Всього: 3484 Нових сьогодні: 0 Нових учора: 0 Нових за тиждень: 0 Нових за місяць: 0 Із них: Новачків: 1109 Продвинутих: 2363 Журналістів: 5 Модераторів: 3 Адмінів: 4 Із них: Чоловіків: 2732 Жінок: 752
Василь Павлюк: Львів європейське місто, але при такому господарюванні він скоро стане азійським
14:55
Василь Павлюк, депутат Львівської міської ради, голова Львівської міської організації ВО «Свобода»: «За
нашими підрахунками реальний результат «Свободи» на виборах в Києві
становив 3,6-3,7 %; «Свобода» переходить в іншу фазу роботи. Якщо
Андрій Іванович подумав, що нас є 9 чоловік і нас можна не зауважувати,
то він шалено помиляється. Ми примусимо нас бачити і з нами рахуватися;
Ера Садового закінчилася!»
2,08%, які набрала
«Свобода» на виборах до Київради, експерти вважають серйозним успіхом,
в порівнянні з результатами інших партій. Як вам вдалося цього досягти?
Керівництво
«Свободи» справді задоволене результатами виборами в Києві. Якщо
довіряти офіційним результатам, то ми не потрапили до Київської міської
ради. Але насправді «Свобода» таки подолала на цих виборах 3% бар’єр,
проте не зуміла його закріпити. За нашими підрахунками реальний
результат «Свободи» на виборах в Києві - 3,6-3,7 %. Проте навіть якщо
брати офіційні результати, то ті 2,08% - це дуже великий успіх в
порівнянні з нашим результатом на дострокових парламентських виборах
2007 року, на яких «Свобода» мала 1,25%. Тобто за півроку рейтинг нашої
популярності збільшився майже на 1%. Жодна інша політична сила за такий
короткий термін не показала такої позитивної динаміки, як «Свобода».
Інший
важливий результат виборів у Києві – те, що ми сьогодні є присутніми в
столиці. Адже був період, коли ми себе почували в Києві ніби на чужому
кораблі. Бо ті ідеї, які ми несемо, добре зрозумілі на Західній
Україні. А от в центрі України радянські ідеологічні стереотипи
домінують по сьогодні і заважають людям сприймати ідеологію «Свободи».
Люди бояться сказати «Я - українець» чи «Я - патріот». Після цієї
виборчої кампанії так вже не є. І в Києві для нас найбільшою перемогою
було те, що до нас підходили люди, навіть російськомовні, вони у нас
були спостерігачами. І вони говорили, що мало про нас знали, а тепер в
них очі відкрилися, адже вони зрозуміли, що «свободовці» дійсно за
державу думають. Ми вважаємо важливою своєю перемогою те, що зуміли
зацікавити росіян і російськомовних українців.
Якщо «Свобода» вважаєте, що її офіційний результат не відповідає дійсності, то чому Ви не оскаржили результатів виборів у Києві?
Після
бою, як то кажуть, кулаками не махають. У нас було понад 3 тис.
спостерігачів та членів дільничних комісій. На тих дільницях. де були
присутні наші люди, «Свобода» отримала 3,6-3,6% голосів, там, де наших
не було – 1,5 -0%.
Вам не вдалося всі дільниці охопити?
Не
вдалося. У Києві 1026 дільниць. У Львові не так просто забезпечити
людей для роботи на виборах, а в Києві… Не дивлячись на це, вибори в
Києві стали для нас серйозним тренуванням, реальним випробуванням перед
наступними виборами.
З якими гаслами «Свобода» йшла на вибори в Києві?
У
нас було одне-єдине гасло: «Стольному граду – українську владу». Тому
що ми вважаємо і стверджуємо, що сьогодні ні в державі, ні в Києві
немає української влади. Ми зараз не говоримо про національність, а про
те, що влада не думає про державу. Вона думає про свої кишені. Ми не
акцентуємо на національності. У владі немає українського духу.
Як львів’яни долучилися до участі у київських виборах?
Ми
допомагали Київській партійній організації. Всі штаби очолювали кияни,
а ми їм допомагали. Начальником центрального штабу був львів’янин
Руслан Кошулинський, а міського – киянин Андрій Мохник.
Які технології застосовувала «Свобода» на виборах в Києві?
Єдина
масштабна акція, яку ми провели у Києві, це було свято з нагоди Дня
героїв. На Майдані незалежності була встановлена велика сцена з нашою
символікою і навколо неї намети «Свободи». Вона простояла три дні. У
п’ятницю провели концерт, який вів Сашко Положинський. І в той же час
на Європейській площі Регіони замовили «Скорпіонс». Зрозуміло, що всі,
навіть поляки, приїжджали групами, щоб послухати «Скорпіонс». Але
незважаючи на це, наша площа була повна людей.
До того ж щодня
у Києві працювало 100 -120 наметів «Свободи», в яких роздавали нашу
символіку, листівки, проект нової Конституції, яку ми пропонуємо для
України. Цю Конституцію кияни просто розхапували. А на другий день
приходили і говорили, що це – клас!
Ви аналізували, хто віддав за «Свободу» голоси в Києві?
В
основному, це багатий Печерський район та студмістечка. Тобто люди
думаючі, самодостатні, які вже утвердилися в житті, віддавали за нас
голоси. На жаль, ті, хто важко працює, віддали голоси не за нас.
Як цього разу було з ТБ? Бо на виборах до ВРУ було помітно, що «Свободі» тяжко пробитися у загальнонаціональний телепростір.
Цього
разу було трохи легше напевно тому, що масштаби виборів були менші.
Центральне телебачення залишається абсолютно на тих же позиціях, що
були на виборах до ВРУ, тобто нас туди не запрошують, а от на місцевих
каналах легше було пробитися.
Якщо не секрет, скільки коштувала кампанія?
Такою інформацією я не володію. Це може сказати керівник штабу.
Що спільного і які відмінності між виборами у Києві і у Львові?
Різні
виборці. Львівський виборець - один, а київський - зовсім інший. Тому
робота повинна вестися зовсім інакше. Наші агітатори, керівники штабів
зовсім інакше організовували роботу в Києві. У Львові нам простіше,
звичайно.
Соціологія показує, що рейтинг «Свободи» останнім часом суттєво зріс у Львові. Як Ви це прокоментуєте і як ставитеся до того?
У
нас в партії є закон: треба постійно працювати. Вибори почалися і
закінчилися, а працювати треба. Це нехай виборець оцінює, робимо ми
щось добре чи погано. Просто ми не зупиняємося на досягнутому. Якщо
хтось думає, що ми заспокоїлися і, як дехто каже, «лягли під Садового»,
бо ми його підтримували на виборах, хоч він про це забув, то це далеко
не так. На даному етапі ми проаналізували, що є доброго, що поганого, і
з вересня дуже докладно будемо контролювати роботу мера і його команди.
Це однозначно. І львів’яни це відчують.
Що саме в роботі мера Ви збираєтеся взяти під контроль?
Все, починаючи від того, як він наради проводить, і закінчуючи тим, як він приймає рішення.
У
Вас не складається враження, що мер і його команда переважно нічого
конкретного не роблять і не приймають важливих рішень, а якщо і
працюють, то неефективно?
Я б так не сказав. Неправда,
що всі погані. В команді мера є багато професіоналів. Якби я став
мером, то з багатьма з них працював би, бо це високопрофесійні люди.
Але є приказка: риба гниє з голови. Вони хочуть щось зробити, але їх
«б’ють по руках». У нині діючого мера є одна проблема – він нікому не
довіряє і хоче все зробити сам. Менеджер такого рівня, як мер Львова,
не може сам все зробити.
Наприклад, ми змінили структуру
виконавчої влади на департаменти. У рішенні з цього питання чітко
прописано, що директор департаменту – це юридична особа, яка має
печатку і рахунок в банку. Отож він в повній мірі повинен нести
відповідальність за кінцевий результат. Але цього не сталося – у Львові
кінцеве рішення приймається мером та виконкомом, які в повній мірі від
нього залежний.
Тобто керівники департаментів реально нічого не вирішують?
Ні, вони працюють у ручному режимі.
Навіщо
тоді було реформували систему управління, якщо реально ситуація не
змінилася і не відбулося децентралізації центрів прийняття рішень?
От ми зараз чекаємо звіту міського голови. На цій чи наступній сесії ми з нього і спитаємо.
Які ще питання «Свобода» задасть мерові під час його звіту?
Дуже багато. Зараз я не можу сказати, бо це таємниця.
«Свобода» запам’яталася нам на початках ініціативами щодо БТІ, муніципальний банк…
І за це спитаємо.
Де це все?
Блокується.
На тому рівні блокується. Сама фракція чи партія не може створити щось
і тоді вживити. Має бути добра воля керівництва міста. А мер не хоче.
Йому добре працювати з Банком Москви. Напевно, або відробляє гроші, або
я не знаю що. Проте якщо це так, то це лише могло б підтвердити чутки
про те, що Садовий дістав гроші на вибори від Лужкова.
Пройшло вже понад два роки, а команда Садового досі не розробила нової стратегії розвитку, генплану Львова.
Я думаю, що і не розробить.
Чому?
Бо Садовий, напевно, людина, яка не вміє дотримуватися слова.
Але ж міська рада таке доручення дала, також виділила кошти і повинна контролювати його виконання?
Теоретично так, а практично які ми маємо важелі впливу на це?
Як це які? Минула міська рада відставила Буняка, наприклад.
Ми
ж не в ігри прийшли бавитися. В політиці треба робити серйозні речі.
Якщо ми прийшли сюди, то треба серйозно підходити до будь-якого
питання. Щоб сьогодні відправити мера у відставку, треба мати на це
поважні підстави. За що ви його відправите у відставку зараз?
А за що відправили Буняка у відставку?
Він серйозно порушував закони.
А Садовий хіба не порушує?
Садовий
буде звітувати на сесії, ми його будемо питати, а тоді побачимо, чи є
порушення в його роботі. Якщо порушує – будемо звертатися в
прокуратуру, яка встановить, чи порушує. Якщо такі факти будуть, тоді
будемо відправляти у відставку. Я прихильник того, що плід треба їсти,
коли він достиг. Нестиглий він несмачний. Сьогодні ще зелено.
В
самій міськраді сьогодні немає опозиції. А от щодо критики та опозиції
по відношенню до міського голови, то можна говорити про те, що,
наприклад, фракція УНП, хоч офіційно і не декларує, але є в опозиції до
Садового. Чи готова «Свобода» стати в офіційну опозицію до міського
голови?
Замало критикувати, треба пропонувати
конкретні дії. «Свобода», якщо порушує якесь питання, то доводить його
до кінця. Бо якщо просто сказати, що кава погана, вона не стане кращою.
Треба її міняти. Так само і в роботі з міським головою. У нас є багато
фактів. Але ми працюємо над ними від А до Я.
Які у фракції «Свободи» пріоритетні напрямки в роботі?
Сьогодні
важливим є питання зміни складу та підходів до роботи виконкому.
Сьогодні міський виконком ручний. Кожен окремо член виконкому – це
самодостатні і порядні люди, яких я дуже поважаю. Але абсолютна
більшість з них узалежнена від мера. Фактично, це ручний виконком, за
винятком Білоуса і Квурта, які мають свою думку. А такого бути не
повинно. Ні депутати, ні політичні партії чи громадськість не
контролюють ситуацію з прийняттям рішень виконкомом. Це необхідно
змінити. Також необхідно частину функцій виконкому передати
департаментам.
Коли ми завершимо реформу системи управління і
доб’ємося того, що департаменти нарешті запрацюють, ми питатимемо з них
за конкретну роботу. Наприклад, департамент містобудування має дати нам
концепцію історичного середовища. Ми ж нічого не робимо в цьому
напрямку! Ну, посадили квіти, поставили лавочки, але ж концепції немає!
Так само ЖКГ. 15 років товчемося, а дороги зробити не можемо. Треба
конкретний поетапний план прийняти і робити. Так само з дахами, і з
будинками і т.п.
Ви задоволені тим, як відбувається підготовка до Євро-2012?
З
одного боку, проблема є в державі загалом, а не тільки у Львові. З
іншого – якби Садовий не шукав виходу через якісь лабіринти, а йшов
прямим шляхом, то сьогодні проблем з підготовкою саме Львова до
чемпіонату не було би.
Візьмемо хоча б ситуацію з пропозиціями
Петра Димінського. Останній пропонував віддати ФК «Карпатам» стадіон
«Україна». До слова, розроблено прекрасний проект цілого спортивного
комплексу в районі стадіону «Україна», який Димінський пропонує там
збудувати. Взамін за це він готовий був вкласти гроші в будівництво
нового стадіону для Євро-2012. Андрій Іванович, керуючись своїми
особистими антипатіями до Перта Петровича, усе це зарубав. Більше того,
мер старається усі ділянки навколо стадіону «Україна» роздробити та
виокремити, щоб фактично зарубати проект Димінського. А потім скаже, що
віддає «Україну» Димінському, тобто те, що лишилося. Це, м’яко кажучи,
нечесно.
Громаді ж Садовий в той же час розказує про те, що
він шукає інвестора, який збудує новий стадіон. А що взамін? Ми
проголосували за тих 25 га і готові їх віддати інвестору. Під чашу
стадіону потрібно 4-5 га. А на тих 20 га, що лишаться, той інвестор
може собі бізнес зробити, перекривши таким чином затрати на стадіон.
Може, Андрій Іванович сам хоче будувати новий стадіон? Нехай будує. Нам все рівно, хто збудує, аби збудували.
Далі.
Прийшов новий губернатор, людина розумна, поговорив з Андрієм
Івановичем. Порахували і кажуть: «Давайте візьмемо 1 млрд. грн.
кредиту». А що віддати в заставу банку? Майже все майно Львова, усі
землі, які ще залишилися? Але той стадіон потім буде не функціональний.
Бо він не матиме 42-43 тис. місць, як це необхідно по нормах УЄФА для
проведення міжнародних матчів. А 33 тис. місць ми вже маємо на стадіоні
«Україна». Отож новий стадіон - це буде «мертвий» стадіон. Такі два
стадіони у Львові просто непотрібні. Крім того, він буде не
багатофункціональний, а тільки футбольний. А от гроші за його
будівництво необхідно буде банкам віддавати. А хто буде віддавати?
Львів’яни. До того я навіть не сумніваюся, що під час будівництва того
стадіону левова частка впаде в чиїсь кишені. І я, як депутат міськради,
який очолює фракцію «Свобода», не буду за це рішення голосувати.
Ніколи. Бо це означає навішати на моїх дітей борги. А ми ще з
попередніми боргами не розрахувалися – за водоканал і все інше.
Хіба
так має робити господарник і менеджер? Це особисті амбіції. Така сама
ситуація зі сміттєзвалищем, теплокомуненерго та іншими проблемами
Львова. Далі так бути не може.
Я ще раз кажу, «Свобода»
переходить в іншу фазу роботи. Якщо Андрій Іванович подумав, що нас є 9
чоловік і нас можна не зауважувати, то він шалено помиляється. Ми
примусимо нас бачити і з нами рахуватися. Бо ми не для того прийшли у
міську раду, щоб вислуховувати його «бо я так хочу». Його ера
закінчилася. Ми йшли на всі поступки. Ще раз кажу, коли ми за нього
агітували, то думали, що він перспективний, молодий і зробить зі Львова
дійсно європейське місто. Він того не зробив. Тільки говорив багато, як
гарно у Польщі, і що ми європейське місто. Львів дійсно європейське
місто, але при такому господарюванні він скоро стане азійським.
Головна 
