12 листопада відбудеться засідання Апеляційного суду, який прийматиме рішення у справі по забудові на території острова Новоорлицькі Кучугури. Нагадаємо, що Кобеляцький районний суд прийняв рішення визнати забудову незаконною і знести 5 будиночків на острові. А головний прокурор Полтавської міжрайонної природоохоронної прокуратури Олександр Денисенко в ЗМІ висловив сподівання, що «той випадок стане уроком для любителів забудов у прибережних захисних смугах». Та схоже, що уроків тих буде та й буде. Адже таємничих будиночків і парканів, котрі щось приховують на узбережжі Дніпра, ой, як багато. І що найцікавіше – численні контролюючі служби їх вперто не помічають. От, скажімо, прямо «під носом» у співробітників Кишеньківського лісництва на узбережжі Дніпра на кілька кілометрів простягнувся височенний паркан, який відгороджує водойму і берегову смугу від навколишнього світу. Там навіть охорона є, яка заявляє, що то приватна власність. І коли це в Україні новий закон ввели, що дозволяє береги продавати? Мовчать лісники про це. Мовчать і районні та обласні екологи. Вони іншим зайняті – рибу і звіра рахують.
Не менш цікаві і таємничі місця є і на території Орлицької сільської ради. Щоб ними помилуватися, не потрібно навіть на острови їздити.
Ось, наприклад, будиночок, знімок якого розміщений на обкладинці газети, розташований на материку, в місці досить людному. Він красується поряд з територією мисливсько-рибальської бази Дніпродзержинського УТМР. З усього видно, що у господаря цієї будівлі гарний смак і пристойної товщини гаманець. Зроблено все дійсно красиво. А ось чи законно?
Відповідь на це питання минулого тижня шукали журналісти «ЕК». Того дня, коли ми прибули на базу, на подвір’ї, в якому розташувався будиночок, порався дебелої статури чоловік у камуфляжному одязі. Побачивши сторонніх, він поцікавився метою нашого приїзду. А на запитання, чия то будівля красується на березі, відповів коротко: «Та построїв хтось з Полтави».
Сільський голова Василь Наухацький, з яким ми зв’язались по телефону, також особливої ясності не вніс. Він лише розповів, що за дозволом на збір документів по отриманню земельної ділянки до сільради звертався житель Дніпропетровська З. Дозвіл збирати документи і погодження сесія йому надала. А ось саму землю, котра розташована за межами населеного пункту, як і дозвіл на саме будівництво, надає райдержадміністрація.
«По гарячому» натрапити на слід таємничого орлицького забудовника в коридорах районної виконавчої влади не вдалося. Головний архітектор району Валерій Буряк зараз перебуває на лікарняному. Голова РДА Олег Решетило, з котрим ми мали двохвилинну розмову, під час якої встигли продемонструвати фотографії, сказав: «Потрібно піднімати документи. Хтось до нас за дозволом звертався. Але ж усіх заявників я не пам’ятаю». А потім додав: «А взагалі, бардак в прибережних смугах твориться».
Віталій Мазняк, головний спеціаліст Кременчуцького відділу охорони навколишнього середовища, також не пригадав, чи надавався кому-небудь дозвіл на забудову біля Дніпродзержинського УТМР. Зате Віталій Іванович повідомив, що вже згадуваний громадянин З. отримував дозвіл на прориття каналу. Чи не того каналу, який веде з водойми прямо до подвір’я таємничого Хтося.
Що ж, справжнє прізвище того громадянина Хтося ми рано чи пізно встановимо. Направимо інформаційний запит в РДА - і відповідь буде. Та, по великому рахунку, прізвище забудовника мало кого цікавить. Головне питання – чи надавали йому дозвіл на будівництво? І хто надавав?
Якщо це стане відомо, то наступним запитанням до чиновника, чий підпис стоїть під документом, буде: «А як це узгоджується з вимогами Земельного та Водного кодексів України?» Адже там чорним по білому чітко написано, що для великих річок і водосховищ прибережна захисна смуга становить 100 метрів. А в її межах (цитата): «будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач,  гаражів та стоянок автомобілів заборонене».