Всього: 3486 Нових сьогодні: 0 Нових учора: 0 Нових за тиждень: 0 Нових за місяць: 1 Із них: Новачків: 1111 Продвинутих: 2363 Журналістів: 5 Модераторів: 3 Адмінів: 4 Із них: Чоловіків: 2733 Жінок: 753
Не так давно ПТУ-43 м. Кобеляки перейменоване у державний професійно-технічний навчальний заклад під назвою «Професійний аграрний ліцей». Це одне з чотирьох училищ Полтавської області, де годують дітей. На сьогодні за рахунок свого сільського господарства харчується близько 220 дітей із 350. Так трапилось, що майже півроку директора ліцей не мав. Обов’язки директора виконував заступник по навчально-виробничій діяльності Микола Ніколаєнко. Втім, це нічим не завадило навчальному процесу. 1 вересня, як завжди, учні приступили до навчання, набравшись сили після літнього відпочинку, щоб отримувати нові знання, уміння та навички. А тим часом в аграрному ліцеї відбувались справжні демократичні вибори. Було оголошено про подання заяв на посаду директора закладу. Протягом місяця бажаючі подавали документи для участі в конкурсі, таких виявилось три особи. На зборах трудового колективу ліцею кандидати ознайомлювали зі своєю програмою дій, яку вони будуть впроваджувати у випадку отримання посади. Згодом, з допомогою таємного голосування, 59 чоловік із 82 віддали свої голоси за працівника цього ж ліцею, завідуючого навчальним господарством Бориса Чичку. Потім було засідання кадрової комісії в головному управлінні міста Полтава, за рішенням якої кандидатуру подали на затвердження до Міністерства освіти. 28 жовтня Борис Борисович приступив до обов’язків директора. Слід зазначити, що він вже 9 років працює у ліцеї. Знає про всі труднощі освітнього закладу, з якими потрібно боротись, і як їх долати. Очевидно, ідеальним варіантом для позитивного психологічного клімату у будь-якій організації є вибір керівника колективом, який там працює. Колеги віддали свої голоси за людину, якій довіряють і знають, що директор відстоюватиме інтереси ліцею та піклуватиметься про учнів. - Проблем вистачає не на один, не на два і не на п’ять років, – розповідає Борис Чичка. – Головне завдання, яке стоїть перед нами, – мати дітей. Якщо будуть учні, будуть робочі місця для наших викладачів, майстрів та всіх техпрацівників, що забезпечують наш навчальний процес. А для того, щоб у нас були діти, нам потрібно для них створити, в першу чергу, умови. Основним і найболючішим питанням на сьогодні є проблема з гуртожитком. У п’ятиповерховому приміщенні ми використовуємо тільки перший та частково другий поверхи. На сьогодні держава фінансує лише заробітну плату, забезпечує харчування дітей-сиріт та оплачує електричні й енергетичні затрати. В іншому намагаємося справлятися своїми силами. Наостанок Борис Борисович ще раз наголосив: «Будуть діти - ми будемо жити і працювати для них.»