Всього: 3485 Нових сьогодні: 0 Нових учора: 0 Нових за тиждень: 0 Нових за місяць: 0 Із них: Новачків: 1110 Продвинутих: 2363 Журналістів: 5 Модераторів: 3 Адмінів: 4 Із них: Чоловіків: 2733 Жінок: 752
Навіть тих діток, які не мають батьків, або тих, котрі позбавлені батьківського піклування. У школах Новосанжарського району таких дітей – 39. Але приїхати до Нових Санжар 19 грудня змогли лише 24 учні. Саме для них у День Святого Миколая в Новосанжарському БДЮТ влаштували свято. Начебто дитяче, але водночас і доросле. Бо дорослі «дяді», котрі завітали на свято, зверталися до маленьких слухачів як до рівних. Спочатку школярів поздоровив заступник голови Новосанжарської РДА Андрій Любко. Він, зокрема, побажав, аби, незважаючи ні на що, наші діти частіше були усміхненими. Дуже правильні слова, адже саме для цих дітей усмішка є не такою частою гостею, як сльози і смуток. Борис Федоренко, заступник голови районної ради, припустив, що у такий день кожному керівникові та представникові влади хочеться бути Миколаєм і роздавати дітлахам подарунки. Миколі Тарану, начальнику відділу освіти, вранці 19 грудня зателефонував онук і запитав: «Дідусю, мені вночі Святий Миколай приніс подарунок від тебе. Як це можливо? Адже ти – у Нових Санжарах, а я – у Києві!?» - «На те воно і свято, щоб траплялися дива!» - відповів Микола Григорович. Побажав вірити в казку він і присутнім школярикам. Отець Олексій зі Свято-Троїцької церкви нагадав, що Святий Миколай приносить подарунки лише тим дітям, котрі добре себе ведуть і слухаються старших. Присутні в залі маленькі учні, певно, були цілий рік слухняними, бо отримали з рук дорослих гостей свята кожен по казковому подарунку. А потім був імпровізований концерт, артистами у якому виступили вихованці дитячого садка «Сонечко». Був розіграш призів безпрограшної лотереї, спонсором якої була Свято-Троїцька церква. Недорогими були ті призи – ручки, маленькі блокнотики, олівці, брелки. Можливо, для нас із вами вони б видалися смішними. Але для тих, хто їх отримував, ці дрібнички були дійсно цінними. Бо це – який не який, а подарунок, сюрприз, яких не так багато у їхньому житті. Були ще і конкурси, і ретельно вивчені та розказані вірші. І був сміх дітей – найдорожча плата для усіх, хто готував і проводив свято. Тільки б частіше з’являлися ці усмішки І щоб не лише Святий Миколай згадував про цих діток, а й менш святі благодійники. Трапляються ж дива у цей день, чому б їм не статися в інші?