В Ужгородському прес-клубі відбулося засідання на тему «Закарпатський споживач у контексті фінансової кризи: як можна зберегти гроші у кредитних спілках області». На сьогодні кредитні спілки Закарпаття не зупинили видачу кредитів населенню, на відміну від банків. Президент програми захисту вкладів кредитних спілок, голова консультаційно-координаційної ради при Держфінкомпослуг Андрій Оленчик запевнив, що немає підстав хвилюватися за гроші, які перебувають у кредитних спілках: «Весною, коли малий бізнес зупиниться, фермерам не буде за що посіяти, тоді з’ясується, що врятувати населення зможуть лише кредитні спілки. Банки не будуть кредитувати, а держава тоді зрозуміє, що потрібно підтримати не лише капітал акціонерів банків, а кредитні спілки, які є об’єднаннями громадян-вкладників». На думку Андрія Оленчика, криза буде тривалою, у наступному році настане її активне фаза, а у 2010 — рецесія. «Такої проблеми на фінансовому ринку та у банківській сфері ще не було в історії людської цивілізації за останні 50 років. Її можна порівняти хіба з депресією у 30-ті роки в США чи спадом у Європі після Другої світової війни. Кризи — невід’ємна частина розвитку економіки, питання лише в тому, як держави її переживають. Нинішні проблеми боляче вдарили по фондовому ринку і банківській системі, натомість кредитні спілки практично не відчувають труднощів. Проблеми є лише у тих регіонах, де напередодні тривала агресивна інформаційна кампанія, очевидно, замовлена конкурентними структурами».
А. Оленчик пояснив, що кредитні спілки є менш вразливими до кризи, оскільки переважно це локальні організації, не залежні від боргових запозичень, від валюти. Вони добре знають своїх вкладників, які одночасно є співвласниками спілки. Це характерно і для інших країн, де неодноразово саме кредитні спілки ставали рятівними інструментами кредитування в умовах економічної кризи. «У нашій державі кредитні спілки мають ряд переваг, оскільки вони ніколи не працювали з фондовим ринком, не були задіяні у схемах фінансування будівництва житла, не працювали з іноземною валютою, не мають боргів», — свідчить фахівець.
Василь Шерегій, голова Ради закарпатської ліги кредитних спілок, голова Правління кредитної спілки «Бескид» розповів, що Закарпатська ліга кредитних спілок була створена у 2005 році, до неї входять 14 із 25 зареєстрованих в області спілок. «Відтепер кредитні спілки будуть консолідуватись, щоб спільно побороти негативні явища фінансової кризи. Згодом можна буде говорити і про об’єднання коштів для захисту вкладів. Криза сприятиме тому, що спілки входитимуть до програми об’єднання коштів і гарантування вкладів», — вважає В. Шерегій. Наразі членами закарпатських кредитних спілок є 113 тисяч осіб. Стосовно вилучення вкладів населенням, то у закарпатських кредитних спілок відсоток таких не перевищує 1%.
Неля Тирпак, голова Правління кредитної спілки «Нова» повідомила, що представники кредитних спілок Ужгорода та Закарпаття проводять спільну конференцію, участь у якій візьмуть більшість учасників ринку для обміну досвідом.
Олексій Волотовський, заступник директора з регіонального розвитку Всеукраїнської асоціації кредитних спілок повідомив, що за безкоштовним телефоном «гарячої лінії» (8 880 309 15 10), яка працює з 10.00 до 18.00, можна дізнатися, чи входить та чи інша спілка до всеукраїнської асоціації і чи є вона учасником Програми захисту вкладів. Сьогодні, за словами О. Волотовського, більш свідомими стають як фінансові організації, так і громадяни, які добре рахують гроші, відсотки, можливі загрози та переваги.
Натомість лише кредитні спілки підтримали програму фінансового навчання, за якою громадяни можуть навчитися керувати грошима, рахувати реальні відсоткові ставки, планувати та убезпечувати бюджет своєї сім’ї. «Банки у такому проекті зацікавлення не виявили», — сказав Олексій Волотовський. Він також порадив закарпатцям перед співпрацею із кредитною спілкою поцікавиться, як довго вона працює, чи має ліцензії, чи зареєстрована у державному реєстрі, чи є членом асоціації чи ліги на всеукраїнському рівні.