Цьогорічне свято Івана Купала редакція «ЕК» відзначала «на колесах». Ні, психотропних чи якихось інших таблеток ми не вживали, Боже збав. Просто вирішили того дня не обмежуватись описом лише кобеляцького дійства, а побувати і в інших населених пунктах. Адже свято це люблять відзначати і у великих містах, і в маленьких селах. Сказано – зроблено. За межі району ми, щоправда, не виїжджали (фінансові можливості не дозволяють). А ось в Канавах, Бродщині і Красному побували. І дещо побачили. Та розпочалося журналістське турне із візиту на «офіційне» районне свято.

Кобеляки. Під мостом.
В цьому році сценічне дійство, організоване працівниками районного відділу культури відбувалось майже біля самих вод Ворскли. Що дещо утруднило глядачам можливість спостерігати за виставою. А вона була досить цікавою. Актриси у яскравих костюмах працювали на совість. Водяник у виконанні Петра Городецького веселив і лякав одночасно. Не менш вдало вжилися у свої сценічні образи Наталія Скакун з Юлією Кобеляцькою, Максим Якименко з Миколою Гузченком, Ольга Гук з Наталією Слісаренко, Сергій Янча та інші. Майже годинна вистава захопила всіх присутніх своєю динамікою та ексцентричністю. Закінчилось все як завжди – нормально. Вогник запалили, від злих чар очистились і віночки по воді пустили. Глядачі змогли й самі у святі участь взяти. І робили це досить охоче. Щоправда, до одного із конкурсів при бажанні могли б пред’явити претензії правоохоронці. Мова йде про швидкісне розпиття пива. У одного із учасників не завадило б поцікавитись його віком.
До речі, про пиво. Того ж вечора на мобільні телефони кореспондентів «ЕК» телефонували деякі жителі Кобеляк і скаржились: «Що ж таке? І пива на святі немає, і вода у річці не підігріта». Вода дійсно була холодною. А чому підприємці проігнорували свято, яке в українців традиційно не обходиться без алкогольних напоїв – незрозуміло. А можливо, вже й звикати до цього потрібно? В сусідній Росії під час таких заходів продавати будь-які алкогольні напої категорично заборонено. А в сусідній же Європі за появу на вулиці з пляшкою пива штрафують без суду і слідства. Хто бував там – підтвердять.
А ось гостям Кобеляк навпаки, сподобався порядок і відсутність на святі п’яних. Говорить Наталія Маєвська: «Я приїхала з Мурманська. Прийшла на свято з півторарічною онукою. Цікаво було і їй, і мені».
Ті ж, кому без алкоголю невесело, сповна надолужили згаяне на Ведмедівці. Там і пиво, й до пива було. Та про це дещо пізніше.

«Стожари» над Канавами
У Канавах свято розпочалося о 21-ій годині. Зізнаємось чесно, ми їхали туди в надії умовити стрибнути через вогник голову райради Володимира Жукова, який є вихідцем із цього села. А потім зробити ексклюзивне фото. І продати його подорожче. Але Володимир Володимирович на провокацію не піддався. Він на святі був, вишивану сорочку одягнув, але на роль першої особи не претендував. Голова райради поздоровив земляків і побажав їм веселих гулянь. Із вітальною промовою звернувся до жителів Канав і сільський голова Сергій Гнатенко. А далі невеличку виставу розіграли місцеві самодіяльні актори Женя Філіп, Вася Шелемба, Ярослав Червоний, Марина Вільхова, Інна Дубовська, Настя Грядунова, Крістіна Левчик, Ніна Дубовська, Аліна Коваленко. Коли вже зовсім стемніло, сміливці донесхочу настрибались через купальське вогнище. А Женя Булига і Андрій Шелемба добряче повеселили земляків, вдаючи кумів, котрі, повертаючись з риболовлі, випадково потрапили на свято. Аліна Коваленко і Владислав Скубій теж «піддали жару» майстерним виконанням легендарних «Червоної рути» та «Стожар».
Розповідаючи про підготовку до святкування, сільський голова особливо відзначив організаторські здібності та гарний смак директора Канавського будинку культури Олександра Китайгори та вчительки Галини Коваленко. Фінансову підтримку організаторам надали місцеві підприємці Михайло Коваленко і Георгій Вільховий. Єдиний недолік був у Івана Купала по-канавськи. Проводилось свято в центрі села, далеко від річки. Певно, свої корективи внесла погода.
«У наступному році буде ще веселіше», - прощаючись, сказав Володимир Жуков. Можливо, зважиться через багаття стрибнути?

У Бродщині - лише танці
Наступним пунктом призначення стало село Бродщина. Їдемо на вогники. Світло горить поряд із місцевим клубом. Поряд під гучну музику танцює з десяток маленьких діток. Підлітки і більш доросла публіка в танцююче коло чомусь не виходять. Таке враження, що чогось очікують. Хоча годинники вже давно зафіксували далеко за 22 годину. В клубі зустрічаємо керівника закладу культури Любов Дармастук. Вона говорить: «В цьому році у нас святкування скромне. Обходимось лише танцями».
Ну, дитячі танці ми можемо й в Кобеляках побачити. Вирушаємо далі. Наступна запланована зупинка – у Красному.

Краснянський форс-мажор
Звертаємо з автошляху Кобеляки-Царичанка у вуличку, яка по ідеї повинна вивести до сільської ради. По дорозі запитуємо у двох хлопчаків: «А де у вас святкують?». Дізнавшись, що купальське дійство у Красному відбувається на стадіоні, вирушаємо туди.
А там тихо, темно і малолюдно. Місцеві дівчата повідомляють, що свято повинно розпочатись о 22-ій годині, але виникли якісь проблеми. Більш старші люди впізнають колектив «ЕК» і вже лунає: «Ось давай «ЕХО» все розкажемо». І повідомляють, що свято в Красному під загрозою зриву. Кобеляцькі музиканти через форс-мажорні обставини не приїхали. І тепер немає ні кому, ні на чому співати. «Людей було багато, але всі по кафе та по домівках розійшлися. Одна надія – на Вову», - розповідають красняни. Вова – це художній керівник місцевого самодіяльного колективу Володимир Гармаш. Через кілька хвилин він «прилітає» на «Жигулях», везучи в причепі музичне обладнання. «Спішившись», починає командувати: «Іване, неси столики, Васю, Сергію, допомагайте розвантажувати». Нам Володимир говорить: «Шкода, що кобеляцькі музиканти завчасно не повідомили про свої проблеми. Та нічого – викрутимось».
Вже наступного дня в телефонній розмові із завідуючою краснянським клубом і, по сумісництву, мамою Володимира Гармаша Валентиною Григорівною вдається дізнатись, що таки викрутились. «Озвучку» зробили, люди на свято повернулись, приїхали гості із Гайового і Сухинівки. Гуляння тривало аж до 4-ої години ранку.

Ведмедівська Ібіца
Є в Середземному морі такий собі острів Ібіца. А на узбережжі Чорного – мис Казантип. Вони знамениті на весь світ своїми молодіжними вечірками, які тривають до самого ранку. От в Кобеляках такою своєрідною Ібіцею є мікрорайон Ведмедівка. Щоправда, масові гуляння там відбуваються лише один раз на рік – на Івана Купала.
В цьому році організатори ведмедівських гулянь вирішили їх не проводити. І клопоту багато, і скарги потім в міліцію та в газети пишуть. А в кобелячан тим часом найпопулярнішим питанням було: «А на Ведмедівці гулятимуть?»
І гуляли. Лише в неділю вранці стало відомо, що святкування біля Кобелячки таки відбудеться. Щоправда, обмежилося воно лише дискотекою. Зате торговельників, пива і горілки, як завжди, вистачало. Вистачало й місця для танців. Веселились у цьому найбільшому в районі «нічному клубі» від 500 до 1000 чоловік.
… Кажуть, що гарно на Івана Купала було в Світлогірському. І в Бутенках. Та нічого, не останній день живемо, навідаємось і туди.