Всього: 3486 Нових сьогодні: 0 Нових учора: 0 Нових за тиждень: 0 Нових за місяць: 1 Із них: Новачків: 1111 Продвинутих: 2363 Журналістів: 5 Модераторів: 3 Адмінів: 4 Із них: Чоловіків: 2733 Жінок: 753
Це остання хлібина, остання. Очі горем налиті вщерть, Батько й діти не їли зрання. Це остання хлібина, остання. Після неї – голодна смерть…
Минулого вівторка у Кобеляцькому будинку дитячої та юнацької творчості проходив захід «Запалимо свічки» у світлу пам'ять жертвам Голодомору 1932-1933 років в Україні. Діти вшановували цей тяжкий для українського народу день хвилиною мовчання. А потім читали вірші, співали пісні, присвячені пам’яті жертв Голодомору. Ведуча заходу Вікторія Кузема, керівник гуртка «Літературна світлиця», допомагала кожній дитині усвідомити, який тяжкий час довелось пережити їх пращурам. А щоб не згасало полум’я пам’яті у їх серцях, гуртківці подарували хореографічну композицію «Свіча». На столі лежить хлібина. Поруч - кетяг калини і сніп із п’яти колосків, перев’язаних чорною стрічкою. Трішки осторонь розміщені вироби гуртківців відділу декоративно-прикладного мистецтва, зокрема виставка художніх робіт, на яких дитячою рукою зображений голод тих страшних років. Серед малюнків можна побачити також дівчинку, яка тримає велетенський сніп пшениці, і сонце, і зелені поля… Діти пам’ятають. І віримо, що ніколи не дозволять цій страшній біді знову повернутись.