Прославленням жінки завершив цей рік театр імені М. Заньковецької, запросивши львів'ян минулими вихідними на прем'єрну виставу мелодрами А. Дюма-сина "Дама з камеліями" у постановці Федора Стригуна (як  режисер дійства долучилася і Таїсія Литвиненко). Те, що суспільству, попри всі негаразди, бракує розмови про сокровенне, засвідчила табличка "Всі квитки продані" на касі театру, яку 27 грудня можна було побачити уже за сорок хвилин до початку вистави.

Одна з найпопулярніших любовних історій у світі, створена Дюма-сином у 1852 році, що її неодноразово втілювали на драматичній та оперній сценах (саме вона лягла в основу "Травіати" Верді), в кіно (за цю роль легендарна Грета Гарбо у 1937 році утретє була номінована на "Оскар"), у виконанні заньківчан зазвучала як ода не лише коханню, а й жінці, здатній на найжертовніші вчинки. Трагічне кохання хворої на сухоти куртизанки Маргарити Готьє (Наталя Полі­щук) та хлопця з благородної родини Армана Дюваля (Андрій Войтюк), обрамлене музикою французького шансону, змусило потягтися за хустинками навіть присутніх у глядацькому залі чоловіків - вистава досягла мети: людей пройняло.

Розмова на теми можливості подвигу та жертовності в ім'я любові, агресивності суспільства до цього почуття, обов'язку тощо виявилася, попри усі кризи, а може, й завдяки їй - дуже на часі. Не лише сценічні образи, а й акторська гра (дуже переконливим був в образі Дюваля-старшого Федір Стригун,  блискучим в епізодичній ролі  графа де Жіре Борис Мірус та інші) хвилювали зал і стимулювали його довго не відпускати акторів зі сцени.

Львівська вистава "Дама з камеліями" (художник-постановник Людмила Боярська, пластика - Олена Балаян) ще раз нагадала світові не тільки про реальний прототип Маргарити Готьє куртизанку Марі Дюплессі, в яку був закоханий Дюма-син, а й про те, що у житті є щось набагато вагоміше за усі кризи...

http://www.lvivpost.net