"У цей же день він буде похований на Ваганковському цвинтарі", - сказав Вольтер.

Олександр Гаврилович Абдулов потрапив у лікарню в серпні 2007 року. Під час зйомок у Балаклаві, під Севастополем, у нього зненацька загострилася виразка шлунку. Актор був прооперований. Через декілька днів його перевезли в Москву, а потім він відправився в Ізраїль на консультацію. Там йому був поставлений діагноз "рак легенів".

У четвер, 3  січня, о 6:20 (за Києвом) актор помер у Центрі серцево-судинної хірургії імені Бакулєва.

Абдулову було 54 роки - він народився 29 травня 1953 року.

Популярний актор багато й успішно працював у кінематографі. Знімався в таких картинах, як Звичайне чудо, Той самий Мюнхгаузен, Дім, який побудував Свіфт, Вбити дракона, Карнавал, Геній.

Художній керівник театру Ленком Марк Захаров розповів, що Абдулов до останнього боровся зі страшною хворобою.

"Я не очікував. Я позавчора з ним говорив по телефону. Він боровся до останнього. Він був мужньою людиною, незабутньою в історії нашого театру", - сказав Захаров в ефірі телеканала Вести.

Він розповів, що під час хвороби Абдулова йому приходив нескінченний потік листів від шанувальників, які хотіли якось підтримати, допомогти своєму кумиру. "Нескінченний потік листів... Це була якась всенародна любов до цієї людини...", - говорить Захаров.

Надзвичайно зворушливим був епізод, коли 23 вересня на матчі чемпіонату Росії між Локомотивом і Спартаком гравці команд вийшли на поле у футболках із зображенням портрета артиста й написом "Віримо в перемогу".

У своєму зверненні до глядачів на телеканалі Вести Абдулов говорив: "...таку кількість позитивної інформації, таку хвиля любові, я не очікував, дорогі мої, клянуся, я не очікував! Я сподівався, я вірив у те, що я потрібний цій країні, що я щось значу в цій країні, але що стільки людей щиро бажають мені добра, я не очікував. Я хочу сказати і я не соромлюся цього, я хочу сказати привселюдно: спасибі вам, спасибі вам, ваша величність глядач! Я все життя працював для вас, і повірте, працював чесно. Спасибі за вашу турботу, за ваше ставлення до мене. ...ви знаєте, я думаю, усе буде добре. Я вірю в це. Як говорив Юрій Володимирович Нікулин, мій улюблений клоун, коли його запитували про Мухтара, - "Він постарається". Я постараюся!".