Минулий рік Президент України Віктор Ющенко проголосив роком української книги, себто впродовж нього мала бути реалізована низка різноманітних заходів, що сприяли б як збільшенню випуску книг у нашій країні, так і поліпшенню їх надходження до читачів. «Що ж вдалося зробити для виконання завдань цієї важливої акції в нашій області?» - з таким запитанням журналісти звернулися до депутата обласної ради (політична партія Народний Рух України, фракція „Наша Україна”), начальника управління у справах преси та інформації облдержадміністрації Олега Пустовгара.

- Найпереконливіше про це свідчать такі узагальнені дані, - відповів він. - Торік видавництва області випустили в світ понад 200 назв книг місцевих авторів загальним тиражем понад 110 тисяч примірників, що на 15 тисяч примірників більше, ніж у 2006 р. Для видання соціально значущої літератури з обласного бюджету було виділено 314,6 тис. грн.., тоді як 2006 р. - тільки 74,5 тис. грн.. Окрім того 200 тис. грн.. було направлено на полагодження покрівлі приміщення обласного видавництва в Кобеляках, а 50 тис. грн.. — на ремонт комунальної книгарні «Планета» в Полтаві. На таку ж суму було придбане нове поліграфічне обладнання для обласного видавництва «Полтавський літератор». Це яскравий доказ того, що і облдержадміністрація, і депутати облради усвідомлюють важливість розвитку книговидавництва, ефективнішого використання цього засобу виховного впливу.

- А які саме видання дістали підтримку, як соціально значущі?
- Насамперед це доробки наших вчених і літераторів, які особливо сприяють справі національного відродження і утвердження української державності. Це, зокрема, дослідження історика Віктора Ревегука «Полтавщина в перший рік української революції», письменника Петра Ротача «Полтавська Шевченкіана», перший том книги, що увічнює пам'ять жертв голодомору 1932 - 1933 років, п'ята книга серії «Реабілітовані історією», де подані публіцистичні матеріали про видатних земляків - борців за незалежність України Симона Петлюру, Кирила Осьмака, Дмитра Андрієвського та інших. Це спогади про поневіряння в радянських концтаборах і в'язницях Леоніда Рябченка «Від Снітина до Інти», Василя Овсієнка «Василь Стус у віддзеркаленнях», про мужність воїнів УПА Олексія Пуздровського «Зоряна».
Надана підтримка і літературним творам. Серед них - перша книга антології доробків полтавських прозаїків з циклу «Калинове гроно», спогади відомого письменника-лубенця Володимира Малика «Чорнобривці», монографія викладача Полтавського педуніверситету Лариси Волик «Живопис роду: етносоціокультурна розвідка», альманах обласної організації Національної спілки письменників України «Біла альтанка», книги для дітей «У герці», «Собори душ бережіть», «Оленчина абетка» та інші. 80 відсотків тиражу цих видань передано бібліотекам області.
Значно більше, ніж раніше, здійснено і заходів для популяризації вітчизняних книг. Так, під гаслом «Українцям - українську книгу!» були проведені виставки-ярмарки в Кременчуці, Карлівці, Глобино, Решетилівці, Диканьці, Зінькові, Чутовому, Машівці, Нових Санжарах, дві - в Полтаві.

-Відомо, що вельми високу оцінку одержали представлені областю видання на двох загальноукраїнських виставках.
-Зокрема, на останній «Книжкові контракти» найвищої відзнаки удостоєний доробок Петра Ротача «Полтавська Шевченкіана». Відрадно, що торік значно активізували свою діяльність з пропаганди української книги засоби масової інформації області, бібліотеки. Вперше за останні роки управління провело власний конкурс «Краща книга Полтавщини». Переможці визначалися у восьми номінаціях. Найвищу відзнаку, як кажуть, гран-прі одержав фотоальбом «Полтавщина: Природа. Традиції. Культура» (автор тексту і упорядник Олександр Білоусько, фотохудожник Аркадій Славуцький, видавництво «Оріяна»).
Однак здійснене не затуляє від нас проблем, яких, на жаль, у цій справі нагромадилося дуже багато і для розв'язання яких потрібні не один рік і чималі зусилля як місцевих органів влади, так і найвищих, державних. Про це, приміром, досить гостро говорилося на засіданні «круглого столу» «Українська книга на шляху до читача».

- Поділіться, будь ласка, на чому ж саме акцентували увагу його учасники і що пропонували для поліпшення ситуації.
- Найактуальніша проблема - мала кількість книжкових магазинів. Так, у Польщі одна книгарня припадає на 10 тисяч жителів, а в Україні – на 100 тисяч. Якщо раніше в державній системі «Полтавакнига» налічувалося 32 магазини, то нині збереглася тільки одна комунальна книгарня «Планета». Чимало книжкових крамниць функціонувало в системі облспоживспілки. А нині 7. Нещодавно побував у чотирьох гадяцьких приватних книжкових магазинах. І лише в одному з них можна було знайти й українські книги. А такий, як «Лідер», котрий має мережу по всій області, пропонував майже всю літературу іноземною російською мовою. Соромно, але є в нас райони, де взагалі відсутні книгарні. На щастя, маємо й протилежні факти. Наприклад, багатий вибір вітчизняної літератури пропонує книжковий магазин облспоживспілки у Карлівці.
Інші болючі проблеми - на наші ринки завозиться і реалізується дуже багато книг суто контрабандними шляхами, а в державі відсутні системи його захисту, вивчення попиту і т.п.

- Ще одна з бід нашої книги - малотиражність. Доводилося чути пропозиції про гостру потребу в створенні централізованої системи «Українська книга», яка б вела оптову торгівлю вітчизняними виданнями, вивчала попит на них, прагнула реалізовувати продукцію, що слугувала б інтересам української державності, вихованню національної свідомості.
- Про це вже давно ставляться вимоги. На жаль, поки що вони не знаходили підтримки на урядовому рівні. Сподіваємось на зміни на краще в нинішній ситуації. До речі, учасники засідання «круглого столу», про який я згадував, підтримали вельми досконало підготовлену низку пропозицій президента Української асоціації видавців і книгорозповсюджувачів Олександра Афоніна, де передбачено чимало заходів як для стимулювання вітчизняних поліграфістів і книготорговців, так і для налагодження системи «Книга - поштою», оптової торгівлі, суворішого контролю за ввезенням в Україну літератури з-за кордону. 25 березня ц.р. Держкомтелерадіо затвердило наказ щодо мінімального забезпечення громадян книготорговельними послугами в кожній адміністративно-територіальній одиниці. Співвідношення наступне. У селах до 5 тис. чол. - має бути книжковий кіоск, понад 5 тис.- відділ книжкової торгівлі площею не менше 10 м2. Що ж до міст, то на кожні 20 тис. жителів має бути окреме приміщення площею не менше 100 м2 для спеціалізованого книжкового магазину. Тож, роботи в сфері відродження книгомережі, як кажуть, непочатий край. Розпочнемо із підготовки на розгляд депутатів Програми створення обласної книгомережі та технічного переоснащення комунальних видавництв.
Але це не означає, що ми на місцях повинні сидіти, очікуючи сприятливих рішень, необхідно діяти, вишукувати засоби для поліпшення ситуації. Так, в області почалася реалізація проектів «100 тисяч книг» і «Джерела М», в Розсошенцях відкрито оптовий склад вітчизняних видавництв. Намічаємо провести в середині квітня в день книги і авторського права спільну нараду книговидавців і книготорговців, щоб встановити тісніші контакти між ними. Думається, настав час створювати на місцях клуби шанувальників української книги.

- Хоча офіційний рік української книги і завершився, але робота для кардинального поліпшення вітчизняного книговидання і прилучення до національного книжкового джерела якомога ширших мас читачів повинна продовжуватися з ще більшою наполегливістю і активністю. Чи не так?
- Звісно. На останній сесії обласної ради затверджено Програму розвитку інформаційної сфери, книговидання та книгорозповсюдження у Полтавській області на 2008-2010 роки. Тож, нинішнього року управління планує надати підтримку виданням, які присвячені 300-річчю подій, пов'язаних з воєнно-політичним виступом гетьмана Івана Мазепи і укладенням українсько-шведського союзу. Це фотоальбом „Полтавська битва. Український погляд”, книга відомого історика-архівіста, нашого земляка Івана Бутича «Генеральне слідство про маєтності Полтавського полку 1729 — 1730 років», дослідження заступника директора обласного краєзнавчого музею Володимира Мокляка «Козацька доба на Полтавщині». Будуть підтримані і видання, в яких досліджується період голодомору 1932 - 1933 років на Полтавщині, зокрема, том „Національної книги пам”яті”, том «Енциклопедії Полтавщини», присвячений історії релігії в області, а також кращі доробки місцевих письменників і поетів.
Вище згадуваний конкурс „Краща книга Полтавщини” відтепер матиме вищий статус: проводитиметься під патронатом голів обласної державної адміністрації та обласної ради, матиме ім’я видатного земляка Олеся Гончара (цьогоріч відзначаємо його 90-річчя). Сподіваюся, він отримає фінансове підґрунтя після вже наступної сесії обласної ради.
Фінансово забезпечимо і роботу Центру з дослідження історії Полтавщини на чолі з Олександром Білоуськом. Центр отримає 280 тис. грн.: триватиме наукова робота з підготовки Енциклопедії та увічнення жертв голодомору.

- Наближається ювілей Миколи Гоголя, 200 років з дня народження...
- Наш пріоритет – розвіяти російський імперський стереотип, що це нібито, російський письменник. Так, він писав російською, бо Україна тоді не мала незалежності, а українська мова в Російській імперії була забороненою. Бабуся Гоголя походила з роду Лизогубів, що належали до 220 найбільших шляхетських родів Гетьманщини. Михайло Драгоманов у своїх глибоких наукових дослідженнях без вагань зарахував Гоголя саме до української літератури і української традиції. І справді, згадаймо знамениті „Вечори на хуторі біля Диканьки”. Мало хто знає, що Гоголь дуже шанобливо відгукувався про гетьмана Івана Мазепу як про видатну людину – цьому є письмові свідчення. Ще один факт. Збереглася книга відвідувань м.Карлсбад, де маємо запис: Ніколя Гоголь (Nicolas de Gogol Ukrainian).
Тож, плануємо цьогоріч профінансувати й книгу, присвячену маловідомому Гоголю.

polinfo.poltava.ua