Грудень - на носі. А саме на початку грудня, якщо хто забув, міністри закордонних справ країн-членів Північноатлантичного альянсу мають вирішити долю заявок Грузії та України на приєднання до Плану дій щодо членства в НАТО (ПДЧ).

Яким буде це рішення, зрозуміло - ПДЧ Києву й Тбілісі не бачити. Однак іще кілька днів тому здавалося, що на грудневому натовському саміті ПДЧ для України стане предметом якщо не гарячої дискусії, то, принаймні, цікавої розмови. Дипломати Німеччини і Франції шукають формулювання, які дозволять знайти компроміс у питанні євроатлантичної інтеграції України і Грузії, повідомила німецька Sueddeutsche Zeitung. Мовляв, Париж і Берлін, які проти ПДЧ для України, виробляють спільну позицію - аби ефективніше протистояти на саміті США, що хочуть “пробити” українську заявку...

Схоже, дарма німці з французами старалися. Сполучені Штати вважають надання Україні ПДЧ неактуальним, повідомив американський посол у Києві Вільям Тейлор. Мовляв, Вашингтон за, але переконувати тих, хто проти, на грудневому саміті не буде. Є інший варіант: коли Україна досягне критеріїв, необхідних для членства в НАТО, тоді, якщо забажає, і вступить в Альянс - без жодного ПДЧ. “Процес приєднання до ПДЧ, можливо, вже не актуальний, - заявив Вільям Тейлор. - Він настільки заполітизований і контроверсійний, що, можливо, варто від нього відмовитися. Існують інші шляхи, як підійти до наступного етапу - членства. Польща, Угорщина і Чеська Республіка не мали ПДЧ, вони приєдналися до НАТО, як тільки досягли критеріїв”.

Думка не нова. Пригадую, щось подібне казав екс-міністр оборони України Анатолій Гриценко: давайте відкличемо заявку на ПДЧ, бо і так не пройде, - а самі будемо все робити так, нібито ми цей план виконуємо... Варіант можливий - якби Україна була Польщею або Угорщиною. У вітчизняних же політичних реаліях уявити це собі надзвичайно складно. Фактично наша євроатлантична інтеграція відкладається у довгий ящик... План дій - це реальний інструмент, за допомогою якого можна би було підготуватися до членства в Альянсі. Без ПДЧ декларація НАТО про те, що Україна колись зможе стати його членом, так і залишиться лише декларацією. Не наповненою жодним практичним змістом.

Чому “з’їхали” з теми американці? Світова криза, думаю, зіграла не головну роль. Головним аргументом Франції і Німеччини, коли вони заперечували можливість приєднання Києва до ПДЧ, була політична нестабільність в Україні. “У них там такий бардак, постійні вибори - ну про що ви говорите?”. І після цього в нас розпалася коаліція і були призначені дострокові парламентські вибори... Я не стверджую, що так звана демократична коаліція була найкращою з усіх можливих. Але, з огляду на майбутні грудневі рішення натовського саміту, ініціатори розпаду тої коаліції могли й почекати. Утім, зараз це вже не має особливого значення...

«Уряд України не зміг правильно оцінити нові можливості, які виникли, і не спромігся зосередити зусилля на реалізації одного з ключових завдань і продовжити необхідні реформи, підкріплені відповідними ресурсами», - заявив заступник глави Секретаріату Президента України Андрій Гончарук. Як ви думаєте, про що це він? Уявіть собі, про ПДЧ! От “не спромігся” Кабмін “зосередити” - тому й не дадуть. А всі решта в нас просто так, погуляти вийшли...

http://www.wz.lviv.ua