- Ви маєте танцювальний досвід?
- У дитинcтві танцями ніколи не займалася, - пригадує Яна. Одразу взяла напрямок на "великий спорт". Плюс, я ще й висока на зріст. Тому з танцями якось не склалося. Але участь у танцювальному проекті я хотіла взяти ще й раніше. Щоправда, не виходило через тренування. А зараз з’явився вільний час, і я погодилась на участь у проекті "Танцюю для тебе". Мене дуже приваблює ідея проекту – змагатися за благородну справу. Я вважаю, що навіть за відсутності досвіду і попри свої внутрішні сумніви, треба тренуватись та вірити в себе. 

- Як проходять тренування?
- Не так легко, як здавалося. Після тренувань я настільки виснажена, що навіть машиною важко керувати. 

- Тренером вашої пари є твоя подруга Поліна Комисова. Чи не сваритесь на тренуваннях?
- Мені пощастило, що нас тренує саме вона, бо я не уявляю собі іншого хореографа. Вона кожну деталь продумує, кожну позу, рух. Поліна дуже відповідально ставиться до своєї роботи, і мені це подобається. Проект ще більше зблизив нас. 

- А з партнером станцювалися?
- Ми ще працюємо над цим. За такий короткий проміжок часу важко запам’ятати усі рухи, і не забувати, що треба тримати спину, посміхатись, порядок па. Це важко, але мені подобається. Якби зараз сказали "Яно, можна відмовитись від участі у проекті", я б усе одно залишилась. 

- У твого партнера по танцях є заповітна мрія. Чи є у тебе таке ж нездійсненне бажання?
- Моє бажання – це зробити благородну справу та допомогти людині. Разом із моїм партнером ми над цим працюємо. 

- Чим вражатимете глядачів?
- Своєю щирістю. Я думаю, глядач зрозуміє, що серед учасників проекту немає професійних танцюристів. І ми зробили якийсь крок, відступили від гордості і починаємо з нуля.