Застосування ізраїльсько-німецького досвіду виплати репарацій за злочини нацизму навряд чи допоможе Києву дістати компенсації за Голодомор від Росії. Таку думку висловив відомий ізраїльський історик Шимон Редліх. Народний депутат від фракції "Наша Україна" Ярослав Кендзьор заявив, що у разі, якщо Голодомор буде визнано на рівні ООН, Україна матиме всі правові підстави домагатися у міжнародних судах від Москви як правонаступниці СРСР виплати відшкодувань за злочини сталінської колективізації. Як приклад Кендзьор наводить успішний досвід ізраїльсько-німецької угоди 1952 року про виплату повоєнних репарацій.

Одначе ізраїльський історик Шимон Редліх, який досліджує довоєнні події в Україні, вважає ініціативу Кендзьора малоперспективною, оскільки, на відміну від нацистів, радянський режим ніде не документував намірів здійснення геноциду: "Наскільки мені відомо, радянських документів, які б чітко визначали цю варварську політику Голодомору, як таку, що спрямована саме проти українського етносу - немає. У радянських матеріалах все це ховається за великим шаром різних слів та формулювань",- каже Редліх і нагадує, що путінська Росія, на відміну від Німеччини Аденауера, не визнає власної історичної відповідальності.

Водночас, у коментарі для «Німецької хвилі» Ярослав Кендзьор зазначив, що вже розсекречена документальна база з архівів НКВС дає достатні юридичні підстави розглядати Голодомор як цілеспрямований геноцид