Минулого тижня таки відбулася зустріч співробітників «ЕХО» з головою Новосанжарської райдержадміністрації Миколою Долиною. Його опоненти, дізнавшись про це, назвали цю подію ледве не вікопомною. За їх словами, «ЕХО» - єдина газета, з журналістами якої побажав зустрітися голова Новосанжарської РДА. Так це чи ні – виясняти не будемо. Це не впливає на суть справи. А щоб її, суть, остаточно зрозуміти, напевне, потрібно стати доктором юридичних наук. Або із сумом констатувати – ми в Україні живемо не в правовій державі. Хоча для кого це є секретом?
Новосанжарська виконавча влада є більш закритою, аніж кобеляцька, якщо їх порівнювати. Микола Долина, прийнявши журналістів, одразу поставив категоричну вимогу: «Ніякої фото- чи відеозйомки, ніякого аудіо запису». Зазвичай, спілкуючись із посадовцями, від яких законодавство вимагає бути відкритими і публічними, «ЕХО» на такі умови не пристає. Але в даному випадку довелось погодитись – надто ж хотілось вислухати думку іншого учасника «новосанжарського дербі». Досить незвично було споглядати і встановлений в кабінеті очільника РДА монітор, на який передавалося зображення з камери спостереження, встановленої у його ж приймальні. В Кобеляцькій РДА такого ніби не заведено. Можливо, після ремонту встановлять?
Крім вимоги не фотографувати і не вмикати диктофон, Микола Іванович запропонував при висвітленні його позиції користуватись лише офіційними документами. Він продемонстрував їх копії, зокрема і свою заяву, написану на ім’я прокурора Новосанжарського району. Витяг з цієї заяви ми друкуємо нижче.

12.03.2005 року розпорядженням Президента України №68/2005-рн я був призначений на посаду голови Новосанжарської райдержадміністрації Полтавської області. 15.03.2005 року фактично прийняв повноваження голови райдержадміністрації в районі. Цього дня прийнята присяга державного службовця. Відповідно до цього припинення моїх повноважень та звільнення з державної служби здійснюється згідно Закону «Про державну службу» та Закону «Про місцеві державні адміністрації».
30 травня 2008 року №185/2008-рн розпорядженням Президента України прийнята відставка голови Новосанжарської райдержадміністрації відповідно до частини десятої статті 118 Конституції України. Дане розпорядження суперечить Закону «Про державну службу» та основному закону, Конституції України. Ст. 31 Закону «Про державну службу» визначені підстави для прийняття відставки для посади (перша та друга категорії) голови обласних державних адміністрацій державних службовців, за письмовою заявою держслужбовця. Жодної підстави, переліченої в законі, немає, поскільки я займаю посаду третьої категорії, особисту заяву не подавав Президенту. Крім того, дане розпорядження було прийнято без погодження з Кабінетом Міністрів України, як передбачає Конституція України (ст. 118), Закон про Кабінет Міністрів та Постанова Кабінету Міністрів України №880 від 26.06.2007 року, про що було відзначено в листі Прем’єр-Міністра Ю.Тимошенко до Президента України.
Роз’яснення Головного управління державної служби при Кабінеті Міністрів України №763, Міністерства праці України №65-594, Міністерства фінансів України №16-101-56/8-106, Міністерства соціального захисту населення України №01-3/178-01-2 від 13 лютого 1995 року дають чітке тлумачення про застосування деяких положень Закону «Про державну службу» щодо відставки державних службовців.
Зокрема, у разі відставки державного службовця централізований облік державних службовців, які вийшли у відставку, здійснює Головдержслужба при Кабінеті Міністрів України. Поскільки було порушено процедуру погодження даного розпорядження у відповідних органах, то дане розпорядження послужило тим, що мої повноваження не були припинені Президентом України. А отримавши це розпорядження в райдержадміністрації, посадові особи порушили всі мої конституційні права. Зокрема, з 03.06 по 11.06.2008 року я перебував на лікуванні в ЦРЛ, в цей період в.о. голови РДА Куць В.І. видав розпорядження №62 від 06.06.2008 року, яким припинив мої повноваження, про що зроблено запис в трудову книжку. Дане розпорядження не відповідає розпорядженню Президента України, чим порушує ст. 40 Закону «Про працю». Та формулювання прийнятого розпорядження не відповідає розпорядженню Президента. Тобто дане розпорядження не має юридичної сили. В.о. голови РДА в період мого лікарняного перевищив свої службові повноваження у вирішенні кадрових питань, поскільки кадрові питання по голові районної держадміністрації згідно Закону «Про місцеві держадміністрації» міг прийняти (продублювати) лише голова РДА. У зв’язку з виданим розпорядженням від 06.06.2008 року мені були припинені всі виплати по заробітній платі та лікарняні, хоча наявність трудової книжки в організації та відсутність розпорядження Президента про припинення повноважень голови райдержадміністрації таких підстав для дій в.о. голови райдержадміністрації Куця В.І. не давали. В послідуючому на зміну даного розпорядження (від 06.06.2008 року) було прийнято інше 3.07.2008 року (знову в період мого лікарняного з 23.06.2008 року по 4.07.2008 року). З виданими розпорядженнями кадрова служба, яку очолює Левицький В.І., мене не ознайомила, поскільки я б їх зразу оскаржив. 1 липня 2008 року головою облдержадміністрації була погоджена моя відпустка, як голови райдержадміністрації, за власний рахунок з 07.07 по 21.07.2008 року. Відповідно кадровою службою (Левицький В.І.) було підготовлено розпорядження про мою відпустку. Навіть в цей період про існування розпорядження від 3.07.2008 року мені ніхто не повідомив. То як же приймалися розпорядження в райдержадміністрації, які суперечили один одному і чинному законодавству України? Крім того, на неодноразові мої звернення, які дії приймаються райдержадміністрацією по розпорядженню Президента від 07.07.2008 року я офіційно отримав відповідь з райдержадміністрації за підписом Куця В.І., що у зв’язку з уточненням процедури документального оформлення відставки голови РДА  та поданими запитами до компетентних органів з цього приводу зміни до запису у трудовій книжку будуть отримані за наявності відповідей та підстав. Цей лист носив неправдиву інформацію, про що свідчать записи в трудовій книжці, з якими я ознайомився 12.08.2008 року. Дані записи говорять про непрофесіоналізм кадрової служби (керівник Левицький В.І. та в.о. голови Куць В.І. (який робив підпис у трудовій книжці). Кількість проведених записів, які суперечать законодавству та відміняють кожен послідуючий попередній, доводять, на мою думку, корупційні дії посадових осіб. 9 вересня 2008 року черговим розпорядженням в.о. голови РДА скасовано розпорядження від 03.07.2008 року, тобто фактично і юридично припинено повноваження в.о. голови РДА Куця В.І., який законодавчо мав лише право в.о. голови на період мого лікарняного (з 03.06 по 11.06.2008 року). Про дане розпорядження я дізнався лише 25.10.2008 року, в зв’язку з чим мною була подана заява в облдержадміністрацію  на ім’я голови і погоджено моє виконання голови райдержадміністрації згідно чинного законодавства з 28.10.2008 року, поскільки розпорядженням від 9 вересня 2008 року посадові особи райдержадміністрації легалізували мене на посаді голови райдержадміністрації. Крім того, 29.10.2008 року Новосанжарським районним судом задоволено мій позов до Новосанжарської районної ради про скасування рішення районної ради від 8.10.2007 року щодо недовіри, як голові райдержадміністрації.
Одночасно зазначаю, що щодо Закону України «Про працю» ст. 48 трудова книжка визначає трудові відносини роботодавця та працівника, тому вважаю, що припинення виплат належних мені сум за період з червня по даний час суперечить діючому законодавству. Мене безпідставно, в порушення Конституції України позбавлено права на працю, матеріальне забезпечення, страховий стаж, принесено мені матеріальні та моральні збитки посадовими особами Новосанжарської райдержадміністрації.
5.11.2008 року
(Ред.: надруковано згідно з оригіналом)

В кінці-кінців нам все ж вдалося схилити голову Новосанжарської РДА на більш відкриту розмову. І він відповів на кілька запитань.
- Невже після кількамісячної відсутності Ви так просто повернулись і зайняли «головне крісло» району?
- Ні, я спочатку виграв суд. До речі, мене не те що «в крісло», навіть в адмінбудівлю намагались не пропустити. І перешкоджав мені особисто заступник голови райради Борис Федоренко. Щодо його незаконних дій я написав заяву до райвідділу внутрішніх справ.
- А чому Ви так пізно звернулись до суду? Розпорядження Президента про Вашу відставку датоване 30 травня, а позовна заява від 16 липня?
- Справа в тому, що я дуже довго не міг отримати копію рішення Новосанжарської районної ради про висловлення мені недовіри. Тричі звертався і відповіді не отримував. Аж доки до нас спеціальна комісія із Секретаріату Президента не приїхала і мені цей документ надала.
- І найголовніше запитання. Конфлікт між районною радою і Вами, як головою РДА, розпочався таки через новосанжарську землю і її надра?
- Так. Хоча це не є конфліктом всієї ради, всього депутатського корпусу зі мною. Головним опонентом є голова ради Юрій Лебедин. Долина став йому неугодним через неухильне виконання мною службових обов’язків. А в них входить контроль за реформуванням земельних відносин. Я намагався діяти так, щоб всі власники земельних часток-паїв на новосанжарщині отримали державні акти на право власності. Та не всі в Новосанжарському районі прагнуть цього ж. А все через те, що у нас найродючіша земля, а в її надрах є газ і нафта. За дивним збігом обставин землю, з надр якої добуває корисні копалини нафтогазова компанія, обробляє «Чиста криниця», сільськогосподарське підприємство, за яким стоїть голова Новосанжарської райради Юрій Лебедин. І саме у селян, які віддали свої паї «Чистій криниці», немає державних актів на право власності на землю. В результаті вони нічого не отримують від нафтовиків за свою справді дорогоцінну землю. А мали б акти – отримували б. Зараз же потенційні людські гроші кладе собі в кишеню хтось інший. Неважко здогадатися, хто.
Ось через все це може й намагаються відставити. До речі, колись Юрій Лебедин пропонував мені одночасно з ним звільнити займану посаду. Але я не погодився на цю лукаву пропозицію. Адже він може в будь-який момент знову очолити раду або керувати нею як зараз – з дистанції. А ось повернутись на посаду голови РДА практично неможливо.
- Ви ж повернулись?
- Так моє ж звільнення було незаконним. І це підтвердив Новосанжарський суд, скасувавши незаконне рішення райради.
… Через кілька днів після цієї розмови Микола Долина зателефонував до редакції і розповів, що інший його заступник незаконно перебрав на себе повноваження голови РДА. Цього разу – Анатолій Мокляк. Також Микола Іванович додав: «Я розповім ще багато цікавого».
Отже, боротьба за владу на новосанжарській землі продовжується.