Всього: 3485 Нових сьогодні: 0 Нових учора: 0 Нових за тиждень: 0 Нових за місяць: 0 Із них: Новачків: 1110 Продвинутих: 2363 Журналістів: 5 Модераторів: 3 Адмінів: 4 Із них: Чоловіків: 2733 Жінок: 752
Минулого тижня вся Україна, а з нею і Кобеляцький район найбільш жваво обговорювали черговий скандал, який відбувся у так званих «вищих ешелонах влади». Мається на увазі інцидент у стінах Секретаріату Президента, коли Міністр внутрішніх справ Юрій Луценко чи то вдарив, чи побив київського міського голову Леоніда Черновецького. Зараз і політологи, і журналісти, і високопоставлені свідки того рукоприкладства наперебій змагаються, пропонуючи свої версії причин і наслідків тієї події. Не будемо гадати, які там були причини, а ось наслідки… Наслідок по великому, нормальному, європейському рахунку повинен бути лише один. Луценко вже наступного дня мусив написати заяву про власну відставку. Це було б свідченням того, що він відповідальний чиновник і політик. Автор цих рядків ніколи не був, не є і не буде прихильником київського міського голови. А коли дізнався, за кого в 2006 році проголосували кияни, то вжахнувся. Наскільки ж убогі ми, українці, коли навіть в ХХІ столітті столичних жителів можна купити за продуктові набори. Але маємо те, що маємо. Та все ж привселюдно бити Черновецького не можна. Якби Луценко був просто політиком, а ще краще - рядовим громадянином, то йому можна було б навіть разок в долоні плеснути. Але ж він - Міністр внутрішніх справ! Він же показав приклад своїм підлеглим, десяткам тисяч озброєних людей! Тепер що, в Україні міліціонерам офіційно дозволили застосовувати насилля? І завтра в Кобеляках, Нових Санжарах, Козельщині люди у формі матимуть право при свідках, серед білого дня будь-кого бити в обличчя? А щоб виправдатися їм досить буде сказати (підкреслено редакцією), що постраждалий є нахабним, цинічним типом. Далеко ми тоді заїхали. Звичайно Луценко у добровільну відставку не піде. Як не пішли до нього Зварич, Шуфрич, Рудьковський та десятки інших замішаних у скандалах чиновників. Виховання у них не те. Не шляхетне, а прикоритне. Шляхетність вони залишають іншим, а собі вибирають можливість бути біля корита влади. Та не будемо лише про сумне. Із суто редакційних новин виділимо дві. За останні кілька днів відвідувачі сайту «ЕК». Найчастіше задають запитання щодо майбутнього рубрики «Кабінет». Вони очікують нових гостей і навіть починають під’юджувати. Мовляв, що «ЕК» «наїлося» однією лише розмовою із Анатолієм Шкарбаном. Ні, ми не «наїлися», і рубрика матиме продовження. Просто вона й задумувалася не як щотижнева. Адже у районі досить важко знайти таку кількість людей цікавих всім. Зараз ми вже визначили п’ять чоловік, прізвища яких найчастіше називаються інтернет-відвідувачами, як майбутніх гостей кабінету. Ще один кандидат йде поза конкурсом. Це – Микола Андрійович Касьян. Особисто для редактора «ЕК» найцікавішою людиною в районі є саме він. Щодо інших, то найчастіше називають прізвища Олега Решетила, Олександра Ісипа, Михайла Лещука, Володимира Жукова та… Ігоря Філоненка (провести інтерв’ю з останнім буде найскладніше). Виникає проблема дефіциту запитань. Не будеш же їх сам собі задавати? Щодо інших, то вже на цьому тижні всім названим чиновникам будуть надіслані офіційні запрошення з пропозицією взяти участь у «кабінетній» розмові. І ми сподіваємося, що всі вони погодяться. Так що готуйте свої запитання. І остання новина. Дещо затримується в часі проведення лотереї серед передплатників «Ехо Кобеляк». Причин дві – збільшення кількості передплатників та зайнятість співробітників районного вузла зв’язку. Та вже до 1 лютого лотерейні білети з іменами претендентів на призи будуть готові. І ми миттєво повідомимо про остаточну дату розіграшу.
Головна 
