Всього: 3486 Нових сьогодні: 0 Нових учора: 0 Нових за тиждень: 0 Нових за місяць: 1 Із них: Новачків: 1111 Продвинутих: 2363 Журналістів: 5 Модераторів: 3 Адмінів: 4 Із них: Чоловіків: 2733 Жінок: 753
Багато громадян України після довгих пошуків справедливості у власній країні, пройшовши всі можливі правоохоронні інстанції і не досягнувши позитивного результату, змушені звертатися до Європейського суду із захисту прав та свобод людини. Сьогодні ми розкажемо про досвід наших громадян, котрі виступили в Євросуді з позовами до держави Україна, і нагадаємо про основні правила звернень до цієї міжнародної організації.
Офіцер відстояв офіцерську честь
Справа, з якою звернувся до Європейського суду мешканець Харківської області Анатолій Войтенко, типова для багатьох колишніх офіцерів Збройних Сил України. Вийшовши 1999 року у відставку, підполковник Войтенко не отримав належних йому за законом 2800 гривень і був вимушений звернутися до українського правосуддя. На початку 2000 року суд виніс справедливий вердикт: гроші Войтенку повинні виплатити негайно. Та, на жаль, рішення, як нерідко буває, залишилося на папері. Чиновники з військкоматів пояснювали офіцерові, що вийшов у запас: «Ви хіба не знаєте, що держава у нас бідна, грошей на всіх не вистачає...». Анатолій уже майже змирився з несправедливістю, коли навесні 2002 року йому випадково потрапила до рук газета, з якої він дізнався, що питання не виконаних в Україні судових рішень знаходиться у компетенції Європейського суду. Свій перший лист до Страсбурга (саме у цьому французькому місті розташована штаб-квартира Євросуду) Войтенко написав від руки на звичайному аркуші паперу. У відповідь йому надіслали пакет, у якому знаходилися брошура про Європейську конвенцію з прав людини та методичні вказівки щодо заповнення заяв. Справа «Анатолій Войтенко проти України» у Європейському суді розглядалася два роки і три місяці. Увесь цей час заявник і його сім'я вдосконалювали своє знання англійської мови. Адвокатів вони не наймали, вели листування самостійно. Перша сума позову, що його Войтенко пред'явив Україні, становила близько 30 тисяч доларів - здебільшого це була (окрім горезвісних 2800 гривень) компенсація за моральну шкоду. Поки тривало активне листування підполковника зі Страсбургом, рідна держава нарешті похопилася і без жодних вибачень у січні 2004 року (через п'ять років!) виплатила Анатолієві свій борг. Однак було вже пізно. Європейські судді довели справу до логічного кінця і ще через півроку зобов'язали Україну виплатити відставнику компенсацію за моральну шкоду в розмірі двох тисяч євро, а також відшкодувати йому поштові витрати в сумі 33 євро 29 центів. На що витратити ці гроші, у родині колишнього офіцера довго не розмірковували: відшкодували банку кредит, виданий Анатолієві на купівлю автомобіля «Газель». Тепер Войтенко -приватний підприємець, власник маршрутного таксі, на якому возить пасажирів.
З Україною судяться ...жертви Чорнобиля та бюрократів
Минулого року 48-річна одеситка Світлана Науменко виграла в України 20,5 тисячі євро -20 тисяч як відшкодування моральної шкоди і 500 євро як компенсацію за понесені нею витрати. Суть справи така: Світлана була учасницею ліквідації наслідків катастрофи на ЧАЕС, працювала в зоні у травні 1986 року. Однак з вини чиновників із вересня 1990-го по жовтень 2003 року не отримувала належних їй за українським законодавством соціальних виплат. У своїй петиції на адресу Європейського суду Науменко документально довела, що у вирішенні її питання різними судовими та виконавчими інстанціями допущено тяганину, її справа розглядалася занадто довго. Суд у Страсбурзі вирішив, що затримка з виплатою допомоги для Світлани Науменко могла позначитися на стані її здоров'я. А це у свою чергу, визначили судді, завдало їй моральної шкоди.
...жертви працедавців
У січні 2005 року Європейський суд зобов'язав Україну виплатити мешканцеві м. Артемівська (Донецька область) 1820 євро. 55-річний громадянин поскаржився на невиконання рішення української Феміди про виплату йому компенсації за затримку зарплати протягом понад трьох років. Євросуд вирішив, що дефіцит коштів на підприємстві, яке знаходилося у державній власності, не міг виправдати затримку виплати зарплати позивачеві, тому одноголосно присудив українцеві 1520 євро на відшкодування нематеріального збитку плюс 300 євро на відшкодування видатків та витрат.
...жертви міліцейського свавілля
У квітні цього року Європейський суд зобов'язав Україну розрахуватися відразу за кількома позовами. На 26 тисяч євро став багатшим колишній керівник київського відділення «Полтава-банк» Євген Невмержицький. Суд вказав українським правоохоронцям, які заарештували цю людину, на порушення положення Конвенції про заборону на тортури і принижуюче ставлення. Невмержицького, котрий оголосив голодування, примушували їсти проти його волі і утримували в неналежних умовах. Також було порушено право арештованого на своєчасний розгляд його справи в суді. А ось побитому співробітниками міліції мешканцеві Харкова Олексію Афанасьєву з казни виплатили 8 тисяч євро. Таку компенсацію призначено йому за часткову глухоту і перелом ноги. Травми були отримані в результаті «спілкування» правоохоронців із затриманим громадянином.
НАША ДОВІДКА
Усього з моменту визнання Україною Конвенції про захист прав та основних свобод людини (вересень 1997 року) до Європейського суду з прав людини звернулися близько 10 тисяч наших громадян зі скаргами на порушення державними органами Україниїхніх прав та свобод, гарантованих Конвенцією. Проте кількість розглянутих справ проти України ще невелика. У 2002-му було винесене одне рішення, у 2003-му - 6, у 2004-му-13. Цього року також очікується, що позитивних рішень Євросуду буде не менше, аніж минулого. Втім, громадянам, які вже звернулися або хочуть звернутися до Європейського суду, слід пам'ятати, що до цієї міжнародної інстанції можна подавати петиції тільки після того, як будуть вичерпані всі «національні» способи захисту.
У Києві в Консультативному бюро з прав людини проводяться безкоштовні консультації громадян про можливість їхнього звернення до Європейського суду. Прийом ведеться по четвергах з 10.00 до 18.00 у приміщенні Спілки адвокатів України за адресою: м. Київ, вул. В. Васильківська (колишня Червоноармійська), 23-Б, 3-й поверх, Спілка адвокатів України - Консультативне бюро з прав людини. Довідки та попередній запис за телефоном: (044) 234-70-70. Можна також звернутися до Міжнародної ліги захисту прав громадян України. Адреса громадської приймальні: м. Київ, вул. Дмитрівська, 19-Б, офіс 10 (у районі цирку). Юристи ліги ведуть безкоштовний прийом по вівторках, середах та четвергах. Для листів: Київ-1 (01001), Головпоштамт, а/с 365в. Контактний телефон: (044) 539-19-91.
Необхідно знати
Петицію до Євросуду потрібно подавати у шестимісячний строк з дня ухвалення рішення найвищим національним судовим органом або владою. Якщо ваша скарга стосується судового вироку, тоді шестимісячний термін починається з моменту виголошення остаточного вироку в межах встановленої процедури подання апеляції, а не від дати будь-якої подальшої відмови у можливому перегляді або відновленні справи. ЯК ПОСКАРЖИТИСЯ ДО СТРАСБУРЗЬКОГО СУДУ? У вашій петиції обов'язково повинні міститися такі відомості: 1) короткий виклад скарги; 2) зазначення порушених прав, гарантованих європейською Конвенцією або протоколами до неї; 3) використання заявником засобів правового захисту в своїй державі; 4) список рішень по цій справі, що були прийняті органами держвлади із зазначенням їх дати, короткого змісту та інстанції, яка їх прийняла; 5) копії рішень по цій справі. Скарга до Європейського суду з прав людини подається або офіційною мовою суду (англійською чи французькою), або офіційною мовою держави-чле-на (тобто українською). Після визнання скарги прийнятою всі документи заявника мають бути перекладені на одну з офіційних мов суду (англійську чи французьку). Всі рішення або ухвали суду також виносяться цими мовами.
АДРЕСА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СУДУ З ПРАВ ЛЮДИНИ: Франція - Страсбург European Court Human Rights Council Europe F-67075 Strasburg Cedex France Тел. +33(3)88 4120 18 Факс + 33 (3)88 412730
Головна 
