Ранок 2 серпня для кількох сотень жителів Полтавщини запам’ятався подвійним святом. Прокинувшись зі сходом сонця, вони дружно вирушили до Кобеляк на базу районного товариства мисливців і рибалок. Публіка тут зібралася вельми специфічна. Ні, тут не було любителів капусти, котрі саме 2 серпня виходять в поле і промовляють над білокачанною свої специфічні заклинання. Не було й плавців, котрі по традиції цього дня «закривають» купальний сезон. Ба, навіть не десантники з усієї Полтавщини з’їхалися до Кобеляк.
В райцентр прибули люди зі зброєю. Скромні «ВАЗи» і «Таврії», розкішні «Акури» та «Гранд Черокі» з 8 години ранку окупували подвір’я УТМР, яке розташоване в сосновому лісі на мальовничій околиці Кобеляк. З машин один за одним цілими компаніями виходять люди, одягнені в камуфляжну форму або в банальний заміський «костюм» - шорти, капці, футболки. Майже всі вони тримають в руках зачохлені гвинтівки. Гостей радо зустрічає господар – керівник Кобеляцького УТМР Валентин Панічевський.
«Все готово, починаємо жеребкування», - після цієї його магічної фрази люди зі зброєю прямують по добре знайомому їм маршруту до спеціального майданчика для стендової стрільби. Більшості із прибулих дорогу показувати не потрібно. Вони вже бували в Кобеляках не один раз.
На обласний чемпіонат зі стендової стрільби з’їхалися 60 спортсменів із Полтави, Кременчука, Комсомольська, Лубен, Миргорода, Великої Багачки, Гадяча, Котельви, Оржиці, Шишак, Лохвиці, Глобиного, Решетилівки, Хорола, Чутового, Диканьки, Нових Санжар та Козельщини. А господарі змагань, кобелячани, виставили аж три своїх команди. Після нетривалої процедури жеребкування керівник змагань, голова обласної ради УТМР Костянтин Боровик провів інструктаж і оголосив про початок стрільб.
Одна за одною почали вилітати зі спеціальних приміщень помаранчеві тарілочки, а стрільці, хто більш, а хто менш успішно, намагалися в них поцілити. «По «носику», по «носику» бери!» - давав безкоштовні поради спортсменам Віктор Фесюра, котрому довірили пульт управління «літаючими тарілками».
Майже три години йшло перше коло змагань, під час якого визначилися переможці в командному заліку та фіналісти індивідуального чемпіонату. Всіх вразила влучна стрільба кобелячанина Василя Бєляєва, котрий, розбивши всі тарілочки, показав абсолютний результат. Наблизитися до нього зміг лише його земляк, житель невеличкого села Чапаєве Анатолій Близнюк. Коли він відстрілявся, із будки, з якої вилітали мішені, пролунав радісний крик: «Це з мого участка!» Так вітав влучного стрільця єгер Анатолій Костюк. «З мене могорич, я ж Ілліч», - додав чоловік. А Близнюк пошкодував, що не став доводити суддям їх помилку. Адже одну розбиту тарілочку йому не зарахували. «Ви ж бачили, бачили, осколочки з неї полетіли», - звертався він до глядачів. Ті ствердно кивали головами. Але вердикт суддів був остаточний – у Близнюка другий результат після першого кола змагань. Натомість він утішився тим, що разом із напарником Костянтином Коваленком зайняв перше місце в командному заліку.
І ось фінал. В ньому беруть участь семеро кращих. Тут стріляти важче. Адже під час фіналу потрібно одночасно поцілити дві тарілочки. І знову лідирує Бєляєв. Після 15 пострілів у нього жодного промаху. «Ну, Іванович, ти «в ударі», - вітають знаного в районі мисливця друзі. «Не зурочте», - жартує той. І одразу «маже». Тоді Бєляєв дістає з кишені свою «таємну зброю» - смажене насіння соняшнику. «Бери, нерви добре заспокоює», - ділиться з другом-суперником Близнюком. Насіння діє, і далі обидва стріляють краще за всіх. Під дружні оплески присутніх Костянтин Боровик оголошує: «Перше місце – Бєляєв, друге – Близнюк».
Та не ці стрільці опинилися в центрі уваги під час підведення остаточних підсумків змагань. «От Кобеляки, всі призи собі залишили», - добродушно пробурчав Костянтин Боровик. І оголосив про нагородження бронзового призера чемпіонату. І тут пролунала овація. Справа в тому, що третє місце зайняв 14-річний Єгор Курило із Диканьки. Хлопця вітали стоячи, до нього одразу збіглися журналісти. Крім грамот, дипломів та цінних призів, Єгор отримав ще й пневматичну гвинтівку від одного із організаторів змагань, обласної Організації Народної партії України. А сивий дядечко із дорогим годинником на руці, підійшовши до хлопця, сказав: «Молодець, пацан! На сто гривень, патронів собі купиш».
По закінченню стрільб в центрі уваги опинився Валентин Панічевський, який кілька годин перебував «у тіні». Він із єгерем Володимиром Саганем весь цей час варив традиційну мисливську юшку. «А тепер до столу, шановне товариство», - запросив Валентин Володимирович. Жартуючи і посміюючись, мисливці попрямували до великого столу, де вже парувала юшка, умлівало свіже, височіли гори помідорів.
За змагальний день спортсмени вистріляли близько 10 тисяч гривень. Саме такою є вартість використаних патронів та розбитих тарілочок. Та нікого це не засмучувало. «А що, простріляв я сотню, так не пропив же», - жартома підсумував один із учасників.