В школі я дуже добре знав правознавство. Вигравав олімпіади, мріяв про політичну кар’єру. Все здавалося дуже просто. Я вірив в справедливість, бо так написано в Конституції. Тепер розумію, що Конституцію написали як підручник для школярів. Інші її не читають. Розповідати про порушення владою Конституції та законів в політичних колах вважається поганим смаком. Не треба розцінювати українську владу з точки зору права. Фрейд мав більшу рацію.

Нарешті остаточно розпалась коаліція. Усім було зрозуміло ще півроку тому, що так воно і буде. Тепер депутати роблять шоковані обличчя, наче це для них жахлива новина. Як завжди найкращий актор Юля. Вона дивується і ображається краще за всіх. Їй знову вдалось кинути всіх так, щоб всі, крам неї, залишились винуваті. БЮТ досить вдало розвалив коаліцію, але ж НУНС вийшов з неї перший. Отже вся провина падає на них.

Політична ситуація являє собою серіал. Хто кращий актор, той має більший рейтинг. В 2004 Ющенку вдалося чудово зіграти роль отруєного чесного хлопця. Коли нещодавно прокуратура допитала Тимошенко по справі отруєння Ющенка, підозрюючи її в причетності, всі засумнівалися в правдивості Ющенка. Якщо підозрюють Юлю, то цього точно не могло бути!

Вранці всі дивились нову серію політичного серіалу. З приводу офіційного припинення існування коаліції виступали лідери парламентських фракцій. Не подумайте про мою зарозумілість, але всі ці виступи можна було опублікувати і вчора. Янукович вибрав найвигіднішу для ПР позицію і голосно всім доповів: «От бачите! Я ж казав!» Ситуація точнісінько повторює минулорічну, і Регіони тримають свій рейтинг.

Лідер НУНС підвів підсумки діяльності коаліції, яка розвалилась із-за зради БЮТу. Нашисти пишаються, що завдяки ним було обрано прем’єром Юлю, але дорікають, що вона не дає їм працювати. Отже ображені такою несправедливістю НУНС разом з Ющенком уходять складати план перемоги на виборах. Він має бути геніальним, тому що скорш за все нові вибори їх похоронять.

«Юлівці» вирішили не виправдовуватись за свої домовленості з ПР, а в лоб пішли звинувачувати Президента і його партію в своїх же гріхах. Звичайно Кириленко робив це не так талановито як Юля, але нахабності він навчився добре у свого лідера. Колись за схоже Мороза не обрали в нову Верховну Раду. Тепер за ті самі дії БЮТу пролетить …НУНС.

Комуністи як завжди кричать про неорані поля, недоєних корів та непорених свиней. Звинувачують ПР в націоналізмі (!), і призивають всіх інших покаятись в своїх гріхах. Очевидно, що КПУ сидить 17 років у Верховній Раді не для того, щоб покращувати життя хліборобів. Але чомусь про це постійно говорять. Якби виборця дійсно цікавило сільське господарство вони б дивилися «У селі як у селі», але всі дивляться політичне ток-шоу Савіка Шустера. Поголів’я худоби аж ніяк не залежить від чисельності комуністичної фракції – люди самі вправляються з цим. Функція депутатів - забезпечувати цікаве політичне життя. Поки комуністи цього не розуміють вони втрачають голоси.

Найчесніше обличчя влади - Литвин, позаяк в коаліційних дебатах він не приймає участь, розповідав про тяжку долю жителів села Князевичі. А ще про молочні комбінати і ціни на йогурти. Отож бо: ви тут щось вирішуєте, а йогурти киснуть!

Зараз БЮТ і Партія Регіонів будуть намагатись наприймати якомога більше антипрезидентських законів. Ющенко дедалі більше втрачає, і нічим не може цьому завадити. Лишається єдиний шлях - військового контролю. Мало, хто вірить в сміливість Ющенка, але не опускають такої можливості. Хотілося б сподіватись на нашого непередбачуваного Президента, але, нажаль, він як і Кучма з Януковичем – не революціонер.

Ці події цікавлять нас як любителів політики. Не більше, ніж Ліга Чемпіонів - мене, любителя футболу. Так само як і футбол, політика не впливає на наше життя. Політики не переймаються катехізацією, революцією і мистецтвом, а отже нічого важливого не вирішують. Важливі речі маємо вирішувати ми самі. Благо, що в Україні влада лишає це на наш розсуд.

Політична нестабільність гарантована нам ще на кілька років, а отже поки нема чого непокоїтись. Нових облич, скоріше за все, на політичному обрії не з’явиться – влада і надалі залишатиметься слабкою. Шанс для успіху особистості ще є.

http://bratstvo.info