За статистикою, 54% користувачів у віці від 13 до 23 років проводять в Інтернеті щоденно від 1 до 3 годин, що 31% вчаться сидить в Мережі по 4-6 годин. Існує категорія людей, яка живе віртуальним життям по 10 годин на добу і більш.

Психологи повідомляють, що онлайн-залежність може зруйнувати життя людини. Сьогодні лише в одній Німеччині від Інтернет-залежності страждає близько 2 мільйонів чоловік.

"У Інтернеті вони грають, базікають, фліртують, роблять покупки і працюють, і людям стає все важчим відвернутися від дисплея", – говорить Тео Вессель, розділ берлінського Союзу допомоги залежним. Для багатьох молодих німців практично все життя проходить онлайн.

Для профілактики RSI-синдрома і Інтернет-залежності лікарі радять хоч би раз на годину розминати руки, вчиться контролювати себе, а також не проводити весь свій вільний час перед екраном монітора.

"Нерідко все починається з яскраво вираженого переживання після відвідин Інтернету, які супроводжуються відчуттям радості, підйому настрою і власної значущості. Наприклад, сексуальне збудження під час перебування на порносайті, гострі відчуття ризику і успіху після виграшу в Інтернет-казино і так далі. Цей стан запам'ятовується надовго, і поступово формується ритм діяльності в Інтернеті, що приносить відчуття комфорту. Чим більше стресів і важковирішуваних ситуацій в житті, тим більше тягне у віртуальний світ, де ці проблеми відсутні. Поступово виходи в Інтернет стають все більш частими, думки про приємні переживання під час сеансів починають домінувати в свідомості", – повідомляють психологи.

Важливу роль в розвитку зіграв і мобільний телефон. Наприклад, медики відзначають, що якщо людина не розлучається з телефоном ні на секунду, то це вже тривожний симптом.

Опити свідчать, що всупереч шкідливим наслідкам Інтернет-залежності, приблизно 54% хворих не хочуть зменшити час, що проводиться в онлайн. Частину з них рахують себе що остаточно "підсіли" на Інтернеті і нездібними кинути цю звичку.

Інші 46% зробили декілька безуспішних спроб позбавитися від залежності. Зазвичай в цих випадках застосовувалося обмеження самих себе деяким тимчасовим лімітом, але ці люди були не в змозі дотримувати встановлені для себе обмеження. Після чого наступали спроби взагалі відключитися від Інтернету, викинути модем або ж взагалі демонтувати комп'ютер захистити себе від використання Мережі.

На жаль, майже всі через деякий час усвідомлювали, що не можуть жити без Інтернету довгий час, подібно до курців, у яких виникає потреба в цигарці через деякий проміжок часу. Вони відновлювали підключення до Мережі, купували новий модем і збирали назад комп'ютер, щоб знову годинами просиджувати в Інтернеті.