Всього: 3485 Нових сьогодні: 0 Нових учора: 0 Нових за тиждень: 1 Нових за місяць: 1 Із них: Новачків: 1110 Продвинутих: 2363 Журналістів: 5 Модераторів: 3 Адмінів: 4 Із них: Чоловіків: 2733 Жінок: 752
Шановна редакціє! Прохаю Вас надрукувати мого листа. Я пенсіонерка, маю більше 40 років трудового стажу (більше, ніж віку декому з керманичів), отримую пенсію в 650 грн. Але мова не про це. Я постійно відвідую зустрічі з фахівцями міських і районних служб і керівниками установ та організацій, які організовує ветеранська організація міста. Після одного із таких заходів, який відбувся 27 листопада, я три дні пролежала в ліжку з гіпертонічним кризом. Була в той день зустріч ветеранів з директором Кобеляцького КП «Водоканал» Ю.І.Тагадюком. Що ж мене вивело з рівноваги? Після заданого мною запитання про проблеми житлово-комунального господарства мені в черговий раз дорікнули тим, що я в свій час отримала безкоштовно квартиру. При цьому нам не пояснюють, за що ми півстоліття сплачували квартирну плату і на що вона витрачалася. Виходить так, що тепер ми довіку винні молодим керманичам? Було нас на цьому зібранні лише 3 чоловіки, які проживають у квартирах, решта присутніх пенсіонерів - мешканці приватного сектору. І між нами, в черговий раз, влада провела кордон. Чому в черговий раз? Та тому, що це питання вже висвітлювалося в газеті, дехто навіть статті писав, направлені на захист бездіяльності міської влади у сфері надання послуг з утримання будинків і прилеглих територій, висловлюючи думку про те, що потрібно, мовляв, було будувати собі будинок і жити так, як подобається, а не вимагати тепер чогось від влади. До речі, законно вимагати. Хочу заявити, що ні пан Ю.Тагадюк, ні міський голова до отримання моєю сім’єю квартири ніякого відношення не мають. І не ваша це заслуга, панове. Ми у свій час працювали, отримували заробітну плату не по 5-10 тисяч, як деякі чиновники зараз, тому держава і надала нам квартири, які всі без виключення збудовані моїм поколінням. У Кобеляках близько тридцяти багатоповерхових будинків, і всі вони збудовані з 1960 по 1990 рік. Підрахуйте, отримаєте один будинок у рік. А скільки ви збудували за 18 років незалежності? Жодного будинку! Між іншим, хочу просвітити молоде покоління начальників, що раніше певній категорії людей, які перебували на державній роботі, законом заборонялося не лише красти, а й будувати власний будинок. Тож виходить так, що не всі мали можливість будинок збудувати. Дивно, що переписувачі історії і ті, хто дорікає старшому поколінню отриманими квартирами, цього не знають. Чи може їх вже «жаба давить», що не належать їм ці квартири, не можуть вони їх до рук прибрати? Про це міський голова відкрито жалкував на громадських слуханнях, мовляв, квартири приватизовані, і міська рада не може тепер ними розпоряджатися на свій розсуд. А дехто з працівників комунальних служб навіть пропонував «посадити всіх пенсіонерів на вантажівку і відвезти на смітник». Цікаво, тариф на таку «послугу» виконком уже затвердив? Ми працювали на державу, а не обкрадали її, щоб будувати крамнички і будинки, але, на превеликий жаль, «новітні» цього не розуміють. І в тому велика наша біда.
Тамара Гладка, пенсіонерка, учасник війни, Кобеляки http://exo.at.ua
Головна 
