9 травня, певно, в кожному селі, містечку, місті нашої країни були мітинги, святкові заходи, урочистості з нагоди 63-ї річниці Дня Перемоги. У селі Світлогірське до святкування знаменної дати почали готуватись заздалегідь. Поприбирали з вулиць сміття, прикрасили пам’ятник, біля якого планувалось проведення урочистостей.
- У нас в селі вже давно не функціонує хор, - розповідає Віктор Жук, голова Світлогірської сільради. – Тому з нагоди свята захотілось відновити його, адже колись хор у нас був дуже хороший. Керівником новоствореного хору стала Валентина Іванівна Мороз. Я й сам навіть співав, подав приклад односельцям.
Хор підготувався на славу. 9 травня на мітингу, що відбувся біля пам’ятника загиблим воїнам у парку імені Тараса Шевченка, у присутніх людей на очах від душевного співу виконавців бриніли сльози.
Того дня на мітинг прийшло більше 800 місцевих жителів. Слово отримали голова сільради Микола Жук, голова ветеранської ради Михайло Куліш та інші.
У Світлогірській сільській раді налічується 258 ветеранів війни. Їх привітали зі святом і вручили продовольчі пакунки.
- Спасибі нашому голові сільради Віктору Миколайовичу Жуку за його доброту, - говорить Ганна Чумак, мешканка Світлогірського. - Це людина, яка своїм серцем відчуває всі наші біди, неабияк допомагає у питанні газифікації села. Віктор Жук привчає молодь до культури, спорту, допоміг впорядкувати цвинтар. Впевнена, що до моїх слів подяки приєднуються й інші жителі Світлогірського.
- Дуже цікаве свято було проведене на 9 травня, усіх ветеранів привітали, більше ста чоловік отримали подарунки, - каже Лариса Колчар, місцева жителька. - Спасибі й спонсорам, які відгукнулись на прохання сільського голови. Ми всім селом готувались до святкування Дня Перемоги. Давно в нас не було такого свята, тому найперше ми вдячні Віктору Жуку за його турботу про односельців.
Ветеран війни Іван Ковальчук говорить, що давно не пригадує, щоб свято було так ретельно підготоване.
- Спочатку жителі Світлогірського колоною йшли від школи до пам’ятника, - розповідає Іван Олексійович. – На мітингу зачитали книгу пам’яті про тих, хто загинув. По закінченню відсалютували з мисливських рушниць.
День Перемоги у далекому 1945-му Іван Ковальчук зустрів у Берліні, повернувся на Батьківщину через аж п’ять років. Вісім з половиною років свого життя ветеран віддав на захист вітчизні.