Фінансово-економічна криза сьогодні вже не просто предмет обговорення, її відчули на собі тисячі мешканців Чернігова. Почалась вона у фінансовій сфері, далі логічно перейшла у промислово-виробничу, валютну, і набуває подальшого розвитку як криза соціальна.

Про кризу і банківську систему ми вирішили поговорити з фахівцем банківської справи, Головою Правління Закритого акціонерного товариства «Полікомбанк» Миколою Тарасовцем.

- Скільки років існує Полікомбанк?

- Офіційно Полікомбанк існує з 1994 року, хоча наш колектив працював раніше у статусі філіалу російського банку. Потім ми відділились, зібрали й наростили уставний капітал необхідного розміру згідно з нашим законодавством і ,ось, працюємо.

- Ви пережили вже кризи у дев’яності роки. Якщо можна, порівняйте їх із тією кризою, в яку потрапила наша економіка сьогодні.

- Наша країна – це практично суцільна криза. Ми пережили разом з вами кризу 93 року, коли річний показник інфляції перевищив 10000 %; кризу 95 року, яка захопила багато країн; кризу 98 року.

Подолали ми й кризу 2004 року, коли керівник держави, не подумавши, сказав по телебаченню: «Ну, зараз наші банки поваляться, як карткові будиночки». І через те багато людей в країні побігли в банки забирати свої гроші. У той час банки, особливо великі, були нездатними платити по кілька місяців.

В минулому році Полікомбанк успішно пройшов робоче випробування на міцність, коли деякі структури Чернігова намагались створити для нас штучну кризу. За гроші вони організували походи людей – чоловік до ста, від відділення до відділення, імітуючи вкладників, що вимагають повернути їх гроші. Як бачите, ми успішно подолали труднощі та ще й отримали цінний досвід.

Що ж стосується роботи Полікомбанку в умовах теперішньої кризи, то хочу запевнити, що багаторічний досвід, широка диверсифікація наших активів дозволяє нам з впевненістю дивитись у майбутнє та забезпечувати стабільну і надійну роботу банку, своєчасно та оперативно проводити розрахунки наших клієнтів.

- Особливість фінансової кризи цього року…

- У цієї кризи є кілька об’єктивних причин. Перша причина – це світова фінансово-економічна криза. Якби це була єдина причина, ми б не відчули таких наслідків. Адже ми агреговані у світову фінансову систему невеликою мірою через фондовий ринок. Але, на жаль, відповідні заходи керівництва країни не були, на мій погляд, адекватними та своєчасними, тому країна і опинилась у такому стані.

-Що саме стало причиною кризи в Україні?

- Україна відкрила наш банківський ринок для іноземних банків, сподіваючись, що з приходом цих банків наша фінансова система буде насиченою ресурсами – грошима для розвитку економіки. На жаль, цього не відбулось.

А відбулось те, що іноземні банки не стали кредитувати нашу економіку. Вони не стали кредитувати сільське господарство і взагалі наші відсталі галузі, вони всі гроші спрямували на фінансування населення, яке купувало, в основному, побутову та іншу техніку, завезену з тих же країн, звідки прийшов капітал. Тобто іноземні банки прокредитували наше населення, щоб ми купили їх продукцію, причому прокредитували під божевільні відсотки у порівнянні з тими, які були у нашій країні. Очікувалось, що ставки кредитування з 17-18% знизяться до 11%, а вони зросли до 50-70% річних. Населення викупило товари європейського і китайського виробництва, а після цього ще й зобов’язане сплатити боргу більше, ніж може заробити.

Крім того, в період кризи в країні не були вжиті ті заходи, на які всі очікували. Тобто не було адекватних заходів ні з боку уряду, ні з боку Національного банку. Більш того, почались не зрозумілі для тих же банків експерименти з регулюванням валютного ринку. Ми забагато витратили часу задарма, і ,на жаль, ситуація від цього тільки погіршилась.

- Які заходи мало би здійснити керівництво країни, щоб протидіяти негативним явищам в економіці?

- Закони економіки такі ж, як і закони фізики. Вони абсолютно об’єктивні і діють незалежно від бажання суб’єкта.

Наприклад, стрімка девальвація гривні була викликана значним перевищенням попиту над пропозицією іноземної валюти. Щоб стабілізувати ситуацію, необхідно було ввести обов’язковий продаж частини валютної виручки експортерів (це забезпечило б приток валюти на ринок України). З іншого боку, потрібно було ввести поняття «критичного імпорту», тобто визначити перелік товарів першої необхідності (товари енергетики, запасні частини, технології), і дозволити купувати інвалюту виключно на ці товари. Адже без ляльок китайського походження та інших «тряпок» ми могли би прожити. Більш того, ми тим самим стимулювали б внутрішній ринок і змогли б товари купувати у нашого, українського виробника.

Можна було б вжити багато заходів з тих, які робили у 2004 році. Чому цього не зробили – це питання до уряду і до керівництва Нацбанку.

- Чи скорочували Ви штат працівників у зв’язку з кризою?

- Незважаючи на тенденції з посилення кризових явищ на фінансовому ринку, нами задля забезпечення цілісності та стабільності системи банку було прийнято рішення не здійснювати скорочення штату працівників. Водночас, ми вирішили не утримувати працівників, що мають бажання піти на пенсію.

- Які послуги сьогодні ви пропонуєте?

- Продовжуємо працювати у звичайному спектрі універсального банку, який конкурує з багатьма київськими та іноземними банками. Більше того, за період кризи ми ще й наростили обсяги послуг. Це і депозити, і кредити, і комунальні платежі, пенсійні рахунки і так далі.

- Чи давали ви кредити на житло і побутову техніку і чи підвищили ставки по кредитах сьогодні?

- Звісно, давали. Проценті ставки по виданих кредитах ми не підвищували.

- Яких заходів ви вживаєте, щоб не розгубити клієнтів?

- Вважаю, що надзвичайно велике значення для банків, для області та взагалі для країни сьогодні мають підприємства, що виробляють продукцію і надають послуги. Їх важливо підтримати. Адже вони платитимуть зарплату своїм працівникам, людям буде за що жити, вони не зніматимуть кошти з депозитів, і ці кошти працюватимуть на розвиток економіки.

Тому керівництво Полікомбанку ставить за мету всебічно сприяти виробникам. Ми з’ясовуємо, які послуги їм необхідні, оперативно реагуємо на їх потреби та вирішуємо всі необхідні питання.

Щодо фізичних осіб, то людей, які під впливом ажіотажу запитують, чи можна забрати вклади, ми переконуємо у недоцільності таких дій. Якщо зберігати ці гроші вдома, ризикуєш більше, ніж коли вони знаходяться у банку, тому що на сьогодні, на жаль, збільшилась кількість квартирних крадіжок. Крім того, коли люди забирають вклади, необхідно враховувати і те, що через інфляцію кошти просто знецінюються, тому вигідніше їх зберігати в банках – кошти мають працювати.

Зі свого боку, ми намагаємось всіляко підтримувати кошти вкладників від знецінення та пропонуємо за депозитами найбільш високі процентні ставки, що адекватні діючим ринковим умовам.

- Ваш прогноз: коли криза в країні досягне свого піку, і коли вона почне спадати?

- Із останніх подій чотирикутника «Національний банк-Президент-Верховна рада-уряд» мені здається, що будуть вжиті заходи по стабілізації гривні. Долар дещо знизиться, гривна зміцніє. Як не прикро, ймовірно вона вже не доросте до того рівня, на якому була, але десь до 1:6,5 вона повинна дійти.

Щодо кризи я вважаю, що, на жаль, цей період швидко не скінчиться. Мені здається, що криза тільки на початковій стадії, і ми ще не пройшли найгірший період. Хоча багато чого залежить від керівників країни, саме їх зважені та адекватні дії можуть прискорити закінчення кризи та початок економічного росту.

- Що ви побажаєте чернігівцям у новому році?

- Я хочу побажати витримки та мудрості - не піддаватись ніякому ажіотажу, саме ажіотаж призводить до того, що люди починають втрачати гроші. Треба вірити у наших людей, у те, що ми обов’язково виживемо – поза всякими сумнівами. Я хочу побажати нашим клієнтам і читачам видання «Високий Вал» правильного розуміння тих процесів, які відбуваються у нашому житті. Ну і, звісно ж, мати хороші результати у новому році. Здоров’я Вам і благополуччя!

http://val.ua