Тему для цієї статті, можливо самі того не відаючи, підказали кобеляцькі двірники. Вони прямо на вулиці, метучи сміття, поскаржились: «Що ж це таке, ми тут в Кобеляках добросовісно працюючи, лише по 450 гривень заробляємо. А он у сусідніх Санжарах за ту ж роботу по 800 платять». Пригрозивши, що будуть страйкувати, звірники попросили дізнатись, чому існує така диспропорція у розмірі заробітної плати.
Та, як всім відомо, зарплата двірників є лише невеличкою складовою комунального господарства будь-якого міста чи містечка. І якщо вже «зачіпатись» за новосанжарський комунгосп, то більш ґрунтовно і детально. Тоді вже й можна порівнювати його з кобеляцьким.
Про будні, успіхи і проблеми новосанжарських комунальників «ЕХО» розповідали селищний голова Андрій Река та його заступник Валентин Івашина.
Почнемо із зарплати. Дійсно, люди, які прибирають сміття на вулицях Нових Санжар, отримують зарплату практично вдвічі вищу, аніж їх кобеляцькі колеги. Не називаючи через конфіденційність даної інформації точних цифр, скажемо – в Нових Санжарах прибиральники отримують «на руки» близько 900 гривень. Як розповів Валентин Миколайович, у селищі даною роботою займається не комунгосп. При раді створена спеціальна бригада по благоустрою. Нині в ній працюють 12 чоловік. В обов’язки робітників цієї бригади входить очищення вулиць від сміття, утримання в належному порядку об’єктів селищної інфраструктури – містків, альтанок, місць для відпочинку, вуличного освітлення, кладовища. Ритуальні послуги в Санжарах надають виключно приватні підприємці.
А ось вивезенням сміття від фізичних та юридичних осіб, водопостачанням, каналізуванням займається селищний комбінат комунальних послуг. Це вже самостійна юридична особа. Цікаво, що вивезення сміття від населення у Нових Санжарах, як і в Кобеляках, є окремою послугою. Люди мають абонентські книжки і платять 3 гривні 50 копійок з чоловіка за місяць. Рівень оплати – майже 100 відсотків. Двічі на тиждень сміттєвози виїжджають на вулиці селища згідно із розробленим графіком: з 6 ранку до 7.45 і з 17 до 20-ої години. Мешканці Нових Санжар виходять із пакетами чи мішками для сміття до спеціально відведених місць і складають там відходи. Збоїв у рейсах сміттєвозів практично не буває.
Дуже цікаво селищне керівництво привчало земляків до такого порядку. За словами Віталія Івашини, більше місяця сміття вивозили безкоштовно. Потім попередили людей, що потрібно платити. Звичайно, дисципліновано платити і складувати сміття у визначених місцях побажали далеко не всі. Тоді селищна рада вдалась до радикальних заходів. Всім нерадивими і недисциплінованим землякам їх сміття повкидали назад у двори. Так відбувалось два тижні. І з того часу в Нових Санжарах на вулицях і біля дворів людей порядок. І всі платять.
Розповів Віталій Івашина і про досвід боротьби з порушниками правил благоустрою. Це ті люди, котрі захаращують тротуари та газонні території будівельними матеріалами, не прив’язують собак і тому подібне. Кожного дня по вулицях селища ходить інспектор по благоустрою і задокументовує всі помічені порушення. А потім попереджає громадян про необхідність їх усунення. Одним для цього дають сім днів, іншим – 14. Якщо припис вчасно не виконується, то адмінкомісія штрафує порушника. Все просто і чітко. І ніякого крику про порушення прав людини в Санжарах не здіймають. Тут кобеляцькій владі, безумовно, є чому повчитися у новосанжарських колег.
Тариф на водопостачання для населення в Нових Санжарах становить 2,05 гривні при наявності лічильника і 2,16 – за його відсутності. Для дитячих садків вода коштує 4,50, для інших споживачів - 6,45. Виведення рідких нечистот в приватному секторі коштує 16 гривень за кубометр, для інших споживачів – 17,57. Цей тариф діє з 1 квітня 2008 року. З Нового року селищна рада буде вирішувати питання про його підвищення.
А тепер найцікавіше – квартплата. Селищний голова Андрій Река на запитання щодо її розміру, в свою чергу запитав: «А що це таке?» І продовжив: «Дах потрібно в багатоквартирному будинку поремонтувати? Відмостку полагодити? Люди збирають гроші і наймають виконавця. В основному це наш комбінат. Можна звертатись і до підприємств. Квартири ж усі приватизовані, от їх жителі самі за все й платять. Потрібно провести освітлення – платіть, потрібно гілки обрізати – платіть. Ми ж не при комунізмі живемо».
Тобто в принципі всі 30 багатоквартирних будинків у Нових Санжарах живуть по правилах ОСББ (об’єднань власників багатоквартирних будинків). Хоча офіційно жодне подібне об’єднання в селищі не зареєстроване.
Повертаємось у Кобеляки. Тариф на водопостачання для населення тут становить 2,06 гривні. Тобто на копійку дорожче, аніж у Нових Санжарах. Він теж вступив у дію з 1 квітня 2008 року. І теж після Нового року буде переглядатись. За поки що неофіційним прогнозом, вода в Кобеляках подорожчає на 50 копійок. Бюджетні установи за воду платять 4,85, інші споживачі – 6,19. Водопостачанням у райцентрі відає ККП «Водоканал», де працює 20 чоловік.
Вивезенням сміття, благоустроєм, освітленням вулиць, ритуальними послугами, саночисткою, доглядом за дорогами в місті займається комунальне підприємство «Міська сервісна служба». Там працює 35 чоловік, із них 3 двірники.
Абонплата за вивезення сміття становить 1 гривню 60 копійок з людини, що вдвічі менше, аніж у Нових Санжарах. Рівень оплати – 30%. Сміття вивозять спеціальні машини, пристосовані для завантаження контейнерів. Зараз на вулицях міста стоять 77 контейнерів. У грудні будуть встановлені ще 30. Їздять контейнеровози по графіку двічі на тиждень.
В місті діють 7 ОСББ. В листопаді в Кобеляках також практично зникло таке поняття, як квартирна плата. Адже ККП «Водоканал» фактично відмовилось надавати послуги по догляду за прибудинковими територіями, не подавши документи на спеціальний конкурс.
Секрет вищої зарплати новосанжарських двірників у тому, що вони не працюють у спеціалізованому комунальному підприємстві. У Кобеляках «Міська сервісна служба» платить ПДВ та десятки інших податків, і грошей на підвищення зарплати двірникам вже не залишається. В разі відповідної реорганізації кобеляцькі прибиральники вулиць теж зможуть отримувати більше.
І останнє – найголовніше. І в новосанжарського селищного голови Андрія Реки, і в кобеляцького міського – Олександра Ісипа є чому повчитися. Перший утримує селище в чистоті завдяки фантастичному особистому ентузіазму та вмілій роботі з депутатами і головами вуличних комітетів. Другий поступово створює цілу систему вивезення і утилізації відходів, вміло залучаючи гроші з обласного і державного бюджетів.
Це добре. Погано те, що і Реці, і Ісипу доводиться бігати, думати, робити відкриття самостійно. А повинна працювати чітка державна система, потрібні ясні і зрозумілі, а головне – сучасні закони. А їх немає. Але це – інша історія.