Всього: 3484 Нових сьогодні: 0 Нових учора: 0 Нових за тиждень: 0 Нових за місяць: 1 Із них: Новачків: 1109 Продвинутих: 2363 Журналістів: 5 Модераторів: 3 Адмінів: 4 Із них: Чоловіків: 2732 Жінок: 752
У перші дні грудня ми повідомляли про початок ремонту на кобеляцькій водонапірній башті. За прогнозами ремонт повинен був закінчитись за два тижні. Проте виникли непередбачувані обставини, внаслідок яких офіційне відкриття башти відбулося лише за місяць. Перешкоди усунено, відремонтована башта працює. Кобеляцький район перший в області впровадив використання нової європейської технології при ремонті башти. За словами директора КП «Водоканал» Юрія Тагадюка, об’єм робіт на башті виявився більшим, ніж планувалося. Спочатку проектувалося обкладення ємкості для води пластиком на стару металеву основу. Та раптом в процесі роботи дно почало продавлюватись. Виявляється, за сорок років існування металевої ємкості її тричі наварювали новим шаром (замість того, щоб замінити на нову), таким чином економлячи. Працівники КП «Водоканал» та полтавської фірми ПП «Укрхімпостач» розглядали кілька методів вирішення проблеми. Зупинились на тому, що необхідно вирізати металеве дно до бетонної основи. Сказати, що їм додалось роботи – це нічого не сказати. Довелось обварювати металевим кутиком ззовні ємкість, зробити стяжку металевими прутами. Далі – найважче. Три вантажівки піску довелося заносити на вежу вручну з допомогою відер. По дуже крутих сходинках це була справа не з легких… Лише після утворення у ємкості «подушки» з піску можна було продовжувати роботи. На щастя, всі ці проблеми позаду. Як зауважили представники влади на офіційному відкритті, тепер на башту можна екскурсії водити, адже по всій області немає аналогу нашій башті. «Ці ремонтні роботи виникли аварійно. – розповідає голова міської ради Олександр Ісип. - Хоч вони й були планові, але як завжди у бюджеті не вистачало коштів. Цього разу плановість затягнулась, доки башта повністю не вийшла з ладу. Фінансові питання вирішувались на рівні району, міста і самого КП «Водоканал». Районна влада забезпечила половиною коштів, а другу частину дало вже місто. Отже, 80 тисяч гривень дала міська рада, 80 тисяч гривень - районна влада, таким чином загалом проект коштував 160 тисяч 3 гривні. КП «Водоканал» запросив фірму, що знайшла цю технологію, ще не поширену в Україні, закупили матеріал з Німеччини. Перевагами цього матеріалу є надійність, довговічність, екологічність, якість та простота в обслуговуванні. Це технологія майбутнього, яка на сьогодні вже є реальністю в Кобеляках, а для інших міст ще залишається у майбутньому.» Думаю, ми ще звернемось до послуг «Укрхімпостачу», співробітники якого зарекомендували себе з кращого боку. «Так склалося, що коли місцева влада займається водопостачанням, водовідведенням, люди цього не бачать, – відзначив голова райдержадміністрації Олег Решетило. - В даному випадку такі кроки робляться для пересічних громадян, і вони повинні про це знати. Адже вони можуть спокійно зимувати, знаючи, що в їх оселях буде вода. За рахунок використання нової технології проект здешевили майже на 40 відсотків. А якби працювали по старих технологіях, тобто замінювали метал, проект би коштував більше 200 тисяч гривень.» Завдячуючи вдало організованій роботі районної та міської влади, ми маємо воду, а в тому, що вона нещодавно стала для жителів міста дорожчою, працівники «Водоканалу» відзначають і плюси. Говорять, що тепер більше громадян звертаються до них, щоб лічильники на воду встановлювати, а це, як не крутіть, - економія водних запасів. Олександр Ісип теж побував на верхівці башти, заглянув у ємкість з водою, а коли повернувся на землю, звернув увагу на присутність хлорного осаду. «Ми продезинфікували ємкість, – повідомляє Юрій Тагадюк. – Це було зроблено відповідно до існуючих норм санепідемстанції за індивідуальними розрахунками кількості речовини, потрібної для башти. Хіба хтось відчув запах хлору вдома з крану?» Ніхто з присутніх на якість води поскаржитись не зміг. До того ж «Водоканал» хлором не зловживає, адже якість кобеляцької води достатньо висока.
Головна 
