Спробуйте це зрозуміти, perekos, не просто "чоловік", і не всякий "чоловік", а чоловік, що "поважає себе."

Точно также як є "чоловіки" яким "глибоко начхати" куди, вибачте, нагадити: в унітаз в туалеті, чи у себе на паркеті в дома, чи у сусіда під дверима. Та цей факт не означає, що ці "чоловіки" роблять правильно і пристойно. Розумієте? Бо є ще інші чоловіки, які все ж таки вважають за правильне справляти нужду в спеціально відведених для цього місцях.

Добавлено (03.01.2008, 12:27)
---------------------------------------------
Жаль, що не можу прикріпити тут файл з лекцією про телегонію.
Та кого цікавить можу вислати на мило.

Прошу читати цей піст уважно замислюючись над його змістом.
Аби не було стопору в темі і зайвих суперечок приводжу тлумачення поняття самоповага взяте з словників Даля та Ожегова.
Зараз буде важко. Пропоную напружити мізки.
Самоповага - це визнання своєї людської гідності.
Гідність - сообразність певним правилам поведінки.
Іншими словами, рівень поваги людини до самої себе визначається набором конкретних правил життевої поведінки які вона вважає прийнятними для себе і виконання яких призване проявляти її внутрішню сутність.
Далі можемо трохи розслабитись.
Коли ми говоримо про набір якіхось життевих правил, виконання яких відображає те, які ми є, слід вказати джерело від якого походять ці правила.
Для різних людей цим джерелом можуть виступати різні явища або особи.
Наведу приклади для кращого розуміння предмету.
Так, наприклад, якщо одна людина вважає своїм еталоном Бога, Його Слово, то вона буде бачити свою гідність в тому, що пропонує їй Бог і чим вона (ця людина) є для Нього.
Наприклад Бог, в своєму Слові мені говорить: ти - людина, тому ти гідний того аби мати одну жінку в своєму житті. Ти гідний того, аби ця жінка була тільки для тебе, бо ти людина. Також жінка - теж людина, гідна того аби в неї був тільки один чоловік. І в цьому, каже Бог ваше щастя та благополучча.
Я, людина, вважаючи що саме це добре для мене, що саме цього я гідний і приймаю ці постанови, починаю жити по ним.
Якщо ж моїм еталоном є Грицько з 10-Б (крутий хлопчина, красивий, сильний, дівчата табунами бігають за ним), або кінозірка з one million dollars в кишені, які кажуть що головне в житті це дівки, пиво та гульня. То тоді я приймаю їх правила і вважаю себе гідним саме такого образу життя.
Таким чином ми бачимо, що моясамоповага не вища ніж мій еталон. Який він у вас, perekos, замислитесь над цим!
Якщо ви не втомилися то можете продовжити читання. Якщо ж вам важко, то можете перейти до розгляду інших питань. В принципі суть своєї думки я виклав.
Також можу навести такий приклад: Якось бачив дівчинку (їй було рокі два) побачивши в піску чиюсь недосмоктану конфету вона взяла її і засунула собі в рота. Ви б так вчинили. Думаю, що ні. Бо на відміну від малої дитини у вас, дорослого, спрацьовує розуміння своєї гідності як дорослої людини, самоповага. Тобто ви себе поважаєте значно більше ніж ця маленька дитина яка ще не розуміє що є добро, а що є зло і хто вона така в цьому світі. В більшості випадків її еталоном є вона сама, тобто її нерозумні бажання, якісь основні інстинкти від народження: поїсти, посмоктати, потрогати щось новеньке. Для маленької дитини це природньо і сприймається нами нормально.
Таким чином виводжу кінцевий тезис: "Коли ви мене просите показати "нормальну людину, яка себе не поважає" я повинен сказати, що все залежить від того, наскільки вона, ця людина довіряє Богу. Чим більше послуху Слову Божому в людині, тим більша її самоповага. Я вирішую так, бо Він є мій еталон. А у вас, Перекос, який еталон?

Добавлено (03.01.2008, 18:12)
---------------------------------------------
Вибачте, Перекос, що не надіслав вам цього поста по ЛС. Він там просто не помістився.
Прийшлось викласти тут.
Дивіться, Перекос, ви задаєте таке питання:
А покажіть мені нормальну людину, яка себе не поважає?
Я хотів би аби ви побачили як ваше "просте" питання виглядає в моїх очах, людини яка читає ваші тексти не тільки тому, що знає букви, але ще тому, що я намагаюсь зрозуміти вас, і надати більш обгрунтовану і об'єктивну відповідь.
Ось дивіться. Ви просите аби я показав вам якусь нормальну людину яка себе не поважає.
Вибачте, але, коли я не просто читаю ваш піст аби відразу ж протеревенити вам щось своє у відповідь, а замислююсь над вашими словами, то у мене самого виникають наступні питання: що значить в вашому розумінні "нормальна людина". І як ви розумієте термін "поважати себе".
Я ж вам наводив приклади.
Наприклад людожер з племені мумба-юмба теж вважає себе нормальною людиною.
І європейська людина теж вважає себе нормальною.
Багато людей з порушеною психікою, що ситдять в лікарнях теж вважають себе нормальними.
Батюшка в церкві вважає себе нормальним. Буддиський монах теж вважає.
Наприклад ви вважаєте, що всеодно чи цнотлива дівчина чи ні і вважаєте себе нормальним. А я навпаки, вважаю, що порушення цноти, то є своєрідний прояв збочення і теж вважаю себе нормальною людиною.
дивіться у нас з вами на одне і теж явище не просто різні погляди, а вони діаметрально протилежні.
І що тепер виходить у нас з вами, слідкуйте за думкою:
Я кажу в пості №64, що всякий чоловік який себе поважає вважає, що цнота то добре.
Ви кажете в п №92 ( принаймні це випливає з характеру вашого питання): що всі хто нормальний - всі поважають себе (Адже ж хіба є така нормальна людина, яка б не поважала себе?. Це ж ваше запитання по суті? Так?)
тепер спробуємо поєднати слова наших реплік не розмірковуючи над тим, що ми маємо на увазі коли говоримо їх.
Виходить дві відповіді на одне й теж саме запитання:
1 Що всі хто поважають себе вважають, що цнота то добре. Бо ж перед цим я сказав, що всі хто поважають себе думають так.
2 Що всі хто поважають себе вважають, що цнота нічого не варта. Адже ви, перекос, теж вваажаєте себе нормальною людиною яка має самоповагу. А ви як нормальна людина вважаєте, що цнота нічого не варта.
Ну і до чого ми таким чином дійшли з вами, Перекос.
Що кожен з нас, будучи нормальною людиною яка поважає себе має ( чи може мати) два абсолютно протилежні погляди на одну і ту саму річ залишаючись при цьому нормальною людиною. Це вже схоже на шизофренію. Вам такс не здається.

Ось тому і приходиться мені спочатку прояснитися з питанням, про зміст який ми вкладаємо в слова які ми говоримо. А інакше буде повна маячня.

Особисто я не позаздрю дівчатам, в яких цнота є єдиною прикрасою або перевагою перед іншими. І вважаю абсурдом, що кохання, яке вже спалахнуло, одразу ж згасне після виявлення факту "нецнотливості" одного з двох..

Моя позиція : " Цнота - це не той фундамент, на якому будуються стосунки "

Я згодна з цією думкою. Але, sashko, вважаю, що Вам необхідно писати стисліше.

Як говорять: Краткость - сестра таланта. Прислухайтесь до нашої поради. Та вирішувати Вам, звісно.

А чоловічої статі?