Листопад – місяць, коли природа вже приготувалась до довгого зимового сну. Відлетіло в теплі краї птаство, дерева стоять голі, чорніє рілля, зеленіють озимі.
В таку днину, кажуть, добрий господар собаку з хати не вижене. А ось мисливець сам добровільно йде з теплого будинку туди, де господарює негода. Тягне його невидима сила в поле, в степи, в тільки йому відомі і милі серцю місця. Причина цьому – полювання на хутрових звірів.
Цьогорічний сезон розпочинається 8 листопада і завершиться 25 січня наступного року. Дні полювання – субота і неділя. За день кожен мисливець має право на відстріл одного зайця, а на лисицю та єнотовидну собаку ліміт не обмежений через їх надмірну кількість.
З багаторічного досвіду відомо, та й статистика говорить те саме, що мисливець за сезон вполює 1-2-х зайців, кілька лисиць. Жінки бувалих мисливців жартують, що їх чоловіки більше з хати виносять, ніж приносять додому. Тож боятися, що під постріл попадуть усі вухаті, немає підстав. Адже одна зайчиха робить 2-3 помети по 5-7 зайченят у кожному. В природі іде постійне відтворення.
Тривожать і всерйоз хвилюють інші фактори, які негативно впливають на популяцію наших звірів, на природу взагалі. В першу чергу це інтенсивне сільськогосподарське виробництво. Сільгоспвиробника, одноосібника, крупний кооператив у першу чергу хвилюють врожай і гроші. А до збереження природи ні руки, ні тим більше мізки не доходять. От і вносяться весною такі хімікалії, що все живе гине. Потім підходить підживлення культур – знову хімія! Під комбайнами і тракторами в період збирання ранніх зернових і заготівлі кормів масово гинуть зайченята, куріпчата та інші представники фауни.
А про масові спалювання стерень, сінокосів, пасовищ і говорити нічого! У вогні горить все живе. І скільки ми про це не волаємо до влади різних рівнів, екологів, природоохоронних служб – горить все і вся!
От і виходить (це знову все та ж статистика) – перший, а то й другий помет зайченят гинуть. Отож мисливця звинувачувати у знищенні тварин і птахів просто смішно і несерйозно!
Є ще один фактор, який негативно впливає на кількість дикого звіра. Браконьєрство, на жаль, ще часто зустрічається в наших угіддях. Це, мабуть, наша національна біда. Якщо порівняти ситуацію з фактами десятирічної давності, то потрібно відзначити зниження рівня браконьєрства. Та закривати цю тему надто рано. Є чимало любителів ганятися за зайцями по озимих на автомобілях. Дійшло до того, що використовують навіть тихохідні легкі скутери (села Красне, Чкалове), потужні освітлювальні прилади, всюдипрохідні «джипи», влаштовують засідки на деревах.
Нами приймаються заходи щодо боротьби з цим злом. У господарстві створені і постійно перебувають в угіддях мобільні рейдові групи. До їх складу залучили активістів УТМР, керівників окремих організацій, які надають допомогу транспортом, пальним, та й самі виїздять з нами на охорону угідь.
Ми хочемо зберегти мисливську фауну для порядного, чесного, законослухняного мисливця, ким би він не був за соціальним статусом. І чим настирливіше ми «воюємо» з проявами браконьєрства, тим частіше чуємо погрози у свою адресу. Чекаємо у вирішенні даної проблеми більш активних дій з боку органів міліції, екології, депутатів, членів екологічних комісій, громадськості. Цю біду можна побороти лише гуртом, адже браконьєрські вояжі у мисливські угіддя здійснюють наші земляки - сусіди, куми, друзі, просто знайомі. Їх всі знають, але спрацьовує оте «моя хата скраю…»
Зараз у первинних організаціях УТМР проводяться збори мисливців за участю відповідальних осіб ГМРГ. На зборах вирішуються всі питання стосовно проведення полювання, дотримання техніки безпеки у поводженні зі зброєю. Іде реалізація відстрілочних карток.
Звертаю увагу мисливців на наявність у кожного всіх необхідних документів, які дають право на полювання.
Щоб не допустити перевантаження окремих угідь і не створювати жорсткий пресінг на звіра, в контрольних картках єгерська служба вказує конкретне місце полювання кожного мисливця. Без відмітки в цій картці, без погодження з єгерем даної дільниці таке полювання вважатиметься грубим порушенням Правил полювання. Можливо, дехто скаже, де ж того єгеря знайдеш? Якщо шукати єгеря в день полювання, то, звичайно, знайти важко, адже він знаходиться у своїх угіддях, яких припадає на кожного з єгерів не одна тисяча гектарів. Тож краще питання полювання і місце погодити заздалегідь. Всі координати кожного єгеря знаходяться в адміністрації господарства, можна скористатися телефоном 3-20-96.
У дні полювання в угіддях будуть працювати мобільні рейдові бригади, члени яких будуть здійснювати контроль за полюванням, допомагатимуть вирішувати проблеми. Ми хочемо, щоб кожен день полювання, а відкриття тим більше, був святом для мисливців. Тож побажаю всім мисливцям погожих днів, цікавих зустрічей, мисливських трофеїв. Ні пуху, ні пера!