно камінцем влучив якійсь тітонці в голову ... але за все приходить розплата, через деякий час мені каменюкою завалили під око... :D в мене все дитинство - це безперервні бої і бійки, зі зброєю на всі смаки (рогатки, самостріли, плювачки, камінці, пакети з порохом і водою...) воювали переважно із сусіднім під'їздом, що вже казати про сусідні будинки...

Додано (27.02.2009, 11:17)
---------------------------------------------
не знаю з чим це пов'язано, мабуть я потрапив в покоління, яке виросло на фільмах про війну...




"Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову" © Ліна Костенко Посміхнись :)
 
KINGДата: Пятниця, 27.02.2009, 11:37 | Повідомлення # 9
Не дуже активний
Група: Продвинуті
Повідомлень: 142
Репутація: 22
Статус: Offline
Добре, поділюся і я своєю дитячою історією.

Одного разу, ще коли я жив в Біликах і тоді навчався в третьому класі я із своїм товаришем Дімою (здається його звали так) після школи пішли не відразу додому а вирішили заглянути на місцеве будівництво. Будувався недалеко від школи якийсь великий будинок поверхів на п'ять здається. Який він зараз не знаю, давно в тих краях вже не був.
Отже, полізли ми туди. будівельників ні одного нема - мабуть всі на обіді були. Ну полазили ми там, погралися, цікаво було. І вже збиралися додому йти, як моєму товаришу приспічило "по великому". Вийшли ми надвір, поліз він у кущі робити свою брудну справу :) Через кілька хвилин вилазе звідти, в руках тримає дощечку на якій лежить продукти його трудів.
- Навіщо воно? - питаю.
- А ще не знаю. - каже Діма.
Обійшли ми навколо будинку і бачимо -стоїть екскаватор. Відчинений. І нікого поруч.
Скажу відразу - я із самого дитинства був хлопчиком серйозним і понять комусь якусь капость зробити у мене не було. Без причин нічого такого не творив. Тому можу дати палець на відсіч, а в екскаватор поліз не я і не я щедро вимазав там все що можна було фекаліями. Це зробив мій товариш. Моя вина була лише в тому, що я його не зупинив dash
Ну і все було б непогано, якби саме в цей момент не нагрянули сюди будівельники. Тікали ми дуже швидко, на роздоріжжі розділилися - він у свій біг побіг, а я у свій. В той час я ще не знав що цей Світ такий несправедливий, але він уже давав мені це зрозуміти - погналися не за Дімою, а за мною. НУ і ясне діло, спіймали - занадто ще коротконогим я був, та ще й важкий портфель за спиною погіршував становище. Думав битимуть. Не били. Але відлаяли так, що на все життя запам'ятав.
Але результат був не такий плачевний який би міг бути. Якось мені все-таки вдалося запевнити будівельників, що таку бяку робив не я, і до мене додому йти та розказувати моїй мамі все не варто. натомість я здав свого товариша і ми пішли до нього. Йому дісталося двічі - і від будівельників і ві його матері. Видали нам по ганчірці і запустили витирати та вимивати той екскаватор. Мили довго і ретельно %)

От така історія. І де справедливість? тепер, будучи дорослим, я вже добре розумію, що іноді приходиться відповідати за чужі вчинки. І соромно буває навіть тоді, коли наче і не повинно бути (не я ж той екскаватор паплюжив!) :)




Повідомлення відредагував KING - Пятниця, 27.02.2009, 11:40
 
Форум » Все про все » Про життя-буття... » Мені соромно за... (Вчинки, які примушують червоніти)
Сторінка 1 з 11
Пошук:

Найтоваристські Останні зареєстровані Найпопулярніші
  • Samoswal
    Повідомлень - 2318
  • Професор

  • Яночка
    Повідомлень - 1676
  • Майстер

  • Маринка
    Повідомлень - 1610
  • Майстер

  • PePeL-soN
    Повідомлень - 1434
  • Кандидат в майстри

  • Нереклама
    Повідомлень - 1205
  • Кандидат в майстри

  • Grey
    Повідомлень - 874
  • Професіонал

    Travisastap
    Зареєстрований - 12:11

    Stevenduche
    Зареєстрований - 23:31

    Richarddarma
    Зареєстрований - 19:18

    Karimysoi
    Зареєстрований - 08:55

    kitikas
    Зареєстрований - 02:07

    Ricardodrili
    Зареєстрований - 20:20

  • Нереклама
    Репутація - 47
  • Кандидат в майстри

  • Samoswal
    Репутація - 36
  • Професор

  • Маринка
    Репутація - 36
  • Майстер

  • EVA
    Репутація - 33
  • Досвідчений

  • PePeL-soN
    Репутація - 32
  • Кандидат в майстри

  • Яночка
    Репутація - 31
  • Майстер

    Популярні теми
    Корисні посилання
    Міні-чат
  • Рахуємо до мільйона!>>

  • Яку пісню(виконавця)Ви сл...>>

  • ЩОДЕННИК>>

  • Асоціації>>

  • Кіноман>>

  • Я ХОЧУ!!!!!!>>

  • Повторялка>>

  • Казка в три слова - гра>>






  •                 

    Copyright EXO © 2016, created by KING © 2007 Всі права захищені.
    Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій. У разі передруку матеріалів посилання на exo.at.ua обов'язкове. З питань співпраці пишіть на e-mail: Exo-site[а]bigmir.net