28 травня в нашій країні святкується День прикордонника. Може, хтось і не знає про це свято. Адже зараз в Україні таких кордонів, як в Радянському Союзі, в принципі не існує. Але в Кобеляках пам’ятають про День прикордонника. Традиційно щороку зустрічаються прикордонники, які колись служили у війську.- Пам’ятаю, як 1981-му повернувся з армії, - розповідає Олексій Немировський. – З того часу і по сьогодні ми зустрічаємось з армійськими друзями, щоб згадати минуле, пом’янути тих, кого вже немає поруч з нами. Уже близько тридцяти років у нас такі зустрічі. З Віктором Гнирею я взагалі дружу з п’ятнадцяти років. Ми разом ходили до Кобеляцького профтехучилища, потім в армії служили в одному загоні.
28 травня зранку прикордонники збирались на площі Перемоги. Потім на «бобику» з прикордонним прапором вони вирушили до пам’ятника афганцям, вшанували загиблих воїнів квітами. Підійшли й до Вічного вогню. Фотографувались на згадку.
- Ми раніше на свято їздили в Полтаву, Дніпропетровськ, - говорить Віталій Савенко. – А тепер нас і в Кобеляках багато збирається, тож виїжджаємо за місто, на природу.
Три роки тому колишні військові за містом встановили прикордонний стовп і паркан з колючим дротом. Тепер там щорічно проходять зустрічі прикордонників.
Тепла погода лише сприяла доброму настрою присутніх. Лиш скаржилися прикордонники на тополиний пух, що літав навколо. Пригадали, як позаторік під час святкування загорівся пух у лісі, так їм тоді довелося дві години гасити пожежу, рятуючи дерева.
На місце зустрічі прикордонників усе з’їжджалися й з’їжджалися автомобілі.
- Цілий день ще їхатимуть. Нас же багато в районі, - каже Юрій Тристан. – Між нами до цих пір існує міцний зв’язок. Не один раз мій старшина приїжджав до Кобеляк, а тепер мешкає в Криму, але часто телефонує, вітаємо один одного зі святами.
На зустрічі багато згадували про минуле, армійські часи. Заспівали й «А на плечах зеленые погоны…». А я в той момент подумала, як шкода, що пройде років 20-30, і нікому буде продовжувати таку прекрасну традицію – зустрічатися у День прикордонника, адже в армію зараз ніхто не хоче йти. На жаль.
Зі святом, прикордонники!
Марина СІДАШ