З історичних джерел відомо, що назва "Санжаров" тюркського походження, лишилася після зимівлі 1243 року татарської орди на березі Ворскли. Саме кочівники нарекли місцеве урочище "Сан-Чаров". Згадується вони й у другій половині XVI століття у скарзі, яку кримський хан подав Івану Грозному на козаків. В хроніках 1636 року "Санжаров” - королівська маєтність, а в 1650-му вже належав до земель "гетьманської булави". У "Розпису" міст і містечок, якими володіло Військо Запорізьке, складеному у 1653 році, йдеться про слобідку Нові Санжари у складі Полтавського полку, що мала велике стратегічне значення, як передовий військовий пост.

У 19-20 століттях Нові Санжари почали здобувати популярність, як зручне місце для відпочинку і оздоровлення. За чудові, властиві лише центральній Україні краєвиди, деякі полтавські і київські інтелігенти-курортники почали величати його "українською Швейцарією".

За радянських часів тут розпочали свою діяльність будинок відпочинку "Ворскла", як філіал знаменитого курорту "Миргород" і шість піонерських (нині оздоровчі) таборів. Згодом були відкриті туристична база і санаторій для військовослужбовців.

Зараз до складу Новосанжарської селищної ради входить один населений пункт - селище міського типу Нові Санжари, загальною чисельністю населення 8300 осіб. Загальна площа в адміністративних межах селищної ради - 1490,8 гектарів, з них площа населеного пункту складає 651,9. В Нових Санжарах 102 вулиці і провулки, 3600 дворів, 13 кілометрів вулиць із твердим покриттям, два мости протяжністю 600 метрів. Бюджет селищної ради 3119,7 тисяч гривень. Тариф на водопостачання для населення при наявності засобів обліку становить 1 гривню 70 копійок за кубометр.

З 2006 року Новосанжарську селищну раду очолює Андрій Олександрович Река. Керівник цей для Новосанжарщини добре знайомий, адже сам є вихідцем із цього району. Народився Андрій Река 1 грудня 1953 року в селі Давидівка. Виріс у багатодітній селянській сім'ї, де крім нього було ще шестеро хлопців. Після закінчення сільгосптехнікуму працював у колгоспі бригадиром. До речі, був тоді наймолодшим з усіх працюючих в господарстві. Згодом закінчив Полтавський сільськогосподарський інститут по спеціальності зооінженер та Вищу партійну школу. Працював головою колгоспу у Супротивній Балці. Через деякий час пішов на партійну  та радянську роботу. Був інструктором обкому КПУ, головою райвиконкому у Чутівському районі. Після зміни системи влади в Україні став там же, в Чутовому представником Президента і головою РДА.

З 1998 по 2002 рік працює головою РДА у рідному Новосанжарському районі. Після конфлікту з тодішнім головою Полтавської ОДА Євгеном Томіним звільнений з посади і працює в Кременчуку начальником Держрибінспекції. З березня 2006-го очолює Новосанжарську селищну раду.

Журналісти "ЕК" знайомі з Андрієм Рекою вже більше року. Ми не раз відзначали його енергію, неординарність у висловлюваннях і вчинках. А також надзвичайну любов до рідних Нових Санжар і бажання якомога більше їх прославити. І трішки себе разом з ними.

Вже кілька місяців поспіль на столі у Новосанжарського селищного голови стоїть незвичайний експонат, схожий на величезну гільзу чи шматок зенітного снаряда. Насправді це своєрідний символ, який уособлює собою стан комунального господарства практично всіх українських райцентрів. Це - шматок проржавілої водопровідної труби. Сам Река так говорить про цей експонат: "Таких труб у селищі 100 кілометрів. Саме по них до людей надходить наша цілюща новосанжарська вода. Реставрувати весь водогін у селищі - одне із пріоритетних завдань влади!. Таких пріоритетних завдань і водночас невирішених проблем у Санжарах ще чимало. Але невиправний оптиміст і патріот Андрій Река впевнений, що всі їх вирішить. І зробить курортне селище Нові Санжари курортом у європейському значенні цього слова. Хоча й зараз він говорить: "Дорога до Європи пролягає через Нові Санжари". І пояснює: "Розумієте, кожен житель нашого району їдучи в Париж, Лондон, Брюссель проїжджає через райцентр. І у вашому районі дороги до Європи йдуть через Кобеляки. Як не крути, а райцентр це обличчя району, його верхівка, там зосереджений основний інтелектуальний і культурний потенціал. І я хочу, щоб у нас люди у Європу їхали через європейське селище".

В невеличкому ж інтерв'ю, яке ми провели з Андрієм Рекою, намагалися вияснити секрети його успіхів. Адже в дечому Нові Санжари вигідно відрізняються від Кобеляк. Крім того, цікаво було послухати висловлювання Андрія Олександровича щодо специфіки роботи у виконавчій владі і органах місцевого самоврядування. Адже він встиг попрацювати в обох цих структурах.

- Це небо і земля. Взагалі навіть робота в РДА в кінці 90-их і зараз, кардинально різниться. Коли керував я , то райдержадміністрації займалися практично всім. Без перебільшення можна сказати, що від них залежало життя районів. І так було по всій Україні, а не лише там, де працював Река. Потрібно кредит взяти сільгосппідприємствам? Це через РДА. Потрібно добрива, солярку дістати для району? Знову все через РДА. Централізованого постачання вже не було, а ринок ще не сформувався. От виконавчій владі і доводилося і гарантом перед бізнесменами виступати, і товаровиробників захищати. Шукали ми й інвесторів, які б прийшли працювати на землі. Працювати доводилося і днями,  і ночами. І трималися ми з районною радою вкупі,  були одним кулаком. Якщо б почався розбрат, то район би загинув.

Зараз же мені інколи просто незрозуміло чим займаються райдержадміністрації. У них сьогодні фактично одне завдання - розподілити бюджетні гроші і віддати їх розпорядникам. Що, зараз хтось із бізнесменів, навіть тих, хто в аграрному секторі працюють просить допомоги у виконавчої влади? Та забули вже всі про таке. Є зараз що й ділити адміністраціям. В бюджетах з'явилися гроші, а не валянки, цукор і меляс, як раніше. От і починають чиновники "з жиру казитися". У нас, наприклад, з райрадою воюють за повноваження, ковдру влади на себе перетягують.

У селищній раді все інакше. Проблем тут набагато більше, працювати значно складніше, але приємніше. У селищного голови, на відміну від голови РДА чи райради немає спеціальних прийомних днів. Всі дні прийомні, в тому числі і вихідні. Адже люди йдуть перш за все до нас. І зранку приходять з тим, що боліло їм всю ніч. Он бачите жіночка в чорному платку стоїть? Її питання не може чекати сесії - у неї горе, чоловік помер. І нам в раді потрібно їй терміново всі довідки видати машину надати, місце для поховання, знайти керівника підприємства, де покійний працював, гадати йому, щоб допомогу надав. І ще силу-силенну всього зробити. А крім цього і аварії на водогонах ліквідувати, і сміття вивезти, і кілька десятків, якщо не сотень земляків прийняти і вислухати. І так кожного дня. В РДА такого й близько немає. Це я вам кажу, як людина, що має великий стаж роботи у виконавчій владі. Але водночас у селищній раді працювати і приємніше. Ти бачиш, що приносиш людям конкретну щоденну допомогу. І бачиш радість в їх очах, чуєш щирі слова подяки від простого люду, а не від своїх підлеглих. А ще у місцевому самоврядуванні добре те, що залежиш від себе і людей, а не від зміни політичної обстановки чи раптової примхи когось із вищого керівництва.

- Спосіб є лише один - постійність в роботі і власний приклад. На сходках, які пройшли по всьому селищу ми обговорили питання вивезення сміття. Я завжди говорив землякам, якщо зранку не вмиєшся, не почистиш зуби, то потім який костюм не вдягай, в яку машину не сідай, до тебе замурзаного і смердючого поваги не буде. Так і з селищем. Зробимо його чистим - поважатиме вся Україні, а ні…

Однак на сходках ми все обговорили, визначили місця, де збирати відходи і почали їх вивозити. А ще провели десятки суботників та інших акцій по ліквідації стихійних звалищ. Сміттєвози їздять по визначених маршрутах двічі на тиждень з 6-ої ранку до 20-ої години.

- Так.

- Ну, про Кобеляки говорити не буду. Там не я керую. Хоча думаю, що люди скрізь однакові i по суті своїй хороші. Просто потрібно з ними більше працювати. У нас машини місяць їздили по маршрутах і вивозили сміття безкоштовно. Аж доки люди не побачили, що послуга ця є постійною і якісною. І почали платити. Звичайно, де в чому доводиться земляків і обмежувати. До чогось примушувати. Ось встановили ми "лежачих поліцейських", зчесав дехто об них днище машини, полетіла в когось шарова. Так не "лети" по дорозі, не створюй небезпеки для дітей! Там же знак "20 км" стоїть! Їхатимеш так і машина ціла буде.

- Це певно про "лежачих поліцейських" наших? Так у нас дві перевірки було - з РДА і обласної ДАІ. Все нормально, документи готові, порушень не виявлено. А взагалі я не боюсь чийогось осуду. Всім не догодиш. Знаю, що роблю для людей, для земляків. Особисто у мене із матеріального все є. Хочеться залишити про себе добру пам'ять у земляків.

- Будь-ласка, приїжджайте. Поговоримо, досвідом поділимось, навчимо.

Як бачите, закінчив розмову Андрій Река , як завжди, в своєму репертуарі. Для нього Нові Санжари найкращі і вчитися можна лише в них. У всякому випадку Кобелякам.