У неділю, не дивлячись на вихідний і бурхливе святкування Дня міста, яке відбулося напередодні, на базі УТМР, що знаходиться на околиці Кобеляк із самого ранку «кипіло» життя.Ще з 7 години почали з’їжджатися автомобілі. Першими прибули господарі – голова УТМР Валентин Панічевський та єгері. Не забарилися і гості. Мисливці із Кобеляк, Дашківки, Біликів, Бутенок та Полтави приїхали, щоб взяти участь у неофіційній першості району зі стендової стрільби. З обласного центру приїхали і козаки на чолі із своїм отаманом Павлом Кицько .
Після параду-відкриття, котрий провів Валентин Панічевський, слово було надане керівнику козацької делегації. Почавши, як кажуть, «за здравіє», в другій половині своєї промови відійшов від теми зібрання і вдарився в агітацію за політичну партію, яку він представляє. Такий поворот, м’яко кажучи, не викликав захвату у мисливців. Обурений депутат райради від «Нашої України» Анатолій Близнюк навіть на кілька хвилин покинув зібрання. Відкрито висловили своє незадоволення й інші мисливці. «Дістали вже своєю політикою», «Ми сюди постріляти зібралися, а не локшину з вух знімати», - говорили вони. Та врешті-решт пропагандистська промова закінчилася. І якщо вона й мала результат, то прямо протилежний задуманому. А ось виступ молодих козаків, які продемонстрували вміння управлятися із шаблями та канчуками, мисливці сприйняли схвально.
Після такої своєрідної «розминки» і почалися змагання. В них взяли участь 17 стрільців. Ще більше трьох десятків їх колег уважно спостерігали за перебігом турніру. За результатами першого кола змагань виявилось, що найкраще поцілює в літаючі тарілочки вже згадуваний депутат, він же власник оптової бази «Два куми» Анатолій Близнюк. А ось у фаворита турніру, знаного в районі майстра стрільби на стенді Василя Бєляєва , стрільба чомусь не задалась. Хоча до фіналу, в якому стріляли шестеро найвлучніших, потрапив і він.
Після перших десяти пострілів фіналу стало зрозуміло – Анатолій Близнюк перемогу із своїх рук не випустить. Він раз за разом вщент трощив тарілочки, звідки б вони не летіли. Дехто з учасників навіть почав позичати в нього кепку. Мовляв, вона й від сонця захищає, і стрілецький фарт приносить. Та бейсболка, як і раніше, приносила успіх виключно своєму власнику. Він і переміг в цій неофіційній першості району, зірвавши гучні оплески присутніх. А щоб визначити призерів змагань , довелося проводити додаткову перестрілку до першого промаху. У фіналі однакову кількість очок набрали заступник начальника ВДАІ Кобеляцького району Василь Кіпті лий та син Василя Бєляєва Костянтин. Під час стрільби «один на один» нерви виявилися міцнішими в автоінспектора. Він і зайняв друге місце. Костя Бєляєв – третій.
Під час процедури нагородження призерів змагань слово було надано Миколі та Лілії Тереніним. Адже турнір був присвячений пам’яті їх близького родича Володимира Кремньова. Крім призерів змагань були відзначені також Євген Ясинський, котрий сприяв відновленню стрілецького стенду, Андрій Мороз і головний суддя змагань Олег Ященко.
Та пострілявши , мисливці не одразу роз’їхалися по домівках. Адже від господарських будівель розповсюджувався спокусливий запах свіжо звареної юшки, над якою чаклував єгер Володимир Сагань. Звичайно ж, під пильним контролем Валентина Панічевського. А щоб снідалося веселіше і оперативніше , мисливців підбадьорював жартівливими піснями Віктор Фесюра.
Вже за столом стрільці раз по раз поверталися до теми відродження на Кобеляччині традицій стендової стрільби. І з задоволенням констатували, що нині цей вид спорту переживає «друге дихання». На тренування щотижня збираються до чотирьох десятків стрільців. І це не зважаючи на те, що дана розвага не є дешевою. Один постріл коштує 3 гривні 25 копійок. А лише під час турніру ті учасники, які дійшли до фіналу, вистріляли по 30 патронів.
Але ж стріляють. І не лише відомі в районі бізнесмени. Зрештою, всі прагнуть відпочити від політики, щоденних побутових проблем, хоча б на кілька годин на тиждень виринути з каламуті сучасного українського сьогодення. Безумовно, це краще , аніж забуватись за пляшкою горілки чи іншої гидоти.
Ігор ЛАГОДИЧ