На вулиці страшна липнева спека. Від сонця плавиться і сохне все – від рослин до металевих рейок. І навіть мізки волають лише про одне: «Дайте спочинку! »
І думки ворушаться мляво. І в кінці-кінців зводяться до бажання покинути все і податися світ заочі. В пампаси, в джунглі, в прохолодну воду річки.
Напевне, під впливом непереможного, розслаблюючого і присипляючого Сонця Сергій Попович, засновник нашої газети, оголосив загальну мобілізацію. Хоча точніше буде сказати – демобілізацію. І запропонував усім гуртом та разом піти у тижневу відпустку. Такого масового «одобрямсу» не могла викликати жодна інша його пропозиція. Всі почали гарячково сушити сухарі, пакувати валізи і мріяти, мріяти, мріяти.
Про те, як проїдуть пів-України, як милуватимуться Львовом, Кам’янець-Подільським та іншими великими та малими містами Західної України. Про те, як повеселяться по меншій мірі на двох фестивалях, на які багатий липень. І зійдуть на Говерлу, щоб десь там, на вершині, причепити маленький кобеляцький та «ехівський» прапорці.
До чого це я веду? Та до того, шановні читачі, щоб повідомити Вас, що в наступну п'ятницю, 1 серпня, наша газета у світ не вийде. Думаю, що всі, хто звик довго і напружено працювати, зрозуміють і пробачать нас. Відпочивати велить не лише Конституція, а й здоровий глузд та людський організм. Без цього можна просто «згоріти».
Звичайно, вже з 8 серпня ми почнемо надолужувати згаяне. Тобто писати, аналізувати, інформувати, лізти у всі шпарини, заглядати в потаємне. Тобто робити свою важку повсякденну роботу. Тим більше, що межі рідної Кобеляччини покинуть не всі. Редактор залишається на місці, щоб нарешті ліквідувати десятирічну прогалину в риболовлі і «підігнати» деякі інші питання. Є теми, котрі вже давно задумані, і частину матеріалу по них зібрано. Але остаточно викласти це на папері заважає вічна і катастрофічна нестача часу.
Отже, з 8 серпня з новими силами та ідеями ми «дамо жару». У всякому випадку, наміри такі є.