Йому було 19 років. Найперспективніший російський хокеїст, гравець одного з лідерів Континентальної хокейної ліги та збірної Росії. В понеділок перестало битися серце Олексія Черепанова. Поєдинок його «Авангарду» проти підмосковного «Вітязя» складався для молодого нападника доволі успішно. Вже на сьомій хвилині він відкрив рахунок в поєдинку. Як виявилось, ця шайба стала останньою в його житті. За дві хвилини до кінця третього періоду під час зміни гравців він зіштовхнувся зі своїм одноклубником, легендарним чехом Яроміром Ягром, сів на лаву запасних, де і знепритомнів. Лікарям так і не вдалося врятувати молодого гравця. У нього зупинилося серце. За останньою інформацією, згідно з висновками судмедексперта, котрий проводив розтин Олексія, причиною раптової смерті хокеїста стала гостра серцева недостатність, викликана міокардіопатією, швидше за все - гіпертрофією серцевого м'яза. За словами керуючого директора КХЛ Володимира Шалаєва, серце форварда важило близько 495 грамів при нормі 290.

Раптова смерть у спорті стала вже науковим поняттям. Раптову смерть класифікують за такою ознакою – смерть під час заняття спортом або ж впродовж 24-х годин після заняття. Смерть через отримання травми спортсменом стоїть зовсім не на першому місці. Найчастіше спортсмени вмирають через серцеві проблеми.

З медичного погляду смерть у спорті через кардіологічні проблеми поділяється на три категорії:

1) синдром commotio cordis, коли від сильного удару в ділянку грудей у спортсмена починається фатальна аритмія серця;
2) раптова кардіальна смерть молодих спортсменів (до 30 років) яка викликана найчастіше спадковими пороками серця;
3) раптова кардіальна смерть спортсменів (старших 30 років) від ішемічної хвороби серця (найчастіше смерть відбувається у видах спорту, де переважають інтенсивні навантаження).

У випадку з Олексієм Черепановим відзначимо зіткнення з Яроміром Ягром (commotio cordis).

«Дійсно, хокеїсти на льоду вмирають рідко. На моїй пам'яті це всього лише другий випадок. В основному проблеми виникають у період літніх передсезонних навантажень, - відзначив в інтерв'ю «ПіК України» екс-капітан хокейного клубу «Сокіл» Василь Бобровніков. – Чому це відбувається – це питання до лікарів. Олексій Черепанов – 19-річний хлопець, здоров'я якого, швидше за все, дуже ретельно перевірялося. Напевно, це якісь особливості організму. Однозначну відповідь дати складно. Можливо, була якась прихована хвороба. Інша річ – чому на грі не було бригади швидкої медичної допомоги? Це ж смішно, де були лікарі?»

Погоджується з легендою «Сокола» і менеджер збірної України з хокею В’ячеслав Завальнюк: «Навантаження в сучасному хокеї не маленькі – це зрозуміло, але все рівно хтось повинен стежити. У НХЛ нещодавно помер хокеїст, наприклад, теж недавно помер латвійський гравець. Думаю, командам потрібно більше витрачати грошей на медичне обслуговування хокеїстів. Хлопцю було 19 років, а його вже задіювали у складі національної команди. Що тут можна сказати. Талант. У Росії зараз велика проблема з талановитими молодими хлопцями і це була одна з надій збірної. Тому, це як велика людська трагедія, так і величезна втрата для російського хокею».

Напередодні гри в Чехові «Авангард» грав проти московського ЦСКА. Перед сиреною на другу перерву захисник ЦСКА Роман Кухтінов крюком ключки попав в обличчя Олексію Черепанову. Нападник, кинувши ключку і рукавички, покинув лід. «Він розбив мені ясна. Але нічого, жити буду. А ще готуватимуся до гри в Чехові», – сказав Черепанов «Совєтскому спорту».

Низка страшних подій

Випадок з Олексієм – не поодинокий за декілька років у світовому спорті. Світовий спорт, насамперед, футбол, схвилювала низка страшних смертей. Кінця якої поки не видно.

У 2003 році під час півфіналу розіграшу Кубка конфедерацій, в якому зустрічалися збірні Камеруну і Колумбії, прямо на полі помер 28-річний захисник камерунської команди Марк-Вів’єн Фое. Причина смерті – серцевий напад.

2003 рік. Відчувши себе погано під час тренування, помер 21-річний захисник бразильського клубу Botafogo Масіміліану Патрік Феррейра, відомий в Бразилії як Макс.

24 січня 2004 року, під час матчу чемпіонату Португалії між місцевими командами «Бенфіка»і «Віторіа Гімарес» на полі помер 24-річний нападник «Бенфіки» і збірної Угорщини Міклош Фехер.

Він вийшов на поле лише на 60-й хвилині гри. В одній з гострих атак Фехер порушив правила, отримав від судді жовту картку, посміхнувшись, зробив два кроки і упав на землю, підігнувши коліна. Пізніше лікарі зафіксували у нього зупинку серця. Суддя відразу ж зупинив гру, і «Бенфіка», яка до того вела з рахунком 1:0 стала переможцем цього трагічного матчу.

12 квітня 2006 року. Трагедією завершилося тренування колумбійського футбольного клубу «Енвігадо». Через 15 хвилин після початку заняття на стадіоні «Меделлін» 17-річний гравець команди Віктор Альфонсо Герреро знепритомнів, був доправлений у лікарню Боготи, де незабаром помер.

31 серпня 2006 року. 22-річний захисник збірної Єгипту Мохамед Абдельвахаб помер під час тренування у складі свого клубу «Аль-Ахлі». Через 35 хвилин після початку заняття футболіст упав на полі і знепритомнів. Гравця відразу ж відправили до лікарні, але по дорозі він помер.

25 серпня 2007 року під час поєдинку іспанського чемпіонату між командами «Севілья» і «Хетафе» 22-річний гравець господарів Антоніо Пуерта впав на газон, тримаючись за серце.

Антоніо зміг сам покинути поле, але в роздягальні з ним стався ще один напад, після чого він був негайно госпіталізований в одну з лікарень Севілії. У лікарні його стан не покращав і 28 серпня о 14.30 за місцевим часом Антоніо Пуерта помер. Офіційна причина – інфаркт.

Під час церемонії нагородження збірної Іспанії з футболу золотими медалями Євро 2008 захисник іспанців Серхіо Рамос отримував нагороду і святкував перемогу з командою в майці із зображенням Пуерти і написом: «Завжди з нами» (Siempre con nosotros).

Україна також не залишилася на узбіччі цих жахливих спортивних смертей.

7 січня 2004 року перестало битися серце грузинського форварда київського «Арсеналу» Шалви Апхазави. Він помер уві сні. Причина смерті – серцеві проблеми. Футболістові було всього 24 роки.

Коли це припиниться?

За останні роки навантаження на організми спортсменів значно зросли. У заокеанській НХЛ команди тільки в регулярному чемпіонаті грають 82 матчі, в Росії і Україні – близько 60-70. Футболісти виходять на поле по 40-50 разів за сезон, не враховуючи ігри за свої національні збірні. Тобто, спортсменам доводитися грати десь по дві-три гри за тиждень. Навантаження просто божевільні. Для молодих організмів вони бувають навіть фатальними.

Масла у вогонь підливає всесвітнє божевілля спортивних функціонерів на боротьбі з допінгом. Препарати, які хоч якось можуть допомагати спортсменам відновлюватися після виснажливих матчів, визнаються поза законом, а їх вживання карається дискваліфікацією.

Ще однією причиною подібних трагедій є злочинна халатність функціонерів спортивних команд. Дуже часто так буває, що керівники закривають очі на ту чи іншу проблему із здоров'ям спортсмена. Робиться це для того, щоб не втратити перспективного гравця, а потім його продати в іншу команду і виручити пристойні гроші. «Обов'язково цим займемося, потрібно серйозно розібратися. Всі необхідні доручення вже дані. І, звичайно, вноситимемо серйозні зміни до медичного забезпечення російського спорту, - відзначив міністр спорту РФ Віталій Мутко, повідомляє sports.ru. - За останні декілька років багато зроблено в спорті, але спортивну медицину ми практично втратили. Сьогодні, на жаль, цьому приділяється мало уваги. Зараз все це формально. Людина не повинна допускатися до змагань, якщо у неї ішемія серця. Це означає, що передстартовий контроль і моніторинг стану здоров'я фактично відсутні, а ця система повинна бути чіткою».

Ці слова вже не повернуть до життя Олексія Черепанова. Але необхідно зробити так, щоб про спортсменів люди читали не на сторінках некрологів.