Руйнування власних святинь - це давня традиція нашого народу. Перше документальне підтверження цієї дикунської звички відноситься до часів правління князя Володимира. Цей князь попав під вплив іноземних ідеологів, якими в той час були священники, відрікся від віри предків і наказав зруйнувати святилища свого народу. Наймогутніша держава середньовічної Європи Київська Русь добровільно відмовилася від власного суверинітету і стала васалом занепадаючої Візантії. Київські князі почали платити данину (церковну десятину) константинопольському патріарху. В такому самому розмірі стягували данину з підкорених народів монголо-татарські завойовники.
Після цього наші правителі не раз і не два відрікалися від своєї віри і від свого народу. Згадаймо такого лютого ката України, як католик Ярема Вишневецький, котрий був вихідцем (точніше виродком) з українського княжого роду. Про таких наш Пророк писав: „Німець скаже: „Ви моголи.” - „Моголи! Моголи!” - Золотого Тамерлана онучата голі. Німець скаже: „Ви славяни.” - „Славяни! Славяни!” - славних прадідів великих правнуки погані!”
В наш час якісь високорозумні „правнуки погані” начебто науково довели, що генотип українця більше схожий на генотип німця, аніж на генотип росіянина. Про це невдовзі після апельсинової „революції” повідомляли деякі наші ЗМІ... Чи можна придумати більшу наругу над національним почуттям патріота? Здається, таке придумати може лише свідомий україноненависник або повний недоумок. Повноцінна вільна людина вважає свою націю найкращою в світі, а неповноцінний раб комплексує і хоче бути схожим на пана і на його націю.
До чого тут пам’ятник В.І. Леніну ? – може запитати читач. А до того, що діти і внуки тих, хто руйнував церкви в 20-30-тих, роках сьогодні руйнують пам’ятники так званої епохи тотолітаризму і встановлюють хрести понад дорогами. А їх діти і внуки руйнуватимуть хрести і будуватимуть мечеті або буддистські монастирі і доводитимуть, що генотип українця найближчий до генотипу китайця чи негра - в залежності від того, яка нація чи раса в той час пануватиме у світі.
Така ситуація виникає тому, що наші люди некритично сприймають будь-яку інформацію, яка надходить від чужинців. Правий був Тарас Григорович - німець для нас найбільщий авторитет, або татарин з нагайкою... В кого нагайка більша, той авторитетніший. Сьогодні в американця більша нагайка - от американець і авторитетніший. Потрібно Росію лаяти, а Польщу хвалити, бо так каже німець, тобто американець. А заодно лаяти своє минуле - бо воно таке тоталітарне, що далі нікуди.
Мені доводилося бувати за кордоном, я на власні очі бачив європейський рай. Пам’ятаю вираз обличчя старого португальця, який просив мене, іноземця, прочитати для нього оголошення в магазині, бо він неграмотний. Крім нього абсолютно неписемні 17% населення цієї європейської країни, а 80% - функціонально неписьменні, тобто прочитати можуть, а зрозуміти прочитане нездатні. Це наслідок демократичної системи народної освіти. Португальська еліта достатньо освічена, хоча до наших спеціалістів їй також дуже далеко.
До чого тут пам’ятник В.І.Леніну ? А до того, що до соціалістичної революції 1917 року в Португалії відсоток неписьменних був значно нижчим ніж в Україні, а рівень життя - вищим. До горезвісної перебудови португальці їздили на заробітки в Радянський Союз. Я особисто спілкувався з такими. Тільки два десятиліття перебудови, демократії і незалежності погнали наших людей на заробітки до чужих країв.
Завдяки соціалістичній революції, організатором і натхненником якої був Володимир Ільїч, наш народ за 70 років пройшов шлях, на який інші народи потратили сторіччя. „Правнуки погані” за короткий час трохи розікрали, а більше розбазарили те, що було створено нашим народом за роки соціалізму. Соціалістична революція в Україні відбулася завдяки прагненню народу до кращого життя. Українські уряди УНР, Гетьмана Скоропадського, Директорії своєю продажністю, некомпетентністю і недієздатністю так себе дискредитували, що населення України чекало більшовиків як своїх визволителів. Про це досить точно пише М.Булгаков, який був очевидцем тих подій і абсолютно не підтримував комуністів.
Сьогодні лише лінивий не плюється в бік Комуністичної партії, В.І. Леніна і Соціалістичної революції. Модно проливати показні сльози за „невинноубієнними” членами царської родини. Але чи дійсно невинним був цар Микола, який в розпал війни залишив свою країну і свій народ на поталу долі і відрікся від престолу. Поки був мир, можна було так-сяк правити найбільшою імперією в світі і смакувати всіма насолодами життя, а коли завів усіх своїх підданих в глухий кут, з якого немає виходу, спробував втекти - ви, мовляв, вибирайтеся як знаєте, а я більше не цар. Навідь Гітлер повів себе благородніше в подібній ситуації, в нього вистачило мужності покінчити життя самогубством.
Після відлучення царя від престолу різні партії намагалися вивести Російську Імперію з глухого кута, але ситуація лише погіршувалася. Тільки більшовики під керівництвом В.І. Леніна змогли врятувати країну і її народи від розвалу, анархії, занепаду і неминучої іноземної окупації. Рішучість і прагматизм більшовиків, залізна воля і гострий розум Леніна вивели Росію з хаосу Першої світової і Громадянської воєн.
Українським лідерам не вистачило ні розуму, ні волі, ні патріотизму для того, щоб навести лад у власній державі. Вони робили одну дурість за іншою. Спочатку розпустили армію, потім запросили на свою територію іноземних окупантів, потім почали міжусобну війну один з одним і так далі і тому подібне. Ситуація майже повністю нагадує сьогоднішню. Спочатку наші лідери ліквідували найбоєздатнішу армію в Європі, потім розікрали і розбазарили народногосподарський комплекс України, а зараз заявляють, що невзмозі самостійно обороняти свою державу, і їм необхідно годувати натівські армії. Тобто що каже німець, вибачте, американець, те вони і роблять. Каже американець Біл Клінтон: „Віддайте ядерну зброю!” - Віддають. Каже американець Джордж Буш: „Знищуйте пам’ятники тоталітарного режиму!” – Знищують. Одним словом, „Славних прадідів великих - правнуки погані.”
Те, що правнуки погані нищать пам’ятники В.І. Леніну - це лише півбіди, біда в тому, що вони зовсім не читали його творів і абсолютно не знайомі з ленінськими принципами національної політики. Думаю, що вони Леніна читати не будуть, тому нагадаю, що Володимир Ільїч був прихильником права нації на самовизначення. Ті народи, які змогли налагодити мирне життя в своїх країнах, отримали незалежність. Це Фінляндія, Естонія, Латвія і Литва. А український народ страждав від правління власних керманичів більше, ніж від іноземних поневолювачів. „Бідна, бідна Україна, гірше ляха свої діти її розпинають.” Чи не нагадують слова Пророка нинішню ситуацію в нашій державі? Нагадують нинішню, а в 1917 – 1920 рр. було ще гірше! Тому чекали наші люди більшовиків як визволителів.
Нагадаю „правнукам поганим”, що Володимир Ільїч був ініціатором політики українізації. Більше того, він рішуче впроваджував цю політику. Саме завдяки В.І. Леніну Українська Радянська Соціалістична Республіка стала формально незалежною державою в складі СРСР. Ця формальна незалежність дозволила підготуватися до фактичної незалежності, проголошеної в 1991 році. Причому легітимність фактичної незалежності України грунтується на ленінському принципі про право нації на самовизначення, який був закріплений в Коституції СРСР. Фактично В.І.Ленін став батьком української державності. „Правнуки погані” цього або не знають, або не хочуть знати, бо для них німець з нагайкою або американець з пряником є найбільший авторитет.
Ще більша біда в тому, що „Ванькі, Не помящіє родства” забули про інших батьків нашої нації. Приходили білицькі комуністи на день народження Т.Г. Шевченка до його пам’ятника в смт. Білики, поклали квіти, почекали, можливо, з’являться представники влади поклонитися Великому Кобзареві. Не дочекалися. Не потрібен Пророк нашій владі. Тому стоїть обшарпаний і засмучений, добре, що хоч не постріляний, як Ленін в Кобеляках. Так само занедбаний стоїть пам’ятник Богдану Хмельницькому в Кобеляках. Не до них нашим панам - треба хрести на дорогах ставити. А може, вони вже поставили один великий на всю Україну та ніяк не дочекаються її загибелі? НЕ ДІЖДУТЬСЯ! Були в нашім роду Яреми Вишневецькі, але більше було Кармелюків, Довбушів, Наливайків, та чи їх всіх можна пригадати? Забули про них наші керманичі, а вони є, чекають свого часу. І ДОЧЕКАЮТЬСЯ! Справдяться слова Пророка

Не дуріте дітей ваших,
Що вони на світі
На те тілько, щоб панувать...
Бо невчене око
Загляне їм в саму душу
Глибоко! Глибоко!
Дознаються небожата,
Чия на вас шкура,
Та й засудять, і премудрих
Не мудрі одурять!

Пам’ятають новоявлені пани про те, як в 1917 році невчене око заглянуло їм в саму душу, і стає страшно, і посилають підпанків нищити пам’ятники того СТРАШНОГО СУДУ, але не знищать, бо залишилися пам’ятники в народній душі. І буде НОВИЙ СТРАШНИЙ СУД, бо не схаменуться правнуки погані.