"Пане Ющенко, Ваша дружина – американка…" Вже мало хто пам’ятає той антиющенківський рекламний ролик кандидата у Президенти України Романа Козака, який просто відробляв свої гроші, паплюжачи кандидата від "Нашої України".
Але сьогодні, виявляється, що Віктору Андрійовичу знову нагадали про дружину. І нове – це лише добре забуте старе. Тобто, не зовсім так – ніхто не забутий, ніщо не забуте. Тому у відповідь на спроби Віктора Ющенко позбавити свого кума Давида Жванію українського громадянства (що, до речі, не містить під собою законних підстав, тобто Гарант Конституції знову вкотре цю Конституцію порушує) Жванія нагадав Президенту ким є він сам, його дружина і його діти.

Стосовно дітей, то якось ми вже писали про улюблену доньку Ющенка Віталіну, яку Віктор Андрійович своїм указом призначив головою створеної ним Національної ради з питань благодійництва "Зігрій любов‘ю дитину". Тобто - зігрів свою дитину. А ще всі ми бачили реакцію нашого найдемократичнішого Президента нашої найдемократичнішої країни, коли журналіст "5-го каналу" Ігор Слісаренко спробував розказати, посилаючись на новину агенції УНІАН, як вчаться діти Президента України. Тоді всі дізналися, що навчаються діти українського президента… англійською мовою, а рідну, українську, вивчають, як… іноземну. І це той, хто у рекламних роликах всім утокмачував "Думай по-українськи".
До речі, теж русизм, бо правильно – "Думай українською".
Ну, українська вимова і державна мова нашого Гаранта відома всім, то вже, як то кажуть, деталі.

Але повернемося до питань українського громадянства.
Аргументи Давида Жванії в дуже обережній формі підтримав народний депутат-комуніст Леонід Грач. Він сказав: "в случае с госпожой Ющенко есть много важных вопросов, и нам хотелось бы найти ответы на них публично". І отримав, як то кажуть, по повній.
Публікуємо відкритий лист дружини Президента України Катерини Ющенко, який надійшов до редакції INTV.
Деякі місця ми спеціально виділили та прокоментували.
Бо треба ж думати, коли таке пишеш.
Хоча б по-українськи.

"Відкритий лист Катерини Ющенко до Леоніда Грача, народного депутата України, фракція КПУ

Я не можу мовчати, спостерігаючи за тим, як на мою адресу та на адресу моєї родини постійно лунають наклепи з боку Леоніда Грача.

23 травня цього року я передала до українських ЗМІ документи, з яких чітко зрозуміло, що я, Катерина Ющенко, є громадянкою однієї держави – України, і що я відмовилася від громадянства Сполучених Штатів Америки. Для тих, хто піддає це сумніву, і вимагає додаткових доказів, я передаю Сертифікат про втрату громадянства США.

Я прикро вражена наклепницькими заявами деяких політиків, які не добирають методів політичної боротьби і, прагнучи особистої помсти, не гребують нападами на родину та дітей. Не менш прикро, що подібні заяви так активно розтиражували українські та закордонні ЗМІ".

Дуже дивно – ми не побачили у заяві комуніста Грача ніяких наклепів – тільки бажання розібратися у питанні громадянства дружини Президента України, причому, публічно – бо Катерина Ющенко є публічною особою. В чому проблема?
Хочеться повторити ту дебільну фразу, яка лунає найчастіше з вуст запеклих націоналістів: "Не подобається – чемодан, вокзал, Америка".
А якщо цивілізовано, то дружина Президента – не дружина Цезаря.
Поки що…
І на дітей ніхто не нападав, і помсти у заяві Грача ніякої не було.
Була тільки незрозуміла істерика з приводу цієї заяви.

"А от увага до моєї особи з боку Леоніда Грача є вже традиційною. За спробами комуністів блокувати роботу Освітнього форуму в "Артеку" у квітні 2007 року зі здивуванням спостерігала не тільки я, але й сотні українських та закордонних педагогів. Ще більш дивними були намагання місцевих комуністів перешкодити нам допомогти необхідним обладнанням, літературою та медикаментами дитячим освітнім та лікувальним закладам Криму - школі для дітей з порушеннями мови, українській школі-гімназії, дитячому садку, дитячому будинку "Малятко", місцевому ФАПу".

З трибуни Верховної Ради та зі шпальт ЗМІ Леонід Грач заявляв, що "в случае с госпожой Ющенко есть много важных вопросов, и нам хотелось бы найти ответы на них публично". Я вітаю таку відкритість і готовність до публічного діалогу, але прошу також дати відповідь на питання - інтереси якої держави захищає Леонід Грач та комуністична партія України?"

Стиць! А причому тут держава? І КПУ? Кожен громадянин України має право висловлювати свою точку зору, і кожен народний депутат має право ставити питання, навіть якщо вони є незручними для високопосадовців та їхніх дружин.

"Леонід Грач – це людина, яка називає одну з найбільших світових гуманітарних катастроф – Український Голодомор-геноцид 1932-33 років – "мифом", "надуманым прожектом", а зусилля держави та громади із вшанування 10 мільйонів жертв Голодомору – "истерией", "поруганием нашего прошлого", "пропагандой русофобии", "камнем в огород российско-украинских отношений", "аморальной, циничной" пропагандистською кампанією. Все це ми чуємо сьогодні, коли опубліковані сотні документів з архівів державних органів, які свідчать про організовані, системні та цілеспрямовані зусилля сталінського комуністичного режиму, спрямовані на знищення українського народу".

А до чого тут Голодомор? Знову і знову Ющенки розкручують вже заїжджену платівку про геноцид, хоча вже отримали відповідь на міжнародному рівні про те, що Голодомор 30-х в Україні не є геноцидом. І тепер, громадянство дружини Президента і Голодомор у 30-х роках – яким чином пов’язані ці два питання?

"І якщо пана Грача так цікавить моя особа та моя родина, скажіть, будь-ласка, хто і коли дасть мені відповідь хоча б на наступні питання. Чому у 1936 році, по звинуваченню у куркульстві, комуністи заарештували та повісили мого діда, селянина Андрія Чумаченка, який проживав у селі Зайцівка Харківської області, – одного з сотень тисяч українських селян, які стали жертвами комуністичних репресій? Чому у 1939 році у рідному селі мого батька комуністами було знищено і досі не відновлено православну церкву, – та 80 тисяч інших церков по всій Україні? Чому, забравши їжу, заморили голодом більшість моєї родини у Харківській та Київській областях, – та прирекли на голодну смерть мільйони українських родин? Хто і коли вибачиться перед мільйонами українських інтелігентів, науковців, патріотів, поетів, письменників, селян, робітників закатованих у радянських ГУЛАГах у 30-х, 40-х, 50-х, 60-х, 70-х роках ХХ століття?"

Ну тут вже, даруйте, просто маячня якась – хай Грач комуніст, хай були репресії та жертви колись, але при чому тут історія із заявами про громадянство дружини Президента?

"Разом з тим, вважаю, що не тільки мені, але й багатьом українцям було б цікаво почути, за рахунок чиїх внесків фінансується сьогодні діяльність комуністичної партії – одного з найбільших антиукраїнських рупорів у нашій державі?"

О! Просто цитата Жванецького… "В потрібний момент спитати у нього паспорт…Які погляди на архітектуру може висловити громадянин без прописки?…"
Про гроші, пані Ющенко, ми теж спитаємо. Пізніше.

"Наклепницькі заяви Леоніда Грача на мою адресу змушують мене, Катерину Ющенко, звернутися з відповідними позовами до суду, з метою захисту моєї честі та гідності".

Ось не можу второпати – чим саме зачепили честь та гідність президентської дружини? Тим, що висловили подив щодо її вагань, який паспорт обрати – український чи американський? Дивно!

"Я закликаю українські ЗМІ з обережністю ставитися до сумнівних заяв деяких політиків, і, перш ніж тиражувати та коментувати їх, звернутися до принципів об’єктивності та неупередженості".

ОК, леді, будемо неупередженими і об’єктивними. Щодо Леоніда Грача – то ми теж не полюбляємо цього політика, але він є народним депутатом, тому має право говорити, що йому заманеться – наші нардепи і не таке собі дозволяли. У випадку з закидами до сімейних справ Ющенко сам Віктор Андрійович, який обіцяв на Майдані народу пред’явити декларації всіх родичів до сьомого коліна, збрехав. Як завжди. Тому непрозорість, пані Ющенко, Ваших сімейних справ, породжує ось такі заяви.

Прочитавши цей "відкритий лист", хотілося б порадити дружині Президента не соромитися і не намагатися зробити гарну міну при поганій грі. Ми вже пам’ятаємо, як Катерина Ющенко 14 грудня презентувала дружинам керівників іноземних дипломатичних місій в Україні дитячу книжку "Мед для мами". Автори – Іван Малкович і Софія Вус, остання є й ілюстратором цієї книги, а ось перекладачем "Меду..." на англійську мову стала дружина Президента України. Фоторепортаж на INTV назвали "Мед для піару". Бо перша леді нашої держави давно передала куті меду із своїми появами на всіляких благодійних акціях, благість яких розповсюджується не далі випусків новин на центральних телеканалах.

Але сьогодні згадувати доводиться той самий ролик, де про дружину Ющенка Катерину Чумаченко йшлося. Бо якось забулася ця історія. А якщо Закон – один для всіх, то INTV провело маленьке розслідування і виявило, що Катерина Ющенко порушила Закон "Про громадянство України", а саме ст. №8.
А там чорним по білому написано:

"Іноземці, які подали зобов'язання припинити іноземне громадянство, повинні подати документ про це, виданий уповноваженим органом відповідної держави, до повноваженого органу України протягом двох років з моменту прийняття їх до громадянства України. Якщо іноземці, маючи всі передбачені законодавством цієї держави підстави для отримання такого документа, з незалежних від них причин не можуть отримати його, вони подають декларацію про відмову від іноземного громадянства…"

Таким чином, замість двох років пані Ющенко виходила з американського громадянства цілих 2 роки, 5 місяців і 9 днів! І це – дружина глави держави, яка має можливість не бігати кабінетами, "вибиваючи" папірці, вона просто "здійснила відмову".
Так що хотілося б також відкрито сказати: "Пані Ющенко, Ви все ж порушили терміни – після отримання тимчасового посвідчення у Вас було лише два роки (!) на вихід з американського громадянства".

А про гроші фонду Катерини Ющенко ми ще спитаємо. Наприклад, як вона допомогла своєму чоловікові у справі "Мистецького арсеналу", де розікрали кошти на реконструкцію. І ще – про клініку "Охматдит", яку так сильно бажав вигнати із своїх приміщень любитель діточок Віктор Ющенко.
Там Фонд "Україна 3000" засвітився.

Пригадується, 27 квітня 2005 року дружина президента України Катерина Ющенко відвідала "Охматдит" і Центр дитячої онкогематології, що діє при цій установі. У центрі проходять лікування діти, хворі на лейкоз і на лейкемію. Курс лікування для однієї дитини коштує в середньому 80 тисяч гривень на місяць. Дружина Віктора Андрійовича, яка представляє Фонд "Україна 3000", захотіла їм допомогти. І від імені фонду подарувала хворим дітям… великодні яйця-писанки і дитячі книжки про Великдень, а відділенню онкогематології – ікону Богородиці. Мабуть, діти були дуже задоволені. А після вищевказаного візиту президент Ющенко захотів вселитися в приміщення Мінздоров'я, а Мінздоров'я підселити до дітей ближче, відібравши у центру "Охматдит" (у центрі Києва, до речі) адміністративні будівлі. Ікона Богородиці цьому якось не завадила.
Це так, замітка в стилі того ж Жванецького.
Чи може пані президентша до суду подавати буде?

І останнє: чому суд чи інші компетентні органи починають цікавитися питаннями надання громадянства тільки тоді, коли громадянин України чимось заважає Президенту країни?
І чому вони не звертають уваги на посадовців вищого рангу та членів їх сімей?
Де той демократичний уряд, демократичний президент і європейська прозорість?
Поки що ми бачимо тільки держиморд та істеричні листи, якими намагаються чи то залякати, чи то розчулити журналістів.
Та легковажних дурників, які все ще не розуміють, хто керує державою.