Новорічна енергетична криза назріває в
Європі, оскільки Росія готується нав’язати Україні нестерпне для неї
підвищення цін, ставлячи під загрозу постачання газу до Європи,
попереджає експерт.
Джонатан Стерн, директор програми газових
досліджень в оксфордському Інституті енергетичних досліджень, сказав,
що зобов’язання Росії платити постачальникам газу з Середньої Азії
"міжнародні ціни" за газ із 1 січня означає величезне збільшення
цінових вимог Росії до України.
"Власне кажучи, вони збираються
намагатися накласти на Україну таку ціну, якої Україна не може
заплатити. І я можу передбачити, що ми крокуватимемо, мов ті лунатики,
до кінця року, а ціна не буде погоджена. Тому я думаю, що ми можемо
побачити рімейк 2006 року. Ми можемо знову зазнати в січні страшного
удару", – каже Стерн.
Європейський Союз отримує чверть свого газу
з Росії, і 80 відсотків із цієї чверті перекачується по українській
території. У 2006 році суперечка між Україною і газовою монополією
Росії “Газпромом” призвела до скорочення постачань газу до
Європейського Союзу, що дало поштовх низці політичних скарг.
Рік
по тому подібна суперечка між Росією та Білоруссю, яка перекачує інші
20 відсотків російського транзитного газу, розгорнулася до такої міри,
що головний російський нафтопровід до Європи був закритий протягом
декількох днів під час суворої зими.
"Ми мали бачити, як це
відбувається у 2006 році. Тепер ми можемо виразно бачити, як це
відбувається нині. А воно таки приходить, – сказав Стерн. – Якщо буде
погана зима, тоді й підніметься галас".
Росія контролює газ цього
регіону, оскільки трубопроводи, які транспортують середньоазіатський
газ до Європи, проходять по її території.
Криза 2006 року була
вирішена, коли дві сторони погодилися дозволити посередникові –
приватній фірмі з назвою RosUkrEnergo – продавати середньоазіатський
газ Україні за цінами, значно нижчими від європейського середнього
рівня, фактично виводячи Росію за дужки.
Роль RosUkrEnergo має закінчитися наприкінці цього року, що створить подальші завихрення в цінових переговорах.
Росія
почала будувати експортні трубопроводи, щоб обійти Україну й уникнути
подібної плутанини в майбутньому, але вони не ще не будуть введені в
дію протягом приблизно п’яти років, сказав Стерн.
Він вважає, що
Росія мала бути піддана критиці, аби зробити потенційну кризу "зовсім
прозорою для іншої частини світу", проте тепер, виклавши свої плани,
Росія послала м’яча на поле України.
"Росіяни перебувають у
колосально сильній позиції. Українці, як усі решта, почули, що вони
сказали середньоазаіатам у березні: „Ви отримаєте європейські ціни
починаючи з січня”. Таким чином, усі ми знали, що це є згубним для
України".
Підвищення ціни, яке торкається двох третин
українського газу, може підвищити ціну, яку вимагають від газових
покупців України, – зі $180 до $400 за 1 тис. кубічних метрів газу.
"Не
можна сказати, що це невиправдано за європейськими стандартами, але ж
вони не можуть заплатити це. Україна – це економіка, яка базується на
газі, і тому на них припадає найстрашніший удар", – сказав Стерн.
Але
найвищі політичні діячі України виявилися не в змозі взятися за
вирішення цієї халепи. Прем`єр-міністр Юлія Тимошенко та Президент
Віктор Ющенко уже маневрують перед тим, як змагатися на президентських
виборах, що мають відбутися наприкінці 2009-го або на початку 2010 року.
"Відтак
ця газова історія – про те, хто може бути обвинувачений у тому, що
припустився тут помилки. На переговорах вона хоче здаватися твердою з
росіянами, а він хоче бути схожим на крутого хлопця, який здатен
вирішувати питання з росіянами, але помилки припустилася саме вона", –
сказав Стерн.
"Усе, що ми мали досі, – це багато дурниць від
Тимошенко на кшталт: „Ми маємо потребу в п`ятирічному перехідному
періоді, ми маємо потребу в довгостроковому контракті”. Ніякого
визнання реалій, того, що вже „привіт, воно вже тут".
Цінові
переговори можуть бути прохолодними, бо пані Тимошенко сидітиме за
столом навпроти російського прем`єр-міністра Володимира Путіна,
становлячи собою щось на зразок фотографії кінозірки – уособлення
прозахідної помаранчевої революції 2004 року в Україні. І сидітиме вона
навпроти її Немезиди (богині помсти. – Прим. перекл.), президента Росії
в той час.
Так само, як саму ціну, цим двом потрібно буде
погоджувати тарифи на транзит і зберігання, а також ефективнішу
періодичність переговорів (а не раз на рік), інакше все це призведе до
кризи посеред зими.
"На той час, коли ми доберемося до вересня,
усі повернемося з відпусток, – і залишиться три місяці. А це не довгий
час для того, щоб розглянути повну ревізію угоди з подвоєнням цін".
Стерн,
який перебував у Гонконгу, презентуючи книжку під назвою "Природний газ
у Азії", зазначив одну з причин того, що Росія запропонувала платити
більше виробникам газу в Середній Азії: їх потрібно було переманити від
експорту газу до Китаю та Європи через маршрут Іран–Туреччина.