Всього: 3486 Нових сьогодні: 0 Нових учора: 0 Нових за тиждень: 0 Нових за місяць: 1 Із них: Новачків: 1111 Продвинутих: 2363 Журналістів: 5 Модераторів: 3 Адмінів: 4 Із них: Чоловіків: 2733 Жінок: 753
Дні біжать за днями, за ними летять роки. Так проходить життя. Воно складне, цікаве і, нажаль, більше наповнене сірою буденністю, аніж світлими, святковими моментами. От і зараз. У Києві б’ються за великі гроші і владу, у Кобеляцькому районі розпочинається війна за воду.У райцентрі депутати борються кожен за «свою» дискотеку, а інвестори пропонують збудувати в парку магазин. Складно, цікаво, але все одно буденно. Між тим, 9 Травня свято. Свято у наших дідів і прадідів, у тих, хто власним життям і кров’ю зробив можливим саме наше існування, саму можливість працювати на землі, мати депутатські мандати, вчити дітей, видавати газети. Їх, солдатів-переможців, стає все менше і менше. А наш невідкупний борг перед ними - все більшим і більшим. Віддаваймо ж його, доки є можливість, поважаймо й шануймо подвиг солдатів Великої Вітчизняної. 9 Травня по всьому Кобеляцькому району ветеранам війни дарують квіти, подарунки, з усмішками говорять їм та один одному «З празничком!». А міський голова Олександр Ісип навіть домовився з таксистами про безкоштовне перевезення ветеранів протягом 9 травня. Все це добре і навіть чудово. Та ми повинні намагатись влаштовувати свято цим людям кожного дня. Хоча б намагаймось це зробити. Із Святом Перемоги Вас, дорогі наші ветерани, солдати-переможці.