В Україні ні за що, ні про що відправляють до тюрем людей, які не скоїли жодних злочинів! В Україні процвітають приховані, а інколи і відверті репресії! І кожен український телеглядач мав можливість побачити на власні очі, як ще й донині сидять за гратами люди, засуджені за криваві злочини маніяка Ткача. Самого ж маніяка давно вже спіймали і навіть уже засудили. Але невинні люди, на яких свого часу наші браві "менти" списали його злочини, аби вправно відзвітуватись та одержати нові чини і посади, досі ще перебувають у тюрмах, хоча їхня невинуватість уже офіційно доведена. Чому?! В чому криється причина подібного "безпредєлу", скоєного "іменем України" і руками державних правоохоронних структур? Журналісти каналу "1+1" прийшли до невтішного висновку: несправедливо засуджених громадян свідомо не хочуть визнавати потерпілими від судово-міліцейського свавілля, аби не визнавати ЗЛОЧИНИ державних органів правосуддя і правопорядку. Держава не хоче визнавати того, що її правовий організм вражений "злоякісною пухлиною" беззаконня, свавілля і безкарного самоуправства. Саме тому спочатку журналісту "1+1" Жану Новосельцеву по телефону погрожували розправою, а потім, коли він звернувся з проханням про захист до Генеральної прокуратури та СБУ, наша вища "ментура" розродилася сердитою заявою. Читайте, будь ласка:

* * *

"У Луценка кажуть, що журналісти роблять з міліціонерів нелюдів і садистів

Міністерство внутрішніх справ висловлює обурення з приводу циклу журналістських розслідувань телеканалу "1+1" щодо порушень законності з боку працівників правоохоронних органів.

Про це йдеться у заяві МВС, в якій правоохоронці називають журналістські розслідування "цілеспрямованою кампанією, спрямованою на дискредитацію органів внутрішніх справ".

Правоохоронці заявляють, що у сюжетах циклу "на фоні розповідей" про випадки порушення ними закону, "наводяться коментарі низки громадян, зі слів яких можна зробити висновок, що в міліції служать виключно нелюди і садисти".

Вони обурені "таким підходом до інформування громадськості про діяльність органів внутрішніх справ, який однозначно слід вважати маніпуляційним і тенденційним".

У МВС заявляють, що усі наведені у циклі приклади порушення правоохоронцями закону "неодноразово висвітлювалися в засобах масової інформації, у тому числі й завдяки їх оперативному оприлюдненню відповідними підрозділами МВС".

Крім того, правоохоронці зазначають, що надали автору сюжетів "усю необхідну інформацію та коментарі посадових осіб міністерства з приводу вжитих міліцією заходів по цих та інших інцидентах", однак він "не обтяжив себе їх наведенням, а обмежився матеріалами власного "розслідування".

У МВС також обурені зверненням "1+1" до СБУ і Генпрокуратури з проханням надати їхньому журналісту охорону у зв'язку з погрозами.

"Згаданий телеканал, діючи відповідно до не найкращих зразків детективного жанру, повідомив на всю державу, що авторові цих матеріалів почали надходити анонімні погрози, й від імені керівництва редакції звернувся до інших "силових" органів з проханням забезпечити фізичний захист згаданого журналіста", - йдеться у заяві.

(Українська правда; 19.11.2008 р.)

* * *

Словом, міліцейське відомство страшенно обурилося тим, що хтось нарешті зважився розповісти правду про сучасні "методи роботи" структури, яка створена та існує за кошти громадян України для того, аби ЗАХИЩАТИ цих громадян, а не вбивати та не калічити їх заради своїх власних вигод та інтересів. "Обурені" чини МВС і "нахабним" зверненням журналістів про захист від анонімних, але цілком реальних погроз. Тобто, виходить, що від "перевертнів у погонах" навіть захищатись не можна?..

Гаразд, давайте спробуємо розібратись, правду чи неправду розповіли українцям наші колеги з каналу "1+1"? А для цього не будемо звертатись до подій у столиці або у далеких від наших Карпат регіонів держави. Не будемо навіть повертатись у зовсім недалеке минуле, коли на Закарпатті саме міліція влаштувала перший в історії України "міліцейський бунт" восени 2004-го року, порушивши всі існуючі закони держави і влаштувавши збройний напад на громадян на ужгородському стадіоні. Нікого з "бунтівників" не тільки не покарали, а навіть щедро нагородили! А після цього не варто було дивуватись, що уже нинішнього року закарпатська міліція повторила цей "подвиг" і демонстративно відмовилась підкорятись наказам самого міністра МВС України пана Луценка. Все це було і все українцям та закарпатцям чудово відомо. Давайте подивимося, що відбулося на "правоохоронному полі" нашої області протягом лише останнього часу. Ось, наприклад, два повідомлення, що з'явилися минулого тижня на сторінках закарпатських мас-медіа.

* * *

"ОДНА ПАРШИВА ВІВЦЯ ВСЕ СТАДО ПСУЄ

Виглядає, що корупція, хамство та нехтування законами України, яке допускають окремі працівниками міліції, можуть серйозно вплинути на імідж сучасних правоохоронних структур. Подеколи зустріч з такими слугами закону може коштувати громадянину як мінімум морального приниження, а подеколи і втраченого здоров'я, або й життя. Про такі випадки багато разів вже писали українські ЗМІ.

Звичайно, у житті бувають різні ситуації, і під будь-якими погонами на мундирі,  в першу чергу, – людина з притаманними їй шляхетною, гідністю і недоліками. Інша справа, що цей мундир тягне за собою певні обов'язки та правила поведінки щодо оточуючих, тому що міліція покликана забезпечувати охорону прав людини, в першу чергу, й дивитися за дотриманням порядку. Тому ці структури віднесено саме до правоохоронних.

На жаль, окремі працівники міліції інколи під впливом „обставин" забувають про власне покликання.

Свідченням цього є прикра подія, що сталася в обласному центрі минулої суботи.

 Увечері, напроти магазину „Сільвер", що по вулиці Собранецькій, водій ВАЗу, гасаючи містом на великій швидкості, не впоравшись з керуванням свого „сталевого коня", створив аварійну ситуацію. Від удару об бордюр його авто розвернуло посеред дороги. Лише щаслива випадковість дозволила уникнути зіткнення з іншими автомашинами та обійтися без людських жертв і матеріальної шкоди для учасників пригоди.

Однак, без ексцесів у нас не може бути. Виявляється, водієм авто, що створило аварійну ситуацію на дорозі, був пан Головко, який, судячи з посвідчення, яким він розмахував перед носом у присутніх, є працівником міліції. І це б нічого, якби він не обіцяв застрелити іншого водія, що мало не став потерпілим у цій ДТП.

Для більшої вагомості міліцейських аргументів пан Головко викликав на підмогу колег. На місце події прибув пан Василь Цьока, що розігнав з місця пригоди працівників ДАІ, викликаних свідками ДТП. При цьому на адресу потерпілого від хуліганських дій міліціонера продовжували лунати погрози.

Край ганебній події поклали працівники внутрішньої безпеки ГУМВС в Закарпатській області, при появі яких дебошир у погонах з місця події втік. Наразі залишається очікувати реакції прокуратури та керівництва ГУМВС, куди звернувся потерпілий Валентин Бобрик – депутат Ужгородської міської ради.

(Clipnews.info; 17.11.08 р.)

* * *

"ЗВІРІ" У ПОГОНАХ МИТНИКІВ

Вночі на митному посту „Дяково" Виноградівської митниці по-звірячому побили молодого інспектора-митника Івана Молнара. Били не контрабандисти, що намагалися незаконно перемістити через державний кордон партію кримінального товару, а колеги з відділу внутрішньої безпеки Виноградівської митниці.

Як стало відомо з надійних джерел інформації, вчора ввечері на митний пост „Дяково" завітали з перевіркою керівник  відділу ВБ Виноградівської митниці Володимир Чундак та його підлеглий Корпош і влаштували митникам справжній „шмон" з вивертанням кишень та особистого обшуку. 

Молодий інспектор Іван Молнар висловив обурення з таких методів роботи „безпекашів", за що його по-звірячому побили Чундак та Корпош. Як відомо у внутрішню безпеку митниці ці два суб'єкти потрапили з міліції.

Наразі потерпілий з важкими травмами знаходиться в реанімаційному відділені місцевої лікарні, а „безпекаші" намагаються „зам'яти" власний злочин. Все залежить від того, чи нададуть Чудак та Корпош районній прокуратурі, куди надійшла заява від потерпілого, „вагомий доказ" непричетності до побиття колеги – митника. Звісно такий варіант розвитку прокурорського розслідування вже добре знайомий закарпатцям.

На жаль останнім часом зусиллями закарпатської прокуратури жертва стає злочинцем, а злочинець якщо не жертвою, то білим ягням. Саме так намагаються змалювати обставини події посадові особи причетні до неординарної події на Виноградівській митниці".

(Clipnews.info; 16.11.2008 р.)

* * *

"НЕЛЮДА У ПОГОНАХ – ДО ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ

Пише вам мукачівець, пенсіонер Віктор Ваш. У минулому номері ви друкували матеріал з приводу бандитських дій працівника міліції Василя "Шкварі" (Швардака), який, знаходячись у нетверезому стані, просто так, бо йому щось не сподобалося, взяв та побив іншого хлопця, який відпочивав там же з друзями. Це мене шокувало. Куди дивиться керівництво закарпатської міліції? Чому воно покриває такі безчинства своїх підлеглих? Чому немає офіційної заяви з цього приводу прес-служби УМВС? Я читаю уважно і "Відомості міліції". Але там про це – повна тиша. Чи не тому, що родина цього бандита має тісні зв'язки з Геннадієм Москалем? Що вони, як стверджують мукачівці, навіть відпочивають разом?! Прошу вас не припиняти публікації про подальший розвиток цієї історії. Нелюд у погонах має бути покараний!..

Віктор Ваш, м.Мукачево".

("Правозахист", №40(270),18.11.2008 р.)

* * *

А минулої середи у Центрі журналістських досліджень відбулася зустріч журналістів кількох закарпатських видань з матір'ю молодого мукачівця Анатолія Петруненка, який 40 днів тому загинув від звірячих побоїв, завданих йому співробітниками карного розшуку Мукачівського МВВС. Імена цих "нелюдів у погонах" відомі не лише журналістам, але й органам прокуратури, яка, здається, щось там розслідує з приводу наглої смерті молодої людини. Але це "розслідування" чомусь не перешкоджає підозрюваним у вбивстві і понині спокійнісінько працювати в міліції, носити офіцерські погони і ганьбити честь офіцера і співробітника органів МВС. Детальніше ми ще розповімо про цю жахливу історію. І не лише ми, сподіваємося, але й інші мас-медіа. У Мукачеві це далеко не перший випадок, коли місцеві "менти" влаштовують криваві розправи з мешканцями цього славного міста. Але досі ще ніхто з "нелюдів у погонах" так і не був покараний належним чином. І "неналежним" також… Саме тому люди і називають сьогодні міліцію "нелюдами", "звірями у погнах" та іншими неприємними епітетами. І це, як бачимо, не вигадка журналістів. Підлеглі пана Луценка, перед тим, як писати сердиті "заяви", могли б не полінуватись і продивитись коментарі до будь-якого з матеріалів у "Інтернеті", який розповідає про "подвиги" наших ментів. І там вони б побачили словечки, куди крутіші за "звірів" та "нелюдів". А коментарі пишуть не журналісти: це і є справжня думка народна, громадська оцінка будь-якої події або особи. Хочете знати, що думають про нашу міліцію самі закарпатці? Ну, то прочитайте хоча би ось цей коментар до публікації "ЗВІРІ" У ПОГОНАХ МИТНИКІВ" на сайті "Clipnews.info": "18 листопада 2008, 20:22; "Гость: ВСІ МЕНТИ -- ПОДОНКИ!".

Не знаємо, як міліцейському керівництву, а нам дуже прикро за такий імідж головної правоохоронної структури України, який створили, до речі, не ми, журналісти, а самі ж міліцейські "художники". І ми не зможемо змінити цей "імідж" навіть тоді, якщо будемо розповідати гарні казки про міліцію у кожному випуску наших газет або у телепрограмах. Порядок у своїй хаті мають навести самі ж господарі, а не гості!..

Ігор Чарнота,

Центр журналістських досліджень

Інтерв’ю з матір'ю молодого мукачівця Анатолія Петруненка, який 40 днів тому загинув від звірячих побоїв, завданих йому співробітниками карного розшуку Мукачівського МВВС у відеоролику