Добавлено (24.01.2008, 14:10)
---------------------------------------------
Пропоную цікавинку!
Беруся показати, що в світі немає нічого окрім білого і чорного.
Що світ чорно-білий!!! (оце нагльош!)
Що добро то біле, а що зло то чорне!
Кому цікаво, заходьте в гості!

ПРопоную вам запитання: Що ви знаєте про білий колір?
З повагою, Сашко

1 Колір є явище абсолютне. Тобто колір не залежить від нашого, людського сприйняття кольору, адже, як фізичне явище від є інформацією про певну частоту електромагнітної хвилі (ЕМ-хвилі). А вона, частота, не залежить від нашого її сприйняття (принаймні поки ЕМ-хвиля, ще не попадає на сітківку ока).

2 Всі кольори окрім чорного є складовими білого кольору. Чорний - це відсутність будь якого кольору (інакше кажучи, це кольорове ніщо, відсутність будь-якої ЕМ хвилі). Тобто в білому ми не знайдемо ніколи чорного і навпаки. Між ними нема нічого спільного. Аби не було непорозумінь з цим пунктом, звертаю, ще раз увагу на те, що я розглядаю кольори не через призму нашого суб'єктивного сприйняття їх, а як чисто фізичне явище (уявіть, що кольори є, а людини нема). Це об'єктивно.
Спробую ще так поясниту думку про відсутність спільного між білим та чорним: різні кольори мають спільне з білим, хоча б тому, що вони є його складовими. Та жодний колір не має нічого спільного з чорним, по визначенню. Адже, як зазначалося вище чорний - це відсутність всякого кольору.

3 Також, варто відмітити, що ми ніколи не зможемо з якогось одного кольору видобути інші кольори. Лише в білому кольорі ми можемо знайти будь-який колір. Він є об'єднанням всіх кольорів.

Я в цьому пості не піднімаю питання, чи є взагалі абсолютно біле, чи абсолютно чорне? Про це піде мова далі, Якщо дасть Бог.
З повагою, Сашко.

Взагалі то, я гадаю, що я зрозумів уже, що Ви хочете мені сказати, та занадто це все у Вас категорично.
На планеті в нашому фізичному світі все настільки тісно переплетено, що один і той же предмет з різних боків виглядає по різному та несе різні функції навколишньому середовищу. Комусь дає затишок, комусь заступає світло...

Добавлено (25.01.2008, 15:32)
---------------------------------------------

Muravka, цілком підтримую такий позитив )

Ви замислювались колись над тим чому в різних народах, в різних епохах різні люди вбачали в білому кольорі символ добра, щастя, чистоти, життя, а в чорному кольорі символ зла, горя, смерті. Чому так? Звідкіля це? Яка природа такої символіки? Аби це зрозуміти, звернемось до суті кольорів.

Білий колір то є колір віддачі, колір самопожертви.

Коли ми бачимо білий предмет, то це означає, що цей предмет не поглинає жодної ЕМ-хвилі, жодного кольору, а все повертає назовні. Говорячи термінами моралі він нічого не залишає собі.
Білий колір це сонячне світло в повному своєму обсязі. Ми бачимо нескінченну гамму кольорів тому, що світить сонце, яке випромінює з себе всі ці кольори разом з ЕМ-хвилями. Тому це колір самопожертви, самовіддачі, а значить колір добра.
Адже самопожертва є добро, абсолютне добро.
Я живу, аби іншим було добре. Я віддаю, сили, час, кусок хліба, чи місце в автобусі, здоров’я, врешті решт життя, аби комусь стало краще, легше, щасливіше.
Я міг би наводити багато прикладів самопожертви в житті людей.
Та я наведу лише один, приклад абсолютної самопожертви.
Ісус Христос. Він будучи Сином Божим, Правителем Всесвіту, перебуваючи в нескінченній радості і хвалі небес, і гідний вічної слави і життя вирішив ще до закладин світу втілитися в просте немовля, сина теслі і віддати заради людей на маленькій планеті загубленій в нескінченному космосі своє вічне життя. Коли Він помирав на хресті, Він помирав за те зло, яке коїть кожен з нас і ви і я, він помирав навічно, аби ми мали можливість не вмерти, а жити вічно.
Чому Він це зробив? Тому що любив нас, сильніше за своє життя? Це важко вмістити! Це важко збагнути! Та це так!
В Біблії, білий колір, це колір правди, чистоти Божої. Це колір добра.
Сонце випромінює на цю землю білий колір тому ми можемо бачити цей безмежний, прекрасний, кольоровий світ.
Бог дарує життя усьому, тому існує цей світ.

Білий колір це символ справжньої свободи

Всі кольори збираючись до купи утворюють біле світло, білий колір. Та що саме цікаве, жодний з цих кольорів не зникає, не перестає існувати. Якби нам вдалося подивились під мікроскопом на біле світло, то ми б побачили величезну кількість ЕМ-хвиль (або фотонів) кожна з яких має притаманну лише їй, унікальну частоту. Причому кожен з цих фотонів існує окремо від інших, та в той же час всі вони прямують в одному напрямку, організовано, в купі створюючи саме те біле. Якби вони почали зникати, чи змішуватись то не було б ні одного з цих кольорів ні самого білого. Не було б життя. Чому так?
Ви коли небудь замислювались над тим, що таке справжня свобода, свободна людина, свобода в житті, свобода від чого?
Колись голандський вчений Бенедикт Спіноза виклав таку тезу, що є свобода. Скільки я не мислив, скільки розумних книжок не читав, та кращого визначення не знайшов для людини. Свобода – то усвідомлена необхідність (Свобода – осознанная необходимость). Замислитесь над змістом цих слів.
Дехто вважає, що свобода це коли я роблю, що заманеться. Та це не є справжня свобода. Це є один з проявів рабства, гріха. Наслідком якого є розруха, горе, смерть.
Справжня свобода це коли я роблю саме так а не інакше, тому що я розумію, що саме так буде краще для мене, для інших. Що саме такі мої дії ведуть до збереження життя як мого так і інших людей, а не до смерті, горя, нещасть. Що я роблю саме так, а не інакше не тому, що мені сказав якийсь авторитет у костюмі, не тому, що мені так хочеться, бо свербить, вибачте, між ногами, не тому, що воно смачно для мого рота чи привабливо для моїх очей, а тому що я розумію, якщо я буду робити інакше, то я просто зашкоджу собі та іншим. Якщо я не буду робити саме так, то я посію смерть та горе в собі та в інших. Розумієте?
- Здоров Петро!
- Здоров куме!
- Ти куди?
- На демонстрацію!
- А чого ти там забув?
- Та хто його знає.
- А чого ж тоді йдеш туди раз не знаєш?
- Так всі ж ідуть, той я іду!
Свобода передбачає розумний вибір. Саме завдяки такій свободі в кожному з нас може бути збережена притаманна лише нам індивідуальність. Як в білому не зникають кольори, які утворюють це біле, так і кожен з нас створений Богом аби маючи свій розум, свою індивідуальність направляти свої зусилля на підтримку загальної мети збереження життя, всякого життя.
Лише розумний вибір доброї волі дозволить нам уникнути небезпеки стати гвинтиками в чиїхось злих іграх в цьому житті і не дозволить бути тупими інструментами смерті, горя та розрухи.
Та ви напевне скажете: розумний вибір? Аби робити розумний вибір в усьому, треба, принаймні, мати знання про це все. Та хто ж може знати все? Окрім Бога ніхто! Тому Він є абсолютно вільний. І знає напевне, як краще для мене та для вас. Тому і звертаємось до Нього. І в цьому, наш найрозумніший вибір.

Білий колір це колір повноти всесвіту, колір розмаїття, колір життя.

Білий колір є сукупністю усіх кольорів. Скільки всього кольорів. Хто знає?
Їх нескінченна кількість! Їх ніхто не може підрахувати, бо ще не придумали такого числа. Та звичайна людина може бачити лише близько 160 з них. Уявіть наскільки ми обмежені і наскільки розмаїтий світ.
Є люди, які вважають, що білий колір, то один з цих багатьох кольорів, а інші кольори його доповнюють. Та як ми бачили, то не так. Білий колір є сукупність усіх кольорів. Усіх, навіть тих які ми не бачимо. Навіть тих які ми по природі своїй не спроможні побачити. Адже ви напевне знаєте, що є видиме для людського ока ЕМ-випромінювання (це те що ми називаємо кольорами) і є незрівнянно більша кількість ЕМ-хвиль яких людське око не здатне побачити.
Людина може бачити від червоного до фіолетового. Гедзь, наприклад, може бачити ще й інфрачервону частину спектру. Яка для нас, людей є чорним, ми його не бачимо. Бджоли дуже добре бачать ультрафіолет, який для нас, людей теж є чорним, а для них то частина білого.
Так і життя і та й його частина, яку ми бачимо і та, яку ми не спроможні бачити, воно нескінченно розмаїте, нескінченно кольорове і це є добро. Добро є зелений сад біля нашої оселі. Добро є сине море, блакитне небо, кольорові пташки, що співають в лісі, жовто гаряче сонце що світить на землю, сміх дитини, друг що поруч, радість взаємодопомоги, яблуко на яблуні, та безліч усього, що створив Бог, усього, що зветься справжнє, щасливе життя. Навіть те, чого ми не бачимо, що є для нас незрозумілим, і нам не належить, як наприклад, для нашого ока ультрафіолет і інфрачервоне випромінювання і гамма-випромінювання і рентгенівські промені і радіохвилі, то теж є частиною життя частиною нескінченно білого.
Згадайте, як люди досліджували Землю. Колись серед європейців вважалось, що якщо плисти на південь, то врешті решт ми допливемо до такого місця де від жари почне кипіти вода і тому там людина просто звариться разом з кораблем. Люди населяли південні моря різними кровожерливими чудовиськами і іншими страхіттями. Цей страх перед невідомим, перед тим чого ми не бачимо, перед тим ультрафіолетом змушує людину вважати це невідоме, цей ультрафіолет – чорним. Та коли все ж знайшлись люди які осмілились поплисти на південь до екватора те чорне виявилось лише ще одною частиною білого.
У Бога немає чорного, від Його ока нічого не скрито. Кажучи кольоровими аналогіями. Боже око бачить увесь спектр випромінювання і ту її частини про яку ми знаємо і ту про яку ми навіть уяви не маємо.
Білий колір, то колір правди.
Хочу звернути вашу увагу ще на один дуже важливий момент. Спектр кольорів – він безперервний. Тобто, між двома кольорами спектру немає чорного. Існують усі кольори. Нема такого кольору якого нема. Наприклад між такими сусідніми кольорами для нашого ока як жовтий та оранжевий є ще нескінченна кількість кольорових відтінків. Ви ніде не знайдете розриву між двома кольорами в спектрі. Що це означає? В світлі нема пустоти, абсолютно чорного. Є абсолютно біле світло. Абсолютно біле світло, то є абсолютна дійсність. Коли ми зберемо усі кольори у Всесвіті, то ми отримаємо саме таке світло. В житті яке створив Бог немає смерті, в житті немає зла.
Ми побачили в попередніх текстах, що існує абсолютно білий колір (як сукупність нескінченної кількості реальних кольорів). Існує абсолютне добро, абсолютна правда. Коли я кажу абсолютне я розумію, що воно по-перше є, існує. По-друге, абсолютне, це значить, що воно існує безвідносно від будь-якого розуміння чи погляду на нього. Тобто від того, що хтось з людей скаже, що білого, або зеленого, або синього кольорів немає, то вони не перестануть від цього існувати. Погодьтесь, що це саме так. Така дійсність! Бог є! Є абсолютне добро.
Є люди, які вважають, що сонце може бути поганим, чи що миші то зло. Та вибачте, хіба зелене то зло, хіба жовте то погано. Ні воно є просто частиною білого. Того що створив Бог, того що від Бога. А в Бозі немає вади!
Та мабуть, ви спитаєте. Якщо воно все так добре, що створив Бог, то чому ж так багато страждань в світі, чому стільки горя, чому сонце призводить до опіків, а миші розносять чуму, а каміння падає комусь на голову? Чому ми постійно стикаємось зі смертю в житті, з горем, якщо в житті створеному Богом немає зла та смерті? Питання слушне! Та відповідь на нього треба шукати не в білому, не в кольорах, а в зовсім іншому напрямі?
Ось про це і піде мова далі.

Добавлено (28.01.2008, 15:05)
---------------------------------------------
Найбільша проблема, майже кожної людини, яка з’являється в цей світ, найбільше архізло від якого йдуть смерть, страждання, біль в нашому житті полягає в тому, що майже кожен з нас думає, що абсолютний чорний колір існує! Ми думаємо неправду. Адже неправда це визнання того, чого немає, як те що існує.
Майже кожен з нас вважає, що окрім білого (як сукупності усіх кольорів) існує, ще якийсь колір. Що окрім Бога існує ще якась альтернатива для людини, для її щастя, життя, радості. Та це брехня. Адже окрім Бога нічого немає! Чуєте. Справжня реальність в Бозі, а все інше - ніщо, чорнота, його не існує.
В якийсь момент ми повірили чийсь брехні і с того часу почали самі брехати і розмножувати неправду. Ніби є абсолютно чорний колір, ніби існує те, чого немає, так це ж абсурд. А наслідок брехні, то є зло. Наслідком зла є тільки зло, смерть. Зрозуміли?
Якщо ми вважаємо, що є чорний колір, то ми тим самим прирівнюємо його до білого і до інших кольорів. Та правда в тому, що чорний колір, то відсутність будь якого кольору.
Єдине місце де існує абсолютний чорний колір, абсолютне зло це наші неправдиві думки.
Зрозуміймо це! Сонце не є злом, миші не є злом, дерева не є поганими, сусід наш не є поганим, поганою лише є неправда яка живе в наших головах.
Розглянемо такий приклад. Камінь, це добре чи погано?
Люди починають так розмірковувати, що в камні поєднані дві природи добра та зла, або ж, що камінь взагалі не варто пов’язувати з такими поняттями як добро чи зло: Якщо їм заїхати комусь в голову, то він прояве злу сторону свого єства, якщож з нього зробити жернов, то добру.
Та ні ж. Те що є камінь, то добре, в любому випадку. Хоча б подумайте, якби не було б скелястих гір. Еге ж в світі б вже чогось не вистачало, чогось корисного та прекрасного?
А те, що каменем запустили комусь в голову, то це проблема не в камені, а в іншому явищі в злій натурі, в егоїзмі якоїсь людини, в тій брехні якою живе ця людина.
А якщо камінь сам відірветься від скелі і впаде на голову якомусь перехожому туристу. Що тоді ви скажете?
Скажу так, нема чого лазити де не треба і коли не треба!
У Бога для всього свій час і своє місце. Є час і місце для падіння каменя. Є час і місце для проходження повз скелі перехожого. А якщо перехожий вважає себе спроможнім самотужки зберегти своє життя (що є неправдою), вважає себе дуже розумним, та досвідченим, задирає носа і не хоче не тільки звертатися до Бога, аби той допоміг йому прокласти маршрут слідування, та ще й не хоче слухати, що йому Господь радить чи то особисто чи то через якісь обставини, знаки чи людей, то це вже проблема не в камені і не в Бозі, а в егоїстичності, дурості, брехні які присутні в голові туриста. Треба з голови забрати брехню, про те, що людина сама собі бог, тоді на неї і камені не будуть падати!
Ви зрозуміли? Єдиним злом в обох випадках, була лише хибна думка в людській голові. І так кругом в нашому житті. Починаючи від Хіросіми, закінчуючи землетрусом з тисячами жертв, та ураганом десь в Луїзіані.
Ми думаємо, що людині краще тоді, коли вона живе для себе. І це брехня. А тому існує смерть, страждання. Ми думаємо, ніби людині аби бути щасливою, потрібні великі гроші. І це брехня. Ми думаємо, що Бог може казати неправду, чи що Його взагалі нема (наче нема Білого світла і сонця яке його створює) або ж ми думаємо, що смерть сильніша за Любов. І то є брехня. Ми думаємо, ніби добро не може перемогти зло та то брехня. Ми думаємо ніби ми знаємо, що по воді ходити не можна. Колись ми думали, ніби ми знаємо, що Земля плоська. Чуєте, яка думка! А чому б не визнати правду: Я не знаю чи можна ходити по воді чи ні. Я не знаю чи кругла земля чи плоська. Та ні ж ми продовжуємо брехати і собі і іншим: Якщо я цього не бачу (не чую, не відчуваю), то цього немає. Ні, аби правдиво сказати, я не знаю, чи є воно, чи нема його, бо я не бачу його. А ти хотів би знати чи є воно. Так, я хочу. Тоді ти обов’язково дізнаєшся.
Неправда в наших головах, тому ми її і бачимо в житті, тому ми її і сіємо в житті. Саме тому, що в нас живе неправда ми робимо всіляке зло у світі і самі ж його пожинаємо.
Якщо ми позбавимось брехні в нас, якщо ми очистимось самі від зла, то тоді і весь світ навколо нас почне ставати добрішим, кращім. Тоді ми будемо знати як і іншим допомогти позбавитись зла, брехні. Я вірю, що врешті решт настане той час коли кожна людина позбавиться неправди в собі. І тоді зникне зло в світі, смерть, усіляке лихо. А ті хто не захочуть цього зробити (позбавитись неправди в собі) ті самі стануть як їх неправда, тобто нічим.
Та як же позбавитись цієї брехні в наших головах? Це важливе питання!