Всього: 3486 Нових сьогодні: 0 Нових учора: 0 Нових за тиждень: 0 Нових за місяць: 1 Із них: Новачків: 1111 Продвинутих: 2363 Журналістів: 5 Модераторів: 3 Адмінів: 4 Із них: Чоловіків: 2733 Жінок: 753
Чи може бути в безіменних день Янгола? В тернопільського гурту
«Неймлес» він щодня, бо саме таку музику слухають янголи, коли скидають
крила.
Може не випадково виступ «Неймлеса» у Києві почався за п’ять годин
до дня народження міста? Бо ж свій день народження музиканти святкують
лише раз на чотири роки, оскільки датою створення вважається 29 лютого
1992 року.
В ті буремні часи першого року незалежності тернопільські митці
захоплювались книгою Урсули Ле Гуїн «Чарівник Середземномор’я», тому то
й вирішили приховати свої справжні імена. Щоправда ненадовго, буквально
за кілька років гурт став відомим на всю країну, здобувши кілька
перемог на «Червоній Руті» та «Перлинах сезону». В 90-их ці фести ще
мали серйозну вагу та авторитет, власне «Неймлеси» були одними з
останніх запалених зірок цих гігантів. Щоправда на відміну від
більшості молодих гуртів плеяди «Червоної Рути 97» музиканти знехтували
можливістю перебратись до столиці і вирішили перетворити рідне місто на
культурну столицю. Ціною за таке рішення стала втрата половини складу
гурту. Тодішній басист Ігор Пелих подався підкорювати телепростір,
наступний бас-гітарист Валерій Мельніков вступив у «Вася Club», а зараз
грає у Вексклярского, ударник Олег Ламаковський ощасливив своєю
присутністю київських інді-рокерів «Щастя», барабанщик «С.К.А.Й.»
Сергій Недашковський теж не довго стукав з «Неймлесом», робота у першій
групі вимагала присутності в Києві. Нульові роки мало не звели нанівець
все що було зроблено.
Перерва була логічною, довгою та напевно необхідною. Зорян та Світлана
скучили за музикуванням, до того ж гурт отримав серйозне вливання
свіжої крові. Скидається на те що зараз під дахом «Неймлеса» зібрались
усі значущі музиканти файного міста. Тож поява нової платівки гурту
«Щось сталось у лісі…» стала гарним приводом аби поїздити Україною,
підгодувати спраглих меломанів немодифікованими щирими звуками.
На тлі масових народних гулянь з приводу дня міста «Неймлес» здається
виступали в останньому фортпості української культури, можна навіть
сказати у її колисці – Могилянці, в арт-клубі «Під Wall».
Декораціями виступу стали велетенські тварюки з пап’є-маше, які
причаїлись по закутках клубу. На спині однієї з них транслювався
відео-сет світлин за всю багаторічну історію «Неймлеса» та їх оточення.
Власне ці світлини самі по собі варті окремої виставки, бо ж на них
задокументалізовані перфоманси, що їх так натхненно описував Любко
Дереш, та люди, яких раз у раз згадує у своїх книжках Карпа.
Коли Зорян Безкоровайний взяв на себе функцію тернопільського Ворхоли,
створивши власну ФАБРИКУ - «Рейвах», тоді напевно і з’явився у музиці
«Неймлес» присмак 70-их. Так в репертуарі опинились переспіви Девіда
Боуві та Ніко. А ще десять років тому їх не рідко називали панками.
Коли після «Неймлеса» на сцені з’явились хлопці з гурту «Щастя» ніхто
не здивувався. Зорян, колись сказав, що вважає себе щасливою людиною,
адже його улюблена група, це його кращі друзі! Йшлося саме про «Щастя».
Хоча могли бути й інші гурти, бо друзів та шанувальників у безіменних у
музичній тусовці – повно. Так під сценою того вечора були помічені
музиканти гуртів «Абздольц», «Годо» та «Esthetic Education».
Головна 
Чи може бути в безіменних день Янгола? В тернопільського гурту
«Неймлес» він щодня, бо саме таку музику слухають янголи, коли скидають
крила.
