Всього: 3486 Нових сьогодні: 0 Нових учора: 0 Нових за тиждень: 1 Нових за місяць: 1 Із них: Новачків: 1111 Продвинутих: 2363 Журналістів: 5 Модераторів: 3 Адмінів: 4 Із них: Чоловіків: 2733 Жінок: 753
«І чубимось, як горобці у просі, І валимо на всіх, що голі й босі, А ще й – дивись! – пнемося в козаки.» Б.Олійник
Після того, як мене нещодавно обрали головою комісії з розгляду скарг і заяв громадян Кобеляцької районної громадської організації українських споживачів, я вже отримав декілька скарг і звернень з питань надання житлово-комунальних послуг і порядку встановлення тарифів на них та ряд запитань на зразок «що буде з житлом комунальної власності?» Про все це багато писали на сторінках «ЕХО». Прикро констатувати, але при тій ситуації, що склалася в країні, єдине, що може зробити організація - це звернутися до суду за захистом законних вимог споживачів (при умові наявності відповідного договору). Але, по-перше, договору на надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у мешканців будинків комунальної власності вже немає. Так вирішили за вас. Простіше ж послуги ніякі не надавати. По-друге, звернення до суду - це зайвий клопіт, витрачання коштів і нервів. По-третє, відомо ж, що не всі рішення суду виконуються. Такий стан речей в Україні дехто з чиновників чомусь називає «правовою державою», а дехто - «громадянським суспільством». Та на мою думку, все, що може вирішуватися без суду, саме без нього і має вирішуватися. Що, в суддів іншого клопоту немає, як вирішувати ті питання, за які хтось із чиновників зарплатню отримує? Повинен діяти закон, а чиновник має відповідати за його дотримання. Тільки чомусь здається, що дехто, добре знаючи ментальність народу, навмисне винайшов для нього так зване «місцеве самоврядування». Саме до його компетенції законом віднесено вирішення питань утримання житла в належному стані і встановлення відповідних тарифів. І якщо цей колегіальний орган влади порушує закон, то «знайти правду» пересічному громадянину майже неможливо. Органи влади вищого рівня будуть направляти вам відписки, а на особистому прийомі повідомляти щось на зразок: «Ви ж самі обрали». Повідомлю, що депутат міськради Людмила Пряхіна і я написали кіпу звернень до органів влади вищого рівня щодо порушення чинного законодавства в сфері надання житлово-комунальних послуг. В отриманих відповідях такі поважні організації, як Антимонопольний комітет України, Головне управління житлово-комунального господарства Полтавської ОДА, обласна організація захисту прав споживачів, Головне управління МНС, стверджують, що порушення мають місце. Навіть приписи вручили відповідним посадовим особам щодо усунення порушень. І що? Та нічого. Результат ніякий. «Собаки гавкають, а караван іде», - так колись сказав міський голова у своєму інтерв’ю тижневику. Прислів’я, звичайно, мудре, та з іншого боку, «Восток - дело тонкое». Далі - більше. Читав на Інтернет-сайті міської ради протоколи сесій, донедавна для громади секретні, що… Тримайтеся! Тут краще просто процитувати. Отже, витяг з протоколу сесії тринадцятої сесії Кобеляцької міської ради п’ятого скликання від 06 травня 2008 року: «Міський голова … вніс на голосування пропозицію заступника міського голови О.В.Письмака. ГОЛОСУВАЛИ: „за” – 29, „проти” – 0, „утримались” – 0, „не голосували” – 1. ВИРІШИЛИ: відхилити протест прокурора Кобеляцького району від 31.03.2008 року №606 на рішення виконавчого комітету Кобеляцької міської ради від 29.03.2007 року №198 „Про встановлення тарифів ККП „Міська сервісна служба” на послуги з вивезення та розміщення твердих побутових відходів”. ГОЛОСУВАЛИ: „за” – 26, „проти” – 1, „утримались” – 2, „не голосували” – 1. ВИРІШИЛИ: відхилити протест прокурора Кобеляцького району від 31.03.2007 року №607 на рішення виконавчого комітету Кобеляцької міської ради від 29.03.2007 року №201 „Про коригування тарифів ККП „Водоканал” на комунальні послуги централізованого постачання холодної води”. Ось так, шановні! Все, «приїхали». Депутати, яких ви обрали, відхилили протест прокурора району про порушення законодавства! То що тоді говорити про якісь громадські організації? Тепер до депутатів і звертайтеся. Згадуйте, хто за кого «голосував», хто якій політичній силі симпатизував, за кого був ладен опоненту, вибачте, очі видряпати. Що це за політичні партії? Поміркуйте, проаналізуйте приведений витяг з протоколу. У газеті «Полтавська думка» за 11.12.2008 року є стаття з красномовною назвою: «Якщо люди мовчать, то нехай тоді і не стогнуть». Мало того, що люди мовчать, вони ще й висновків для себе ніяких не роблять. Тих самих знову оберуть. От пише Ігор Філоненко в редакційній статті в минулому номері «ЕХО», що необхідно «піднятися з колін». І не тільки в останньому номері, а майже в кожному є щось подібне написане, та все марно. Тільки жаліються: «Нікому ми не нужні». Та звісно, нікому. Кому ж ви будете «нужні», якщо ви самі собі «не нужні». Тут доречно процитувати нашого земляка Бориса Олійника:
«То перше, аніж винного шукати, Позиркуючи на сусідську хату, Ти краще до люстерка підійди Та глянь у нього, обітерши порох. Впізнав себе? Ото і є твій ворог! А ти в чужих дошукуєш біди».
А можна й інші рядки Бориса Ілліча привести: «Невже ти, сивий, хрещений на криці, І досі віриш, як дитя, – у сон, Що прийде хтось у царській багряниці І принесе тобі Новий Закон?»
Ну такі вже встановила обрана вами еліта «правила гри», що громадяни повинні приймати активну участь у громадському та політичному житті і в вирішенні питань свого ж побуту. Назвали ці правила «місцевим самоврядуванням». От і «самоврядовуйтеся». Може, докеруємося, що буде в нас, як ще один земляк, Микола Гоголь, писав: «Слушайте!.. Еще не то расскажу: и ксендзы ездят теперь по всей Украйне в таратайках. Да не то беда, что в таратайках, а то беда, что запрягают уже не коней, а просто православных христиан.» Ось подейкують, що скоро в Григоро-Бригадирівці американські індіанці будуть зелений туризм розвивати, товстосумам козацький побут демонструвати. Дивись, пройде час і буде майже по Олійнику:
« … і нам розкаже гід, Що тут колись Жили, пак, українці… - А є хоч слід? -Та от … схолов і слід.»
Р.S. Наостанок. Для новітніх істориків, філософів і філологів: місцеве самоврядування у нас починав запроваджувати ще «любимий» критиками минулого В.Ленін. Бо слово «ради» - це російською «совєти», а суть їх така самісінька, з тою різницею, що раніше до них не пропонувалося обирати тих, хто народ «оббирав», а зараз навпаки. Так що це? Відчуття дежавю, чи любимі українцями граблі? Новітні вандали сплюндрували Стелу борцям за владу Рад, не знаючи, що раніше за Ради кров проливали, а новому поколінню вони, можна сказати, з неба впали. Тепер перед ними усього одна проблема. Як цим Радам дати раду. Бо як не крути, а це все-таки єдиний відомий механізм реалізації демократії. Тож або з печі злазити потрібно, або так довіку на люстерко і кивати. Іншого не існує. Такий виходить розклад. Але є думка, що хтось завжди використовує загалом хорошу ідею «Совєтов» чи «Рад», як, до речі, і демократії, коли потрібно народ «розвести» чи використати. А використовують завжди, вибачте, дурніших. От і думайте…. Щоб слід не схолов.
Валерій Коробчинскьий, Голова комісії з розгляду звернень громадської районної організації українських споживачів
Цим питанням вже задавалися відвідувачі нашого сайту, та й взагалі "на вулиці". Але на звіти перед народом настільки вже "поклали", що навіть на офіційній сторінці ради в меню сайту "Довідкова інформація - Відомості про закупівлі та державні кошти" нічого немає. Вірніше самої сторінки навіть немає. А навіщо його перед людьми звітувати ще там про щось?..
Підтримою! Настав час вставати з колін, боротися, захищати свої права. Годі скиглити та плакатись! Впершу чергу треба місцеву владу заставити працювати для кобеляччан. Спитати районну та міську ради про їх роботу. Шановні Жуков та Ісип, де ваші звіти перед громадою про роботу??????
Головна 
