У суботу відбулася чергова прес-конференція, на якій мова йшла про подальшу долю можливо найкращих мисливських угідь Кобеляцького району – острова Вільховатський та урочища Потягайлівка. Цього разу поспілкуватися із пресою висловили бажання засновники товариства «Артеміда» Леонід Руденко, Василь Рафальський та Василь Мірошніченко. А сама розмова відбувалася в кабінеті у директора Кобеляцького УТМР Валентина Панічевського.
Швидше за все, задумом учасників прес-конференції було розставити всі крапки над «і» та припинити дискусію, котра розгорілася на сторінках «ЕХО Кобеляк» з приводу того, кому ж таки користуватися мисливськими угіддями Кобеляччини і хто з претендентів на це право діє більш законними методами. Дещо забігаючи наперед хотілося б повідомити, що крапочки над всім відомою буквою остаточно поставити не вдалося. А в деяких нюансах запитань без відповідей стало ще більше.
Як стало зрозуміло зі слів засновників товариства «Артеміда», котре є співкористувачем мисливських угідь районного УТМР, співпраця між цими двома організаціями продовжується. Одразу починають виникати запитання. А як же інформація щодо розірвання договору між УТМР та «Артемідою», про що було сказано 2 квітня 2008 року на зібранні мисливців? Про це й стаття «Облога УТМР» в «ЕК» з’являлася. Можливо, автор чогось не дочув? Так з десяток присутніх на зібранні чули те ж.
Та повернемося до суботньої розмови. Валентин Панічевський також повідомив, що обласна рада УТМР рекомендує заключати договори на співкористування мисливськими угіддями. Але керівництво кобеляцького підрозділу цієї всеукраїнської організації вирішило не поспішати щодо цього. І до закінчення «качиного полювання» на заключатиме договори із бажаючими «поспівкористуватися».
«Артемідівці» ж висловилися щодо тверджень «філінівців» про появу на Вільховатському і в Потягайлівці величезної кількості дичини. Вони сумніваються, що це є виключно заслугою нових співкористувачів. Адже за кілька місяців кабани і дикі кози розмножитися не можуть. І якщо звір і з’явився, то це є заслугою й інших користувачів угіддями. В тому числі й «Артеміди». Яка, за словами її учасників, віддала на утримання в УТМР трьох диких поросят, котрі згодом будуть випущені в дику природу.
Були і є зауваження у Василя Мірошниченка та Василя Рафальського і до перекриття доріг до Потягайлівки. Вони знають про рішення Світлогірської сільської ради. Але, по-перше, вважають, що сільські депутати дещо вийшли за межі своєї компетенції. А по-друге, дороги потрібно перегороджати шлагбаумами, але не переривати екскаваторами.
Головним же питанням і одночасно претензією до «Філіна» і «Динамо» є відсутність у районної екологічної комісії будь-яких документів про наявність у них документа під назвою «Мисливське облаштування» і Статуту. Адже без цього, за словами «артемідівців», заключати договори про співкористування не можна. Є ж такі документи лише у «Артеміди».
Був продемонстрований пресі й офіційний документ, яким є відповідь начальника Держуправління охорони навколишнього природного середовища Івана Піддубного на лист директора ТОВ «СМРТ «Філін» Василя Бєляєва. Ось цитата із цього документа:

Відповідно до вимог чинного законодавства, на держуправління не покладено функцій погодження договорів на спільне ведення мисливського господарства. Разом з тим наголошуємо на тому, що законодавством не заборонено укладати дані договори (організації, юридичні та фізичні особи) з користувачами мисливських угідь в частині надання послуг (придбання кормів, забезпечення паливно-мастильними матеріалами і т.ін.). Організація, яка заключає договір на спільне ведення мисливського господарства, не має права на:
реалізацію відстрільних карток;
проведення будь-яких біотехнічних заходів;
утримання штатних єгерів;
здійснення розселення, переселення та акліматизацію диких тварин у згадані вище мисливські угіддя;
розміщувати у мисливських угіддях тимчасові або капітальні споруди;
Також відповідно до пп.4.13, 4.13.3 Правил любительського і спортивного рибальства, затверджених наказом Держкомрибгоспу України №19 від 15.02.99, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.04.99 за №269/3562 (із змінами, внесеними з гідно з наказом Мінагрополітики №229 від 01.08.200 і) забороняється лов риби, добування водних тварин протягом усього року:
Дніпродзержинське водосховище - у Ворсклянській затоці - лінією: Кишеньківське лісництво - с. Великий Курган, від нього - на лівий берег (колишнє с. Вереміївка), далі вгору до шосейного мосту на трасі «Світлогірське-Кобеляки» біля с. Лучки.

З вищесказаного стає зрозуміло, що:
А) співкористувачі не мають жодних прав, але вдосталь обов’язків. Зокрема, вирощувати і випускати на волю кабанів, кіз, фазанів та іншу живність їм не можна. А в Кобеляцькому районі, між тим, мало не від кожного мисливського угрупування можна почути: «А ми кабанів утримуємо і будемо випускати на волю». Також виникає питання: «А де вони беруть тих самок з поросятами?»
Б) знову ж підтверджується заборона ловити рибу навіть на вудочку від самого гирла Ворскли аж до дніпропетровського мосту в Кобеляках. І заборона ця діє аж з 1999 року. Тож ландшафтний парк «Нижньоворсклянський» тут ні до чого.
На закінчення розмови Василь Рафальський та Василь Мірошніченко попрохали не вплутувати в суперечку між мисливцями політику. За їх словами, нею в даному випадку «не пахне». А вони прагнуть лише одного, щоб благородна ціль збереження довкілля досягалася виключно законними шляхами і методами. Крім того, і «артемідівці», і Валентин Панічевський запевнили, що облаштування угідь і збереження популяції диких тварин ніяких прибутків не приносить. Навпаки, супроводжується значними матеріальними та іншими витратами.
Звучали під час розмови й думки про те, що вже настав час припиняти полеміку в пресі з приводу мисливських угідь. Мовляв, це вже всім набридло і нікого не цікавить.
Ось з приводу останнього зауваження ми й звернулися до так званих рядових мисливців, людей, які не входять до жодної партії, не є депутатами чи засновниками «Філіна», «Артеміди» і т.д. Під час розмови з ними стало зрозуміло, що мисливська тематика себе ще далеко не вичерпала. І у членів УТМР накопичилось чимало запитань, в тому числі і до свого керівництва. І запитання ці стосуються не лише «призупинення», розірвання чи продовження договору з «Артемідою». Серед мисливців побутує думка, що власність УТМР плавно переходить під юрисдикцію ГМРГ. А це, за їх словами, нерухомість, земля та майно, котрі можуть коштувати до півмільйона доларів. І це мисливців дуже непокоїть. Вони побоюються, що платячи внески в УТМР, розвивають зовсім іншу структуру. Також мисливці дуже сумніваються, що різноманітні співкористувачі, ввійшовши в угіддя району, пустять на полювання сторонніх. Полюватимуть 20-30 кобелячан і заїжджі бізнесмени, а «сірі» лише платитимуть внески. Один же із опитаних нами мисливців висловився дещо інакше. Він сказав: «Та мені «по барабану», хто керуватиме в угіддях – УТМР, «Філін», «Артеміда» чи хтось інший. Аби лише там не було браконьєрів, водилися звірі і я з друзями міг придбати ліцензію і спокійно полювати. В останні роки, як би хто себе не хвалив, це було неможливо.
Отже, крапку в мисливських історіях ставити рано. І вже в наступному номері ми збираємось опублікувати більш детальні запитання, задані рядовими мисливцями. І, можливо, відповіді на них.
Від редакції: користуючись нагодою виправляємо помилки, допущені в статтях «Одному - 14 тисяч, іншому - посаду» та «І рибка ловилась, і юшка варилась». На конференції УТМР були присутні 34, а не 84 делегати, а в рибальських змаганнях брала участь сім’я Сабадирів.