Додано (08.04.2009, 10:25)
---------------------------------------------
І перестаньте брехати на бандерівців. Людина, братів якої знищили фашисти, навіть теоретично не могла працювати на них.

Дам вам невеликий урок історії.

Все почалося в 1918 році, коли розпалась Австо-Угорська імперія і всі народи, які входили до її складу справедливо прагнули отримати незалежність. Українці також проголосили створення незалежної ЗУНР в складі Галичини, Закарпаття і Буковини (в межах української етнічної території з населення 6 млн.) і взяли владу в свої руки.
Але такий розвиток подій не влаштовував давніх українських ворогів - поляків, угрів і румунів. Тому відразу почалась агресія з трьох сторін: румуни швидко захопили Буковину і східне Закарпаття, угри захопили більшу частину Закарпаття (Пряшівщину захопили чехи), а на Галичину напали поляки. Україно-польська війна з перемінним успіхом тривала 9 місяців, вирішальною у цій війні стала позиція Антанти, особливо Франції, яка направила на придушення ЗУНР 80-ти тисячний корпус. В такій ситуації в України шансу не було.
Але війна безслідно не пройшла, українці Галичини надалі вороже ставились до польськї окупаційної влади, тривала підпільна війна, розбудовувалось підпілля для подальшої боротьби. Одним з таких борців за незалежність був Степан Бандера, якого арештували. Повчально, що навіть на суді Бандера не визнавав польської влади і попри вимоги окупантів розмовляв українською.
Відразу після німецько-фашистської окупації був заарештований фашистами за участь у проголошенні відновлення Української Держави. Молодшиий брат Степана загинув від рук фашистів у 1942 році, оскільки очолив загін опору. Інших двох браті фашисти знищили в концтаборі. Батька і трьох сестер Степана знищила вже окупаційна комуно-російська влада, яка розгорнула терор на західно-українських землях. Тому після виходу із фашистської в'язниці у грудні 1944 року, Бандера очолив боротьбу вже проти московських окупантів.

А взагалі, у кожного своя правда, свій погляд на історію.

Місцеве населення на бандерівців на жалілось, бо і сами переважно були бандерівцями, а якщо переселенцям та імігрантам (про окупантів вже мовчу) на наших землях щось не подобалось - то це їх проблеми, ніхто їх сюди не запрошував.

От і я тітці кажу, що даремно вона 20 років вчила западенців читати і писати.Адже вона ніколи не була партійною, і тому могла спокійно втікати на батьківщину. На що тітка говорить про свій обов'язок та сумління. Ій і зараз жаль тих заробітчан ,що приїздять із Західної полоти буряки і не вміють читати.

А от за бандерівців я хотів спитати. Якщо вони вбили Ватутіна, який командував фронтом у боротьбі з німецько-фашистськими загарбниками, то виходить, що бандерівці були союзниками фашистів?

Щодо Ватутіна, то це взагалі якесь не логічне запитання. А якщо комуняки вбили Бандеру, то значить комуністи були союзниками фашистів?

"Окупація, грабунок, терор, геноцид, подолання неграмотності населення, будівництво заводів та фабрик, потужний розвиток науки, будівництво на селі шкіл, клубів, фапів, магазинів" - кому від того стало краще? Ви думаєте до комуни у нас не було магазинів? Ну збудували клуб. А кому він в знищеному селі потрібен? Людських життів вже не вернеш!

Я також не є прихильник принесення людей у жертву, про це і не йдеться, яле якщо комуністи, потім фашисти, знищували людей мільйонами, то за це треба карати безжально і лише смертною карою, саме це я мав на увазі.