Всього: 3486 Нових сьогодні: 0 Нових учора: 1 Нових за тиждень: 1 Нових за місяць: 1 Із них: Новачків: 1111 Продвинутих: 2363 Журналістів: 5 Модераторів: 3 Адмінів: 4 Із них: Чоловіків: 2733 Жінок: 753
Я дуже не люблю ходити до лікарні. І хоч маю вже 72 роки та купу хронічних хвороб, якось намагаюсь обійтися без відвідин медичних закладів. То пігулку вип’єш, то лікарські рослини завариш, то полежиш та якось потроху й пройде. А тут почала втрачати зір. Ну, ясна річ, треба до лікаря. Не дай Боже стати незрячою. До лікарні далеченько, бо мешкаю я в мікрорайоні Левада. Міського автобуса немає, таксі дуже дорого. Та нічого, якось доберусь, по дорозі десь відпочину на лавочці. Ходять же люди з усіх кінців міста і в лікарню, і в міськраду, і в інші інстанції. Пройдусь і я. Слава Богу, ще сама вправляюся в садибі. Збираюся та слухаю радіо. А там розповідають про Європу, який там високий рівень життя, яка висока культура і таке інше. Іду собі по дорозі та розмірковую про Європу, про свою державу, про свої хвороби. А ноги вже просять відпочинку, та присісти ніде. А ось і лавочка біля «Вічного вогню», того святого місця, де навічно «спочили» мужні люди, герої-визволителі, які врятували від фашизму не лише нашу країну, а й всю Європу. Пригадалися слова почутої по радіо пісні: «Сплять мільйони загиблих в окопах, це моєї Вітчизни сини, де була б ти сьогодні, Європа, де була б ти, якби не вони?» Спасибі Вам, синочки, спасибі. Спіть спокійно. Всі порядні люди вам вдячні сьогодні за те, що ви ціною свого життя захистили наше життя. Іду собі далі. Біля пошти трапилась ще одна лавочка, а далі – жодної. До лікарні доплутала вже з повним кошиком болячок. Боліли ноги, спина, серце, голова, як нагадування про хронічні хвороби. Вже й забула, до якого лікаря збиралася зайти. Мабуть, треба починати з першого кабінету і йти до останнього. Якісь нездорові думки в голову полізли: «Так було б добре, якби в нашому місті ходив міський автобус, хоч два рейси в день (бажано до обіду). Від мосту Дніпропетровського до мосту Кременчуцького десь о 7-8 годині та о 9-10-ій. А може хоча б лавочку потрібно добавити по дорозі в лікарню. Чи, може, стілець за собою носити?» Цікаво, що б могли відповісти або порадити з цього приводу керівники нашого міста.
Головна 
