Наразі залишається відкритим питання, що стосується придбання приміщення колишнього СТ «Будівельник» для Управління праці та соціального захисту населення Кобеляцької райдержадміністрації (УПСЗН). Дане приміщення (контора) знаходиться в місті Кобеляки по вулиці Полтавській, 32 і перебуває у приватній власності. Громада району активно обговорює дану подію, хтось – обурюється, що доведеться далеко йти, щоб дістатися до соцзахисту, інші радіють приємному факту, що, якщо все вдасться з купівлею, то нове приміщення буде просторим, зручним, працівники УПСЗН зможуть надавати послуги більш якісно і у більш комфортних умовах.
Днями автор статті зустрілася з Вікторією Шкарбан, депутатом Кобеляцької районної ради, яка очолює постійну комісію з питань соціально-економічного розвитку регіону, інвестицій, будівництва та управління майном, в компетенції якої знаходиться дане питання.
- Зараз тривають переговори щодо продажу приміщення з власниками колишнього СТ «Будівельник», - повідомила Вікторія Шкарбан. – Бачу, що питання щодо «переселення» Управління праці й соцзахисту не залишило байдужими жителів району. І приємно, що така шанована людина, як Борис Гарець, не залишила поза увагою інформацію про роботу комісії районної ради, яку маю честь очолювати. Й хоча новітні звернення на зразок „пані Шкарбан” мені не дуже до вподоби, та все ж, коли моя скромна персона в замітці „Погане передчуття”, надрукованій в «Ехо Кобеляк» в 19 номері, була згадана кілька разів, дозволю і собі уточнюючий коментар. Мабуть, в силу відсутності повної інформації про хід засідання комісії районної ради пан Гарець допустив декілька неточностей і помилкових тверджень. По-перше, комісія районної ради не може когось кудись виселити, переселити чи переводити. І, тим більше, не наділена правом купівлі чи продажу. Рішення комісії носять рекомендаційний характер і можуть бути враховані чи не враховані в роботі районної адміністрації, або при прийнятті рішень сесії районної ради. По-друге, засідання комісії райради було скликане на пропозицію районної державної адміністрації і на прохання начальника Управління соцзахисту Анатолія Кісіля. До речі, з проханнями вирішення питання купівлі даного приміщення для потреб районного управління праці та соціального захисту населення Кобеляцької райдержадміністрації в письмовому вигляді направлені листи і від районної та міської ветеранських організацій. І хоча дане управління не відноситься до комунальної служби районної ради, враховуючи важливість даного питання для жителів Кобеляцького району, депутати не змогли залишити його без розгляду. Хоча могли б і лишити цю проблему райдержадміністрації для самостійного вирішення, а самі просто спостерігали б зі сторони. Принципово не погоджуюся із твердженням пана Гарця щодо пристосованості для роботи нинішнього приміщення управління соцзахисту населення. Там неможливо працювати ні за медичними, ні за санітарними нормами. У такій скупченості працівників (а більшість із них жінки), серед архівів документів, без елементарних санітарних умов, ефективно працювати просто неможливо. Може, „свого часу” це і вважалося нормальним адмінприміщенням, але час минає, життя рухається, і посилатися на дореволюційні часи, мабуть, не можна.
Тож працівників районного управління праці та соціального захисту населення Кобеляцької райдержадміністрації обов’язково потрібно переводити в нове приміщення.
- Вікторіє Іванівно, на Вашу думку, яке приміщення найкраще підійшло б для Управління праці й соціального захисту населення?
- Вважаю, найкращий із варіантів - це приміщення районного управління сільського господарства. Прекрасне приміщення, майже в центрі міста, де разом із пенсійним фондом управління соцзахисту населення могло б створити повний комплекс по обслуговуванню пенсіонерів, інвалідів та інших категорій громадян, - зауважила Вікторія Шкарбан. – Але, на жаль, таку пропозицію зустріли в штики як керівництво сільськогосподарського управління, так і керівництво району. Хоча ідея, мені здається, прекрасна. Так після розвалу колективних сільгосппідприємств усі працівники районного аграрного керівництва помістилися б в старому приміщенні соцзахисту досить комфортно. Ще і вільне місце б залишилося. Але районна влада за свої «хороми» стоїть кріпко, тож цей варіант відпав.
- Тож комісія з питань соціально-економічного розвитку регіону, інвестицій, будівництва та управління майном, яку Ви очолюєте, почала шукати інші шляхи вирішення проблеми?
- Так, - каже Вікторія Іванівна. – Та повинна сказати, що комісія ще на момент оголошення процедури банкрутства «Агробуду» двічі письмово зверталась до районної державної адміністрації, арбітражного керуючого з питань банкрутства даного підприємства з приводу подальшої долі цього закладу. Нас не почули, на жаль. Хоча втручання нашої комісії у долю меблевої фабрики „Зоря” дало користь, ми знайшли ефективного власника і підприємство сьогодні працює. Можливо, і доля „Агробуду” була б дещо іншою. Але наше звернення залишалось без уваги і підтримки зі сторони районного керівництва. Цілий комплекс будівель „Агробуду” виставили на продаж, і недорого, як на мою думку, швиденько продали. Тож сьогодні новий приватний власник пропонує викупити тільки контору по ціні більшій, ніж був викуплений увесь комплекс. Отакі ми з вами господарі. То що робити?! Проектувати і будувати нове приміщення, що буде коштувати не один мільйон бюджетних коштів!? Чекати і проводити наради та мітинги?! Так тільки за півроку ціна будівлі зросла із 450 до 800 тисяч гривень.
До речі, члени комісії активно «торгувались», збивали ціну «продавцям». Депутат Надія Карнаух запропонувала знизити ціну до 600 тисяч. Виїжджали на місце, оглядали об’єкт. І можливо, дійсно краще прийняти рішення та й викупити для району це приміщення, бо завтра і такої можливості вже може не бути.
- В мене теж „погане передчуття”. Передчуття, що дорозвалюємо, дорозпродуємо, дорозкрадаємо залишки і того, що у нас залишилось. Приміщень, майна, земельних ділянок, парків і скверів, - мовила наостанок Вікторія Шкарбан. – Тому я категорично і послідовно виступаю не тільки за збереження, а і за примноження комунальної власності району. Виступала і буду виступати проти приватизації чи продажу будь-яких комунальних приміщень. Я не знаю, що мав на увазі пан Гарець про плани приватизації приміщення соцзахисту. Мені здається це маячнею. І якщо він має таку інформацію, то зобов’язаний озвучити її для кобеляцької громади. Але я точно знаю, що за період діяльності нашої комісії ми не тільки ревізували та зробили детальний облік районної комунальної власності, а й неодноразово звертались до керівників обласного та державного майна з питань передачі майна типографії, військкомату, Кобеляцького аграрного ліцею (колишнє профтехучилище) та інших об’єктів до комунальної власності Кобеляцького району. Інтереси кобеляцької громади понад усе! На цьому стояла і буду стояти.
- Вікторіє Іванівно, дякую за розмову.