Всього: 3486 Нових сьогодні: 0 Нових учора: 0 Нових за тиждень: 1 Нових за місяць: 1 Із них: Новачків: 1111 Продвинутих: 2363 Журналістів: 5 Модераторів: 3 Адмінів: 4 Із них: Чоловіків: 2733 Жінок: 753
Так, дійсно. Як добре було б чистої безхмарної зимової ночі подивитись на рідкісний метеорний потік у справжнісінький телескоп! Але для цієї справи потрібні: по-перше – сам телескоп, по-друге – елементарні знання астрономії. Виявляється, і з тим, і з іншим сьогодні проблемно. З ким же мені було поговорити про астрономію, як не з Анатолієм Феодосійовичем Козаком – людиною, яка не лише викладає цю дисципліну в Новосанжарському НВК, але й цією наукою, як кажуть, живе. Першим ділом я поцікавився у свого співрозмовника - як же це так, астрономію у школі вже, виходить, відмінили зовсім? - Зараз такий предмет, як «Астрономія», входить до шкільного компоненту необхідних наук, і вже безпосередньо директор школи вирішує – проводити чи не проводити, скільки годин давати під цей предмет. Є 11-ті класи, де я не читаю астрономію взагалі. В інших програмою закладено півгодини на тиждень протягом року. Я вважаю, що за такий термін можна розповісти лише «ази», не більше. - Виходить, що номінально предмет є, а фактично навчити цікавій науці не вистачає часу? - Я намагаюся надолужити те, що не встигли, на факультативі – складаю план позакласних занять. Половина – це теорія, якою ми займаємось після уроків, інша половина – спостереження. Ходять на мої заняття з усіх 11-х класів, у підтвердження того, що інтерес до науки «Астрономія» є, але шкільна програма його не задовольняє. Дуже захоплюють учнів нічні спостереження за зоряним небом. - Якщо, наприклад, у мене є бажання влаштувати такі зоряні спостереження вдома, то в яку суму мені обійдеться придбання телескопа? - У нас телескоп із лінзою діаметром 100 мм дає збільшення у 25, 45 і 100 разів. У 1970-му році він коштував 98 рублів, а сучасний стократний голандського виробництва – близько 1500 у. о. - Що можна побачити у такий телескоп? - При 100-кратному збільшенні ми спостерігаємо фази Венери; супутники Юпітера – Іо, Ганімед, Калісто і Європу; кільця Сатурна, його найбільший супутник – Титан. Звичайно ж, об’єктом особливої уваги є супутник Землі – Місяць. Я демонструю учням кратери на поверхні нічного світила, досить високі – від 5 до 10 км – гори, приблизні місця посадки автоматичних станцій та пілотованих кораблів. У телескоп можна також краще роздивитися Туманність Андромеди або Чумацький Шлях. - Дуже добре, що у Нових Санжарах є такий ентузіаст, як ви. А як щодо послідовників і наступників? - Багато учнів хотіли б займатися астрономією і після школи. Але… обставини складаються не на користь науки. Ця галузь, на жаль, сьогодні не є популярною і не підтримується ні матеріально, ні морально. Тому здібні юнаки та дівчата йдуть навчатися на менеджерів, економістів, будівельників, але ніяк не на астрономів. Шкода, адже ця наука допомагає людині перш за все визначити своє положення у величезному Всесвіті. Ще Анатолій Феодосійович висловив сподівання, що у держави колись знайдеться і час у шкільних програмах, і кошти на розвиток науки, за якою, він переконаний, – майбутнє. Та це – справа майбутнього. А поки що, шановні читачі, дочекайтеся безхмарної і безмісячної ночі та спробуйте побачити в зоряному небі котрогось із гемінідів або урсідів. Заодно пригадаєте і щось із курсу астрономії – не завадить.
Головна 
