Всього: 3485 Нових сьогодні: 0 Нових учора: 0 Нових за тиждень: 0 Нових за місяць: 0 Із них: Новачків: 1110 Продвинутих: 2363 Журналістів: 5 Модераторів: 3 Адмінів: 4 Із них: Чоловіків: 2733 Жінок: 752
Ви помітили, як чудово влада стала працювати? Зміни до законів вносять, стараються. Мо-лод-ці! А як люди їм за турботу дякують! Особливо ті, яких масово звільняють. Завдячуючи змінам у законодавстві, їх відтепер безробітними не вважають і виплати у центрі зайнятості не нараховують. Ще й називають солідно - «власники особистих селянських господарств» (по документах - «члени»). Не будемо зважати, що у цих «власників» (читай «членів») до п'ятнадцяти сотих землі у тому господарстві. Зате як звучить - «власник». А якщо в одній оселі десятеро осіб прописані і всі вони безробітні, їм усім ніяких виплат не світить – бо вони ж «власники»! До редакції надійшло два листи майже ідентичного змісту. Та є побоювання, що не тільки ці двоє втрапили в таку халепу… Лист: В нашій мові є чудове словосполучення «народна мудрість». Це багатовіковий досвід нашого народу, виражений у прислів'ях, приказках, афоризмах. Наприклад: «Не плюй в колодязь - води ще захочеш напитись», «Пани скубуться - в мужиків чуби тріщать». Та найкраща, на мій погляд, своєю гіркою правдою, така: «Закон як дишло - як повернув так і вийшло». В правдивості цього прислів'я мені довелось впевнитись на власному гіркому досвіді. З0 січня 2009 року закінчився мій контракт з СП «Кобеляцький цукровий завод», і я поповнила багатомільйонну армію українських безробітних (що поробиш, виробництво сезонне, та ще й фінансова криза). Я була впевнена, що поки шукатиму роботу, яку зараз не так просто знайти, зможу зареєструватись в РЦЗ (районний центр зайнятості) та отримати допомогу по безробіттю. Бо (ще один цікавий момент) я є застрахованою особою в Державному фонді соціального страхування на випадок безробіття і кожен місяць справно сплачувала внески. Зараз якраз і настав мій страховий випадок. Та щоб звернутись до РЦЗ, мені потрібна довідка з селищної ради про те, що я не є членом особистого селянського господарства. Згідно закону України «Про особисте селянське господарство» від 15.05.2003 № 742-ІV. В мене є земельна ділянка в розмірі 0,15 га, яку мені виділила селищна рада для побудови житлового будинку, 0,1432 га - під будинком та господарськими будівлями, які ми придбали з чоловіком в 2005 році (половина належить чоловікові, половина - мені). На земельній ділянці 0,15 га будинок не побудований, городу я там не саджу, зернових не сію, в оренду іншим особам не здаю - тобто цільове призначення ділянки не змінено і прибутку ніякого я з неї не маю. Далі земельна ділянка 0,1432 га згідно паспорту на будинок, завіреного Кременчуцьким БТІ, розподілена наступним чином: 0,1135 га - під фруктовими деревами, 0,0160 га - під двором та 0,0137 га під будинком та госпбудівлями. Навіть під город в мене немає землі. Чому я так докладно зупинилась на цих питаннях? Бо селищна рада відмовляє мені в наданні такої довідки, мотивуючи це тим, що в мене є земля, а отже я веду особисте селянське господарство. На мої пояснення, що з господарства в мене є тільки собака та два коти, що я весь час працювала на заводі, нічого не вирощувала, не продавала, ніякого іншого доходу окрім заробітної плати не мала, в селищній раді, згідно закону, як член особистого селянського господарства я не зареєстрована, майно своє для надання послуг у сфері сільського зеленого туризму не використовую, секретар селищної ради Макогон В.В. повідомила, що Закон «Про особисте селянське господарство» написаний незрозуміло, що голови сільських та селищної рад звернулись у Кобеляцьку райдержадміністрацію за роз'ясненнями, і що в четвер 05.02.09 їм буде все пояснено. Та, як ви вже зрозуміли, і в четвер, і в п'ятницю ніхто нікому нічого не пояснив. Які висновки я зробила з цієї історії? В нашій державі ми, люди, потрібні комусь тільки на час виборів. Я не говорю за Верховну Раду, ось тут в селищній раді ми обирали депутатів та голову селищної ради. Ідучи на вибори, вони обіцяли, що будуть відстоювати інтереси громади селища вцілому та кожного її члена окремо. Як вони їх «відстоюють», я вже побачила і зрозуміла. Вони не бояться ні Бога, ні чорта, бояться тільки прокуратуру, яка, цитую, «може пришити корупцію». До речі, коли я попросила секретаря нашої селищної ради Макогон В.В. надати мені письмову відповідь, чому вони не дають мені довідки, Вікторія Володимирівна сказала: «Пишіть письмове звернення, і на протязі місяця, згідно закону, ми дамо вам відповідь». То закони, де описані їх права, вони розуміють, де обов'язки - ні. Надія Панасенко смт. Білики Коментарі: Начальник Кобеляцького районного управління юстиції Надія Коваленко: В кожного громадянина, який має землю у приватній власності, повинен бути державний акт, який видається громадянам за цільовим призначенням. В даному випадку для особистого селянського господарства або для особистого підсобного господарства, що є тотожними поняттями. Там конкретно вказане цільове призначення земельної ділянки. Якщо у дописувачки в державному акті зазначається цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських будівель, то вона має право отримати довідку у селищній раді, що вона не є членом особистого селянського господарства, бо ділянка іншого цільового спрямування. До речі, авторці листа дійсно варто написати письмову заяву. З відповіддю на цю заяву вона має право звернутися у будь-який установчий орган, включаючи суд і прокуратуру, для оскарження дій чи бездіяльності органів місцевого самоврядування. Інакше, без офіційного документа, ні в кого немає навіть підстав перевірити, чи зверталася громадянка за довідкою, чи ні. Також зрозуміло, що коли ділянкою користується одна людина, це одна справа. Але може проживати в одній садибі 6 чи 8 членів родини. По закону виходить, що вони всі є членами особистого селянського господарства, оскільки прописані в цьому будинку. Але ж фактично ця ділянка землі не може прогодувати таку кількість людей. Раніше відповідно до постанови Кабміну «Про визначення сукупного доходу» на кожного члена сім’ї велися розрахунки. Зараз, в даній ситуації, зміни до закону це перекреслили. Відтепер ніякий дохід до уваги не береться, а лише довідка з сільської ради про те, є земля чи немає. Директор Кобеляцького районного центру зайнятості Наталія Хейлик: У зв’язку із набуттям 13 січня 2009 року (з дня опублікування) чинності Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо зменшення впливу світової фінансової кризи на сферу зайнятості населення» відбулися зміни до деяких законів України. Зокрема про зайнятість населення та загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, яким відмічено: «Члени особистих селянських господарств у разі, якщо робота у такому господарстві є для них основною, належать до зайнятого населення і не можуть бути визнані безробітними.» Нам надійшло роз’яснення з Міністерства праці та соціальної політики України, де зокрема зазначено: «Міські та районні центри зайнятості не повинні знімати з обліку тих членів особистих селянських господарств, які були зареєстровані як безробітні до набрання чинності антикризових законів.» Тобто тих, хто отримав статус безробітного до 13 січня, ми з обліку не знімаємо. Отже робота в особистому селянському господарстві є основною для членів таких господарств за умови, якщо вони не займаються будь-якою іншою діяльністю. Наприклад, якщо особа, яка є членом особистого селянського господарства, працювала на умовах найму на підприємстві та припинила трудові відносини з цим підприємством, про що є запис у трудовій книжці, то вона не може бути визнана безробітною, оскільки робота в особистому селянському господарстві для неї з дня звільнення підприємства буде вважатися основною. Білицький селищний голова Юрій Латиш: До змін у законодавстві ніяких роз’яснень ми не отримали. На сьогодні такі довідки жодна сільська рада не видає, в тому числі і ми. Для прикладу, в Дніпропетровській області біля входу в одну з сільських рад висить оголошення: «Довідок про особисте селянське господарство не надаємо». Ми чекаємо на конкретні роз’яснення. Як тільки їх нададуть, кожен отримає відповідь по своєму запиту.
Управління юстиції, центр зайнятості, сільські та селищні голови повідомили, що звернулись із запитом до райдержадміністрації і районної ради відносно роз’яснень по цьому питанню. Звичайно, а кому ж як не їм тепер «розгрібати»? Адже люди не йдуть до «мо-лод-ців», а йдуть до районних структур. І ображаються теж на них. А ті, що зміни внесли, вже справились: урегулювали зменшення впливу світової фінансової кризи… Ті, хто дочитав публікацію до кінця, ймовірно, трохи захвилювались. Виходить, якщо нас завтра з роботи «попросять», то у нас крім городу під хатою взагалі нічого не залишиться. Що ж, доведеться землю їсти: черв’ячків, жучків чи іншу живність з неї виколупувати. Бо як тільки звільнять - ми з вами автоматично стаємо «землевласниками»…
Головна 
